- •Тема 1. Джерела електричної енергії
 - •Тема 2. Випрямлячі напруги змінного струму
 - •2.1. Схеми випрямлення.
 - •Тема 3. Згладжувальні фільтри
 - •3.1. Принципи роботи згладжувальних c і l фільтрів
 - •Тема 4. Стабілізатори напруги і струму
 - •4.1. Параметричні стабілізатори напруги (псн)
 - •4.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
 - •4.3. Ксн з широтно-імпульсною модуляцією
 - •4.3.1. Імпульсні стабілізатори понижувального типу
 - •4.3.2. Імпульсні стабілізатора підвищувального типу
 - •4.3.3. Імпульсні стабілізатори інвертуючого типу
 - •Тема 5. Помножувачі випрямленої напруги
 - •Тема 6. Керовані випрямлячі
 - •Тема 7. Інвертори
 - •7.1. Інвертори, ведені мережею
 - •7.2. Автономні інвертори
 - •7.2.1. Інвертори струму
 - •7.2.2. Інвертори напруги
 - •7.2.3. Резонансні інвертори
 - •Тема 8. Перетворювачі частоти
 - •8.1. Перетворювачі частоти з безпосереднім зв’язком
 - •8.2. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою постійного струму
 - •8.3. Перетворювачі частоти з проміжною ланкою змінного струму (циклоінвертори)
 - •Тема 9. Тиристорне регулювання напруги змінного струму
 - •Тема 10. Первинні і вторинні хімічні джерела струму
 - •10.1. Первинні хімічні джерела струму
 - •10.2. Вторинні хімічні джерела постійного струму
 - •10.3. Основні параметри хдс
 - •Література
 
Тема 6. Керовані випрямлячі
До керованих відносяться випрямлячі, в яких є можливість змінювати величину випрямленої напруги. Більш ефективним є метод регулювання з боку випрямленої напруги за рахунок використання тиристорів.
В керованих тиристорах є можливість затримувати час його від-кривання відносно початку додатного півперіода змінної напруги на аноді, як показано на рис.28.а і б.
З
рис.28, б видно, що середнє значення
випрямленої напруги 
з врахуванням кута 
залежить від кута зсуву фаз 
між додатним значенням змінної напруги
на аноді тиристора 
і напругою 
,яка подається на керуючий електрод.
а б
Рис.28. Принцип роботи керованого випрямляння: а – схема однопівперіодного
випрямляння; б – часові діаграми
.
Кут називається кутом керування або кутом затримки вмика-ння тиристора. За оптимальну форму сигналу керування прий-нято прямокутний або інший з прямим переднім фронтом імпульс такої тривалості, який забезпечував би чітке відкривання тиристора і мінімальний нагрів керуючого електрода. Пристрої, які формують сигнал керування , називаються системами імпульсно-фазового керування (СІФК).
  
а) б) в)
Рис.29. Нульова (а), місткова симетрична (б) і несиметрична (в) схеми керованого
випрямлення
Основним недоліком однофазних керованих випрямлячів є ду-же великий коефіцієнт пульсацій і навантаження однієї фази, тому більш ефективними є трифазні керовані випрямлячі, які забезпе-чують рівномірне навантаження струмом фаз мережі живлення, зменшення в десятки разів коефіцієнта пульсацій випрямленої нап-руги і струму, збільшення частоти пульсацій.
За схемою випрямлення трифазні керовані випрямлячі поділяю-ться на нульові (однотактні) і місткові (двотактні), а місткові поді-ляються на симетричні і несиметричні (рис.29).
	
  
Часові
діаграми випрямлених напруг для нульової
схеми випря-мляння і режиму холостого
ходу 
при 
і 
показані на рис.30. 
Рис.30. Часові діаграми випрямлених напруг
	З
рис.30 видно, що випрямлена напруга
пульсує. Кількість пу-льсацій 
за період визначається кількістю фаз
випрямляння 
і схемою з’єднання тиристорів. Для
трифазної нульової схеми 
,
для місткової симетричної 
,
несиметричної р
змінюється
від 
до 
при збільшенні 
.
Середнє значення випрямленої напруги, рис.30, при і хо-лостому ході
де
при 
.
	Для
простої нульової схеми випрямлення 
,
для місткової 
,
де 
– діюче значення фазної напруги вторинної
обмотки трансформатора.
  
