- •1.1 Загальний опис схеми
- •1.2 Класифікація систем:
- •1.2.1 Опис принципової схеми I контуру
- •1.2.2 Опис технологічних схем і систем:
- •1.3 Опис принципової технологічної схеми II контуру
- •1.3.1 Турбінна установка
- •1.3.2 Водоживильна установка
- •1.3.3 Система паропроводів і живильних трубопроводів високого тиску
- •1.3.4 Система паропроводів і живильних трубопроводів низького тиску
- •1.3.5 Система розхолодження iі контуру
- •1.3.6 Система дренажів турбінного відділення
- •1.3.7 Опис принципової схеми технічного водопостачання:
- •1.3.8 Опис допоміжних систем турбінного відділення:
- •Глава 2 основні розрахункові характеристики
- •2.1 Основні розрахункові характеристики по реакторному відділенню
- •2.2 Основні розрахункові характеристики по турбінному відділенню
- •Глава 3 основне обладнання
- •3.1 Основне обладнання реакторного відділення.
- •Реактор.
- •Парогенератор.
- •Головний циркуляційний насос.
- •3.2 Основне обладнання іі контуру
- •Живильний насосний агрегат.
- •Деаератори іі контуру
- •Швидкодіюча редукційна установка резервування живлення парою колектора власних потреб (шру-вп)
- •Теплофікаційна установка.
- •Глава 4 осноні режими нормальної есплуатації
- •4.1 Основні режими нормальної експлуатації по реакторному відділенні
- •4.1.1 Заповнення основних технологічних контурів блоку і підготовка до пуску
- •4.1.2 Розігрів контуру і вивід блоку на потужність
- •4.1.3 Робота блоку на потужності
- •4.1.4 Зупинка і розхолодження блоку
- •4.1.5 Випорожнення контуру
- •4.1.6 Перелік проектних режимів роботи і контуру
- •4.2 Основні режими нормальної експлуатації по турбінному відділенню
- •Глава 6. Компонування головного корпусу.
- •Глава 8. Транспортні засоби та організація ремонту.
- •Глава 9. Забезпечення сейсмостійкості обладнання і трубопроводів.
- •Глава 10. Теплова ізоляція.
1.3 Опис принципової технологічної схеми II контуру
Другий контур , нерадіоактивний ,складається з ряду систем , основними з яких являються наступні:
- турбінна установка,
- водоживильна установка,
- система паропроводів і живильних трубопроводів високого тиску,
- система паропроводів і живильних трубопроводів низького тиску,
- система розхолодження І контуру,
- система дренажів машзали.
1.3.1 Турбінна установка
Складається з парової турбіни з чотирма циліндрами низького тиску (ЦНТ) і одного циліндра високого тиску (ЦВТ) по структурній схемі 2ЦНТ + ЦВТ + 2ЦНТ, конденсаторів з конденсатними насосами, регенеративних підігрівачів високого і низького тиску, проміжних сепараторів-пароперегрівачів(СПП).
Основна функція турбінної установки полягає в перетворенні теплової енергії в механічну, яка використовується для приводу генератора змінного струму.
«Свіжий» пар підводиться до циліндру високого тиску (ЦВТ) турбіни по чотирьом паропроводам через чотири блоки клапанів.
Після циліндру високого тиску турбіни пар поступає на сепаратори-перегрівачі (СПП), де осушується і перегрівається до 250ºС «свіжим» паром. Після СПП перегрітий пар направляється до чотирьох циліндрів низького тиску. Відпрацьований пар з чотирьох циліндрів низького тиску поступає до чотирьох одноходових конденсаторів.
Конденсатори турбіни оснащені пристроєм для прийому пари із паропроводів при раптовому скиданні електричного навантаження турбоагрегатом.
Конденсатори оснащені також деаераційним пристроєм.
Таким чином, в конденсаторах забезпечується процес конденсації пари, деаерації води і видалення не конденсуючих газів.
Турбінний конденсат із конденсаторів турбіни конденсатними насосами першого підйому подається на охолоджувач пари ущільнень і далі на блочну знесолюючу установку (БЗУ). Після БЗУ конденсат потрапляє до підігрівачів низького тиску (ПНТ) №1 і 2 змішуючого типу, а потім конденсатними насосами другого підйому подається до поверхневих ПНТ №3, 4, 5 і далі в деаератори.
1.3.2 Водоживильна установка
Система складається з деаераторів живильної води, розрахованих на тиск 7 кгс/см2 (0,685 МПа), живильних турбонасосів, допоміжних живильних електронасосів і трубопроводів.
Основна функція установки полягає в деаерації конденсату II контуру і живлення парогенераторів водою в номінальних і пуско-зупиночних режимах.
У відповідності з п.6.6.3 «Правил АЕС» для блоків потужністю 500 МВт і вище дозволяється установка живильних насосів без резерву.
На блоках потужністю 1000 МВт встановлюються два живильних турбонасоси продуктивністю по 50% і два допоміжних (пускорезервних) живильних електронасоса (ДПЕН).
Витрата живильної води на блок:
Gпв=Gп(1+K постпр+K перпр+Kпот) т/год, де
Gп- продуктивність парогенераторів ПГВ-1000 складає 5880 т/год
Постійна продувка парогенераторів- 0,5% від Gп(Kпостпр),
Періодична- також 0,5% від Gп(K перпр),
Втрати конденсату блоку у відповідності з ПТЕ не перевищують 1% від Gп(Kпот).
Gпв=5880*(1+0,005+0,01)=1,02*5880=5993 т/год.
Необхідна подача живильних насосів:
Gпн=Gпв+GпрGк
Gпр=705 т/год, витрата води на привід насосу подачі конденсату СПП
Gк=543 т/год, витрата конденсату СПП
Gпн=5988+705543=6150 т/год
При питомому об’ємі води 1,1 м3/т необхідна подача насосу Gпн=1,1
Gпн=1,1: (6150÷6765) м3/год
До установки прийнятий живильний агрегат ЖТА-3750-100 продуктивністю 3760 м3/год і напором 1020 м.вод.ст.подачею. Запас продуктивності складе:
∆Q= 3760/3382=1,11 тобто 11,1%, що вище нормуючого ВНТП АЕС-5%.
Характеристика ВПЕН повинна відповідати характеристиці АПЕН.
В якості ВПЕН проектом передбачені насоси ПЕА-150-85 з продуктивністю 150м3/год і напором 910м.вод.ст., що відповідає характеристикам АПЕН.
Передбачується установка 2-х ВПЕН, підключених до системи живильних трубопроводів по подачі і напору паралельно живильним турбонасосам.
З турбіною К-1000-60/3000 встановлюються 2 бака живильної води корисною ємністю по 185м3. Для деаерації живильної води на кожному баці встановлюються по 2 деаераційні колонки типу ДП-1600-А продуктивністю по 1600т/год. Тиск в деаераторах - 7кгс/см2.
Необхідна кількість деаераційних колонок:
пкіл=5993/1600=3,72 шт.
Встановлюються 4 колонки, що відповідає вказаному вище.
Запас води в баках деаераторів складає:
τ=185*2*60/6765=3,3 мин.,
що задовольняє нормам технологічного проектування АЕС.