28

Тема 5 Оцінка запасів в бухгалтерському обліку

1. Принципи, що покладені в основу оцінки запасів

2. Оцінка запасів при їх надходженні. Особливості оцінки запасів, в залежності від шляхів їх надходження

3. Оцінка запасів при їх вибутті

4. Оцінка незавершеного виробництва та готової продукції

5. Оцінка відходів виробництва та супутньої продукції

6. Оцінка запасів на дату балансу

1.Принципи, що покладені в основу оцінки запасів

Оцінка запасів відіграє значну роль при формуванні облікової політики підприємства. Важливу роль в оцінці запасів відіграє принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки запасів, що повинні запобігати завищенню оцінки активів.

Завдяки дії принципу безперервності оцінка запасів підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.

Оцінка запасів на підприємстві, враховуючи вимоги П(С)БО 9 «Запаси», здійснюється на трьох етапах їх руху:

– при надходженні запасів;

– при вибутті запасів;

– на дату складання балансу.

При цьому необхідно враховувати подальший рух запасів у межах:

• Запасів для власних потреб, включаючи виробництво;

• Запасів для подальшої реалізації.

2.Оцінка запасів при їх надходженні. Особливості оцінки запасів, в залежності від шляхів їх надходження

Основою достовірності визначення вартості запасів є вартість їх придбання або собівартість. Первісна вартість запасів визначається залежно від способу їх надходження на підприємство. Запаси можуть надходити на підприємство в результаті:

♦ придбання за грошові кошти та їх еквіваленти;

♦ виготовлення;

♦ передачі засновниками (учасниками) підприємства в якості внеску до статутного капіталу;

♦ безоплатної передачі;

♦ обміну на інші запаси.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

1) суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

2) суми ввізного мита;

З) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

4) транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), що виникають в процесі придбання запасів, можуть обліковуватися за двома варіантами:

а) прямо включатися до собівартості придбаних запасів;

б) відображатися на окремому субрахунку рахунків обліку запасів і щомісячно розподілятись між залишками невикористаних і використаних за місяць запасів.

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.

ТЗВ_виб=В_виб х % ТЗВ_с, (5.1.)

де: ТЗВ_виб – сума ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули у звітному місяці;

В_виб – вартість запасів, що вибули;

% ТЗВ_с – середній відсоток ТЗВ.

Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць:

% ТЗВс =	ТЗВпоч + ТЗВпост	(5.2)
	Впоч + Впост

де: % ТЗВ_с – залишок ТЗВ на початок звітного місяця;

ТЗВ_пост – ТЗВ за звітний місяць;

В_поч – вартість залишків запасів на початок звітного місяця;

В_пост – варітсть запасів, що надійшли за звітній місяць.

Списання ТЗВ, які припадають на вартість матеріалів, що використовуються у виробництві та в інших цілях здійснюється наприкінці звітного місяця на ті ж рахунки, на які списуються матеріали.

Приклад 1.

Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Зміст	Вартість запасів, тис. грн.(рах. 20, 22, 28)	ТЗВ, тис. грн. (окремий субрах.)
1. Залишок на початок місяця	150	25
2. Надійшло за місяць	300	50
3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано та інше вибуття - природний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо)	400	67*
4. Залишок на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3)	50	8

____________

*Сума транспортно-заготівельних витрат, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці, становить:

25 + 50	х 400	= 67
150 + 300

5) інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Торгівельні та інші знижки вираховують при визначенні витрат на придбання запасів

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за ПСБО 16 «Витрати».

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених ПСБО 9 п.9 .

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 ПСБО 9.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Завдяки дії принципу історичної (фактичної) собівартості пріоритетною є оцінка запасів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Для правильного визначення первісної вартості придбаних запасів необхідно враховувати, що не всі витрати, пов'язані з надходженням запасів, включаються до їх первісної вартості:

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

– проценти за користування позиками, крім запасів, які можуть бути визнані кваліфікаційним активом згідно з ПСБО 31 «Фінансові витрати».

– витрати на збут;

–загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

– курсові різниці, які виникають у разі здійс­нення розрахунків з іноземними постачальниками за одержані запаси;

– витрати, пов'язані з придбанням іноземної валюти для оплати вартості запасів;

– понаднормові втрати і нестачі запасів;

Наднормативні втрати і нестачі запасів та/або зіпсовані запаси, які виявлені під час оприбуткуван­ня і сталися при їх транспортуванні, оцінюються ви­ходячи з первісної вартості одиниці придбаних запа­сів.

Запаси, придбані за іноземну валюту, оці­нюються у валюті звітності із застосуванням валют­ного курсу на дату здійснення операцій (дата ви­знання активів). Якщо оплата запасів в іноземній валюті передує їхньому надходженню, то оцінка запасів на дату їх оприбуткування здійснюється у валюті звітності із застосуванням валютного курсу на дату перерахування іноземної валюти.

Запаси, що надійшли від постачальника і не відповідають критеріям визнання активу у зв'язку з невідповідністю стандартам, умовам угод, техніч­ним умовам тощо, відображаються на позабалансо­вих рахунках до узгодження ціни з постачальником за справедливою вартістю або ціною, вказаною в документах постачальника.

Запаси, отримані у процесі ремонту і поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо, ліквідації основних засобів), оприбутковуються за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів при наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності.

Витрати на ремонт отриманих матеріальних цінностей, які будуть використовуватися як запасні частини, витрати, безпосередньо пов'язані з приведенням цих запасів у стан, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях (витрати на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів), включаються до їх первісної вартості.

Підприємства, що використовують для па­кування і транспортування запасів тару, строк ко­рисного використання якої менше одного року, оцінюють придбану (отриману) тару за первісною вартістю.

Тара одноразового використання, придбана ра­зом із запасами, включається до первісної вартості запасів та окремо на рахунках бухгалтерського обліку не відображається.

До тари одноразового використання відносить­ся тара, яка використовується лише один раз, не підлягає поверненню і не приймається від покуп­ців (паперова, картонна, поліетиленова, мішки, коробки паперові та з полімерних матеріалів, що використовуються для упаковки продукції).

Вартість тари одноразового використання, ві­докремлена в супроводжуючих документах і опла­чена окремо, та вартість неповоротної тари бага­торазового використання до первісної вартості продукції не включаються, а оприбутковуються за чистою вартістю реалізації, якщо тара реалізуєть­ся, або в оцінці можливого використання, якщо тара використовується на самому підприємстві.

Оцінку тари при вибутті здійснюють за одним з таких методів: ідентифікованої собіварто­сті відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надход­ження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу/роздрібних цін.

Вартість тари при вибутті включається до:

• виробничої собівартості готової продукції, якщо вона використовується для затарювання го­тової продукції безпосередньо в процесі виробниц­тва;

• витрат на збут, якщо вона використовується для затарювання товарів, готової продукції та ін­ших запасів на складах.