3. Порядок нарахувань та утримань із заробітної плати найманих працівників

Що стосується сплати єдиного податку при використанні найманої праці в підприємницькій діяльності, ставка єдиного податку збільшується на 50 % на кожну людину.

Під поняттям "нарахування” розуміється сума соціальних внесків (у Пенсійний і інші соціальні фонди), яка розраховується шляхом помноження нарахованої заробітної плати на відповідний процент – встановлену ставку соціальних внесків. Внески в Пенсійний фонд і інші соціальні фонди нараховуються "зверху” на загальний фонд оплати праці найманих працівників, сплачуються за рахунок власних грошових коштів підприємця і включаються до його витрат, пов’язаних з підприємницькою діяльністю. Наприклад, сума нарахувань до Пенсійного фонду із заробітної плати у 420 грн. (мінімальний розмір з 01.04.2007 р.) складе 139,44 грн. (420 грн. Ч 33,2%).

Нарахування на заробітну плату найманих працівників підприємця залежать від вибраної ним системи оподаткування.

Так, підприємці, що сплачують податки по загальній системі оподаткування, проводять нарахування на заробітну плату найманих працівників у такому ж порядку, як і підприємства, у наступних розмірах:

Пенсійний фонд – 33,2%;

Фонд страхування з тимчасової непрацездатності – 1,5%;

Фонд страхування від безробіття – 1,3%;

Фонд страхування від нещасних випадків – ставка внеску для конкретного підприємця визначається при його реєстрації у виконавчий дирекції Фонду і залежить від класу професійного ризику виробництва.

Нормами діючого законодавства з питань застосування єдиного податку (Указ № 746) передбачено, що із складу єдиного податку проводяться наступні відрахування:

у Пенсійний фонд – 42%;

у Фонд страхування з тимчасової непрацездатності – 11%;

У Фонд страхування від безробіття – 4%.

На цій підставі до 01.01.04 підприємці – платники єдиного податку не здійснювали нарахувань на фонд оплати праці найманих працівників у вказані фонди, а ось нарахування у Фонд страхування від нещасних випадків проводились у загальному порядку з моменту виникнення даного Фонду.

Із складу фіксованого податку в Пенсійний фонд проводились відрахування у розмірі 10%, тому нарахування на фонд оплати праці у цей Фонд не проводились, а нарахування у всі інші фонди здійснювались у загальному порядку.

З 01.01.04 у зв’язку із набуттям чинності Закону № 1058 змінився порядок нарахування і уплати внесків до пенсійного фонду, Згідно цього порядку підприємці повинні були здійснювати такі нарахування на фонд оплати праці найманих працівників у загальному порядку незалежно від вибраної системи оподаткування. При цьому адекватні зміни до норм Указу № 746 внесені не були, і вказані зміни у пенсійному законодавстві привели до подвійного оподаткування платників єдиного податку. Починаючи з 2004 року підприємці нараховують внески у загальному порядку, а при сплаті враховували відрахування із складу єдиного або фіксованого податку. Таким чином, до сплати належить тільки різниця між нарахованою сумою і сумою, сплаченою у складі відповідного податку.

При нарахуванні заробітної плати найманим працівникам платники єдиного податку нараховують внески в Пенсійний фонд (33,2%), а сплачують тільки різницю. Внески у Фонд страхування з тимчасової непрацездатності (1,5%) і Фонд страхування від безробіття (1,3%) на фонд оплати праці вони не нараховують.

Нараховані внески сплачуються за рахунок власних коштів підприємця. У результаті будь-який підприємець, який мав найманих працівників, крім своїх власних податків (єдиного або фіксованого), повинен сплачувати за одного найманого працівника додаткові нарахування на заробітну плату.

Поняття "утримання” означає, що із суми нарахованої заробітної плати віднімається (утримується) сума, що складає розмір внеску у відповідний фонд, або сума відповідного податку (наприклад, податок з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО). Утримані внески у соціальні фонди і ПДФО сплачуються за рахунок грошових коштів найманого працівника (на цю суму зменшується сума грошових коштів, що належить до сплати працівнику). Утримання не можуть бути віднесені до складу витрат підприємця. Однак підприємець є особою, відповідальною за проведення таких утримань із заробітної плати працівника і своєчасне їх перерахування.

Утримання із заробітної плати найманого працівника проводяться незалежно від вибраної системи оподаткування:

ПДФО – 15%;

внески у Пенсійний фонд – 0,5%, якщо заробітна плата не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи, або 2%, якщо зарплата перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи;

внески у Фонд страхування від безробіття – 0,5%;

внески у Фонд страхування з тимчасової непрацездатності – 0,5%, якщо заробітна плата не перевищує розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу, або 1%, якщо заробітна плата перевищує цей рівень.

Податки та внески, які потрібно сплачувати із заробітної плати своїх найманих працівників роботодавцям – єдиноподатківцям представлено у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Податки та внески, які потрібно сплачувати із заробітної плати найманих працівників роботодавцям – єдино податківцям