Рис.31. Часові діаграми напруг і струмів з врахуванням комутації тиристорів
При
навантаженні керованого випрямляча 
виникають перехідні процеси, які
обумовлені індуктивностями розсіювання
вторинних обмоток трансформатора і
індуктивністю мережі живле-ння. За
першим законом комутації струм не може
збільшитись мит-тєво в тиристорі, який
відкривається, і зменшитись миттєво в
тирис-торі, який повинен припинити
проводити струм в зв’язку з відкри-ванням
наступного.
Оскільки на час перехідного процесу попередній тиристор не закритий, а наступний відкритий, то протягом цього часу вторинні
обмотки
трансформатора закорочені через
тиристори, що обумов-лює зменшення (на
заштриховану площу) випрямленої напруги
(рис.31.) Цей проміжок часу характеризується
кутом комутації 
.
	Отже,
зменшення випрямленої напруги за рахунок
явища кому-тації пропорційне величині
випрямленого струму 
та індуктивному опору кола 
(без врахування індуктивного опору
навантаження)
.
	Середнє
значення випрямленої напруги при
активно-індуктив-ному навантаженні
буде зменшуватися не тільки за рахунок
перехі-дних процесів, а і за рахунок
спаду напруги на активному опорі 
вторинної обмотки трансформатора і
активному опорі 
між ано-дом і катодом відкритого
тиристора. Отже,
	У
випрямлячах невеликої потужності
величинами 
і 
можна знехтувати. Тоді
	Залежність
випрямленої напруги від струму
навантаження при сталому 
називається зовнішньою характеристикою
керованого випрямляча. На характер
залежності 
впливає перерв-ність струму в часі, що
має місце, коли тривалість відкритого
стану тиристора 
менше 
і в інтервалі 
струм на виході рівний нулю,
(рис.
31). При виборі тиристорів для трифазних
керованих випрямлячів необхідно знати,
що найбільша пряма і зворотна напруги
рівні лінійній 
.
Величина і фаза імпульсів керування тиристорами виробляється системою імпульсно-фазового керування (СІФК), яка забезпечує одержання потрібного кута в залежності від параметрів керуван-ня тиристорами і силової схеми випрямляча.
Джерелом одержання імпульсів керування є релаксаційні гене-ратори на кремнійових тріодах з одним переходом (ОПТ), кремнійо-ві односторонні (КОК) і двосторонні (КДК) ключі, двосторонні пе-ремикаючі діоди (ДПД) та інші ключові прилади.
Як приклад на рис. 32 наведена схема релаксаційного генератора на одноперехідному транзисторі.
Рис. 32. Схема релаксатора імпульсів керування
	Принцип
дії релаксатора наступний. З рис. 32,а і
32, б видно, що конденсатор 
через резистор 
заряджається від стабілізованого
джерела живлення 
до тих пір, доки напруга на емітері не
досягне напруги відкривання 
,
при якій ОПТ відкривається і 
розряджається через опір переходу
емітер – перша база і резистор 
,
спад напруги на якому і є імпульсами
керування 
,
(рис. 32, б). Коли напруга на емітері досягне
мінімального значення 
,
емітер перестає проводити струм і процес
повторюється. Період коливань визначається
залежністю
де
– параметр, який визначається внутрішньою
структурою ОПТ і його значення знаходиться
в межах 
Якщо прийняти 
то 
.
Отже, зміною 
можна керувати періодом імпульсів
керування, тобто кутом 
Якщо замість 
використати резистивний давач
неелектричної величини або транзистор
з керуванням опору переходу емітер-колектор
вхідним сигналом бази, то можна отримати
керування за зворотним зв’язком.
	Широке
застосування набули СІФК з вертикальним
способом керування, в яких імпульси
керування виробляються в момент зрівнення
напруги, що лінійно змінюється та
постійної напруги 
,
якою задається величина кута 
,
рис. 33, а. Одержані імпульси формуються,
підсилюються і подаються на керуючий
електрод тиристора, рис. 33, б.
рис. 33. Принцип вертикального керування:
– напруга
генератора лінійної імпульсної напруги;
–
напруга керування кутом 
;
– компаратор; 
- пристрій формування імпульсу; 
- підсилювач імпульсів керування
	В
трифазних тиристорних схемах випрямляння
необхідно пода-вати імпульси керування
на всі тиристори. Існує два способи
подачі імпульсів – із зсувом фаз і
одночасний. При подачі імпульсів
керу-вання із зсувом фаз в схемах
випрямлення рис. 29, а і в, необхідно
забезпечити зсув імпульсів керування
на 
.
Тоді кути керування будуть 
	Індекс
при куті 
показує номер тиристора в схемі. Для
схеми рис. 29, б потрібно 12 керуючих
імпульсів, по два на кожний тирис-тор,
зсунутих між собою на 
.
Це обумовлено тим, що при випря-млянні
від’ємної половини синусоїди наступної
фази відкритий ти-ристор попередньої
фази закривається і для повторного
відкривання потрібен ще один імпульс,
зсунутий за фазою на 
,
адже в цей час закінчується випрямляння
від’ємної половини синусоїди.
Керування кутом здійснюється двома способами – синхрон-ним і асинхронним. Суть синхронного способу керування в тому, що початок відліку кута керування починається від певної фази напруги живлення, тобто синхронізується з нею. При асинхронному керуванні регулювання інтервалів між імпульсами, які відкривають тиристори, і змінною напругою живлення здійснюється зворотним зв’язком за величиною випрямленої напруги чи струму навантаження .
В сучасних СІФК кут задається цифровим кодом, рис. 34.
Рис. 34. Структурна схема цифрової СІФК:
– задавальний
пристрій; 
– регістр; 
– порівнювач кодів; 
– лічильник імпульсів; 
– генератор прямокутних імпульсів; 
– синхронізуючий пристрій; 
– пристрій формування імпульсів; 
– підсилювач імпульсів
	Принцип
роботи цифрової СІФК наступний. Цифровий
код кута керування 
заноситься в регістр 
,
з регістра код поступає в порівнювач
кодів 
.
При переході синусоїди на анод 
через нуль синхронізуючий пристрій 
вмикає генератор прямокутних імпульсів
і лічильник імпульсів 
.
При співпаданні цифрових кодів регістра
і лічильника порівнювач кодів виробляє
сигнал, який в 
формується в прямокутний імпульс,
підсилюється 
і подається на керуючий електрод
тиристора.
