Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра ЗВДВ

Лабораторна робота №2

На тему: «Вивчення конструкції і принципу роботи точкової машини МТ-1215»

Підготував:

Ст. групи ЗВ-31

Саковець Андрій

Прийняв:

Забранський А. Є.

Львів – 2013р.

Мета роботи

• Вивчити будову, принцип роботи і технологічні показники машин для точкового зварювання.

• Визначити технологічні можливості машини.

• Навчитись встановлювати і регулювати параметри режиму зварю­вання.

• Засвоїти техніку налагоджування машини і виконання зварю­вання.

Загальні відомості про машини

Сучасні машини для контактного зварювання являють собою складні електромеханічні агрегати, які в більшості, мають електронне управ­ління циклом зварювання. Основні операції, які виконує машина - це стискання і нагрів деталей в зоні зварювання електричним струмом. За способом зварювання машини поділяються на точкові, рельєфні, шовні та стикові.

Специфічні особливості налагоджування і експлуатації машин кон­тактного зварювання залежать в першу чергу від характеристики струму, який застосовується при зварюванні, тобто струму, що протікає у вторинному контурі машини. Згідно з видом струму всі машини можуть бути класифіковані на:

а) машини змінного струму промислової частоти (однофазні);

б) машини низькочастотні (трифазні);

в) машини конденсаторні (однофазні і трифазні);

г) машини постійного струму (трифазні з випрямленням струму у вторинному контурі).

Машини змінного струму найбільш розповсюдженні і використовуються для всіх способів контактного зварювання різноманітних металів. Електрична потужність точкових і шовних машин не перевищує 300-400кВ із-за поганих енергетичних показників (низький cosⱷ, однофазне наван­таження, великі піки струму при вмиканні).

В експлуатації для точкового, рельєфного і шовного зварювання найбільш поширені машини серії МТ, МТП, МРП, МР, МШ і МШП. В машинах комутація первинного струму проводиться за допомогою іонних (ігніт­рони) і напівпровідникових (тиристори) приладів. Для управління цик­лом зварювання і регулювання величини і тривалості протікання зварю­вального струму використовують регулятори часу і синхронні перерива­чі різних типів. В сучасних машинах тонке регулювання величини струму здійснюється за рахунок зміни кута (фазне регулювання) вмикання вен­тилів (ігнітрони або тиристори) в первинному колі зварювального тран­сформатора. Інколи фазове регулювання використовують для програмної зміни величини зварювального струму, забезпечуючи при цьому поступо­ве нарощування і зниження струму на початку і в кінці циклу.

Машини контактного зварювання, згідно з ГОСТ 297-80, мають такі умовні позначення. Перша буква - М (машина). Друга відповідає спосо­бу зварювання: Т - точкова, Р – рельєфна, Ш - шовна, С - стикова. Тротя буква (якщо вона є) позначає вид зварювального струму (крім змінного): В - машина постійного струму, Н - низькочастотна, К - кон­денсаторна. В машинах змінного струму третя буква може уточнювати конструктивні особливості: П - підвісна, Р - радіального типу. Інко­ли в позначенні машини постійного струму може бути четверта буква: наприклад, МТВР - машина точкова постійного струму радіального типу. Крім букв, в позначенні типу машин передбачені цифри, які характери­зують найбільший вторинний струм (ГОСТ 297-80) або найбільший зварю­вальний струм (ГОСТ 297-73) і модель або реєстраційний номер: на­приклад, по ГОСТ 297-80МТ-2023 - точкова машина змінного струму з найбільшим вторинним струмом 20кА; та сама машина за ГОСТ 297-73 позначалась МТ-1223 (номінальний зварювальний струм 12кА).