Вид податку, внеску	Об'єкт	Ставка	Звітність, яка надається по даному податку, збору
1	2	3	4
Податок з доходів фізичних осіб	Загальний місячний оподаткований доход, який включає до себе заробітну плату, а також інші виплати і винагороди згідно трудовому і громадянсько-правовим договорам, допомога по тимчасовій непрацездатності і ін.	З 01.01.07 – 15% (п. 7.1 і п. 22.3 Закону про доходи)	Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ)
Внески у Пенсійний фонд	Фактичні витрати на оплату праці працівників (в т.ч. у натуральній формі), а також винагороди, що виплачуються за виконання робіт (послуг) по громадянсько-правовим договорам (п. 1 ст 2 Закону про збір), які підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб	Нарахування: 33,2% (ст. 101 закону про Держбюджет -2006). Утримання: 0,5% - доход менше або дорівнює прожиткового мінімуму для працездатної особи; 2% - доход більше прожиткового мінімуму для працездатної особи. До Фонду перераховують різницю між сумою нарахованих пенсійних внесків і сумою, що перераховується Держказначейством у Пенсійний фонд (42% від суми сплаченого єдиного податку – для юридичних осіб і 42% суми податку, сплаченого за кожного працівника, - для роботодавців – фізичних осіб)	Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Річна персоніфікована звітність
Закінчення табл. 4.1
1	2	3	4
Внески у Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності	Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників (в т.ч. в натуральній формі), що оподатковуються податком з доходів фізичних осіб	Утримання: 0,5% - якщо заробітна плата не більше прожиткового мінімуму для працездатної особи; 1% - якщо заробітна плата більше прожиткового мінімуму для працездатної особи	Звіт про нараховані внески, перерахуваннях і витратах, що пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності (форма № 4-ФСС з ТВП)
Внески у Фонд соціального страхування від безробіття	Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників (в т.ч. у натуральній формі), які оподатковують податком з доходів фізичних осіб	Утримання: 0,5% (не утримують з пенсіонерів, інвалідів, які мають право на пенсію, і тимчасово працюючих іноземців)	Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків в Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
Внески у Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві	Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників (в т.ч. у натуральній формі), які оподатковуються податком з доходів фізичних осіб	Нарахування: у 2006 році згідно страхових тарифів, які визначає Фонд страхування від нещасного випадку у залежності від класу професійного ризику виробництва, приведених у ст. 100 Закону про Державний бюджет -2006. При цьому сплачують: підприємства, які утворені громадськими організаціями інвалідів, і фізична особа, яка використовує труд інвалідів, якщо їх фонд оплати праці перевищує 25% загального фонду, - 50% страхового тарифу; усі інші роботодавці – 100% страхового тарифу	Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків і витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Відомість розподілення чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) по видах економічної діяльності

Згідно Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” єдиноподатківці повинні нараховувати і сплачувати пенсійні страхові внески у повному обсязі, передбаченому законодавством, однак Пенсійний фонд дозволив зарахувати 42% сплачених у складі єдиного податку, які отримує у результаті його розподілення, у рахунок сплати пенсійних внесків, нарахованих єдино податківцями – страхувальниками (33,2%). Тобто, роботодавці - єдиноподатківці, як і усі інші, повинні нараховувати пенсійні внески на заробітну плату своїх працівників у порядку, передбаченому законодавством у повному обсязі, Це у однаковій мірі стосується як юридичних осіб, так і підприємців. Усю суму нарахованих внесків необхідно показати у щомісячному звіті – Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які належать до сплати (далі – Звіт),.

Отримані Пенсійним фондом 42% єдиного податку зараховують у рахунок сплати пенсійних внесків. Для цього разом із щомісячним Звітом необхідно надавати копію документу, що підтверджує сплату єдиного податку. Підраховану на його підставі суму, що підлягає заліку у рахунок пенсійних внесків, співробітник Фонду вносить у залікову картку платника.

Таким чином, до зарахування беруться 42% від суми вже сплаченого єдиного податку, а не нарахованого. Тобто, якщо підприємство знаходиться на спрощеній системі оподаткування з 1 січня 2007 року, єдиний податок за січень воно буде сплачувати з 1 по 20 лютого. Тому, у разі виплати заробітної плати або авансу у січні, у Пенсійний фонд у цьому місяці ще нічого не надійшло і тому треба перерахувати пенсійні внески повністю. Зарахування цих сум можливо тільки із дати надходження 42% до Пенсійного фонду.

Якщо сума нарахованих пенсійних внесків (33,2%) перевищує 42% від суми сплаченого єдиного податку, тоді різницю перераховують у Пенсійний фонд у терміни, визначені законодавством для сплати пенсійних внесків.

Якщо 42% від єдиного податку більше суми нарахованих пенсійних внесків то можливе зарахування суму такого перевищення у рахунок сплати майбутніх платежів, або повернення зайво сплачених коштів на рахунок підприємця.

Є норма, яка обумовлює підприємців-єдиноподатківців сплачувати пенсійні внески за себе. Підприємці, які вибрали особливий спосіб оподаткування сплачують пенсійні внески у фіксованому розмірі, тому же не тільки за себе, а і за членів своєї родини, які беруть участь у підприємницькій діяльності. Але на сьогодні такий розмір не затверджений. Тому сплачувати його не доводиться.

Досить часто підприємцям при здійсненні підприємницької діяльності допомагають члени їх родини або близькі родичі. Однак норми діючого законодавства поки ще не передбачають будь-яких відмін у тому, хто працює з підприємцем: родичі або чужі люди. Тому якщо підприємцю у здійсненні його підприємницької діяльності допомагають родичі, то відносини з ними оформлюються так же, як і з найманими працівниками. Трудові договори з ними укладаються у загальному порядку, і податки і внески нараховуються і утримуються як із звичайного найманого працівника. Спроба виділити членів родини здійснена у Законі № 1058, яким передбачено, що підприємці, які вибрали одну із спрощених систем оподаткування (єдиний або фіксований податки), повинні сплачувати за себе і членів своєї родини внески у фіксованому розмірі. Але поки ці норми Закону не діють, оскільки відсутнє законодавство по врегулюванню питань сімейного бізнесу.