Періодизація історії Візантійської імперії

Період

Характеристика

395 р. – сер. VІІ ст.

• Виникнення Візантійської імперії на основі Східної Римської імперії і перетворення її на велику багатонаціональну державу, що не мала подібних до себе.

• Наймогутнішим імператором цього періоду був Юстиніан І. У наслідок його завоювань Середземне море знову перетворилось у “Римське озеро”.

Друга половина VІІ – перша половина ІХ ст.

• Погіршення становище імперії через арабські завоювання і початок вторгнення слов’ян. Територія імперії скоротилася майже вдвічі, занепали міста.

• Відбулася “варваризація” імперії — “варвари-слов’яни” оселялися на землях Візантії та ставали підданими імператора.

• Значну роль у той тяжкий для імперії час відіграли імператори нової Ісаврійської династії.

• Засновник династії Лев ІІІ Ісавр зумів зупинити загарбання арабами земель імперії та фактично врятував її від загибелі.

Друга половина ІХ – середина ХІ ст.

• Час правління імператорів Македонської династії. “Золотий час” Візантії.

• Це була доба відродження імперії. Знову зростали міста, розвивалися торговельні зв’язки із Заходом і Сходом, а Константинополь став найбагатшим містом Європи.

• Піком розвитку Візантії тієї доби вважають правління імператора Василія ІІ. Майже безперервні війни, що вів імператор, перетворили Візантію в найсильнішу державу Європи, але водночас і виснажили її сили, що стало причиною її наступного занепаду.

• У 1071 р. турки-сельджуки завдали імперії нищівної поразки і захопили її територію в Малій Азії.

1081 – 1204 рр.

• Час нового піднесення Візантії. Його можна назвати “епохою Комнінів”: імператори цієї династії на наступні сто років знову відродили славу і силу імперії.

• Найвидатнішою особистістю того часу став Олексій І Комнін. Саме він зумів, у часи, коли загибель Візантії здавалася неминучою, уникнути її.

• Століття Комнінів закінчилося смутою, що 1204 р. призвела до захоплення Константинополя хрестоносцями і утворення на місці імперії цілої низки держав.

1261-1453 рр.

• Визволення Константинополя 1261 р. імператором Михаїлом Палеологом з-під влади хрестоносців.

• Імперія нагадувала стару і втомлену життям людину. Ослаблена від внутрішніх чвар і турецьких нападів Візантія дедалі більше занепадала.

• Проте її культура досягла вершини розвитку, і тому цей час називали “палеологівським відродженням”.

• У 1453 р. Константинополь був захоплений турками-османами.

Період

Характеристика

395 р.- сер. VII ст.

Виникнення Візантійської імперії і перетворення її на велику багатонаціональну державу, що не мала тоді подібних

2 пол. VII-1 пол. IX ст.

Погіршення становища Візантії через арабські завоювання і напади слов’ян. Скорочення майже вдвічі території імперії

2 пол IX - сер XI ст.

«Золотий час» Візантії. Доба відродження імперії за правління Македонської династії

2 пол. XI ст.- 1204 р.

Основну частину цього періоду займає правління династії Комнінів (1081-1204 рр.), на яке припадає остання доба могутності Візантійської імперії. 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь й утворили на місці імперії свої володіння

1261-1453 рр.

Відновлення Візантії. За правління Палеологів, останньої династії візантійських імператорів, через внутрішні чвари і турецькі напади їхня держава поступово занепадала. Проте її культура досягла вершини розквіту; тому цей час називали «палеологівським відродженням». Завершився 1453 р. захопленням Константинополя турками і загибеллю Візантійської імперії

Візантійська імперія

• Східна частина Римської імперії, яка утрималася під тиском варварів, за часів Великого переселення народів і впродовж наступного тисячоліття зберігалася як єдина держава в Константинополі

• «Країна міст», бо в період розквіту імперії їх нараховувалися сотні.

• Існувало розвинуте ремесло; тут збереглися ремесла, що в цей час зникли на Заході (виробництво скляного посуду, коштовних тканин, ювелірних прикрас)

• За формою державного устрою — абсолютна монархія.

• Зберігалася міцна імператорська влада і система управління державою за допомогою чиновників, яка поширювалася на всі сфери суспільного життя.

• Священною вважалася лише посада імператора «наступного після бога», а не його особа