Глава 8. Транспортні засоби та організація ремонту.

8.1. Транспортні засоби та організація ремонту в реакторному відділенні.

Виходячи із зонального принципу компановки реакторного відділення, організація ремонту обладнання реакторного відділення побудована також по зональному принципу. Обладнання зони вільного режиму належить підлягає ремонту в центральних ремонтних майстернях АЕС, розташованих в об′єднано-допоміжному корпусі. Обладнання зони суворого режиму реакторного відділення ремонтується в «брудній» майстерні АЕС, розташованій в спецкорпусі. Для можливості організації ремонту обладнання в центральних майстернях АЕС при компановці обладнання в реакторному відділенні забезпечені наступні умови:

• розміщення обладнання, арматури, що підлягають демонтажу, передбачено в зоні дії вантажопід′ємних засобів (мостових або підвісних кранів, кранбалок, монорельсів);

• для обладнання, що ремонтується на місці, передбачено вантажопід′ємні засоби стаціонарного типу (кошки, талі і т.п.), а також необхідні ремонтні пристосування;

• для обладнання, що ремонтується на місці його установки, передбачені вільні габарити для вийому ремонтуючих вузлів обладнання (трубчатки теплообмінників, ротора насосів і т.п.) і забезпечено вільне місце для розкладки з′ємних деталей (кришки теплообмінників, ремонтної оснастки і т.п.);

• на кожній відмітці передбачені коридори з габаритами достатніми для транспортування найбільш великогабаритного обладнання, оснащені вантажопід′ємними засобами, зв′язуючі приміщення установки обладнання з транспортними люками або вантажними листами;

• для транспортування обладнання зони вільного режиму в центральні ремонтні майстерні передбачений автомобільний в′їзд під транспортні люки в зону дії вантажопід′ємних засобів;

• для транспортування обладнання сони суворого режиму в брудні майстерні передбачена закрита естакада з можливістю проїзду по ній електровізка вантажопідємністю 5т.

Транспортування важковагових вантажів до «брудної» майстерні (електродвигуни ГЦН, виємної частини ГЦН і т.п.) здійснюється внутрішньостанційним візком по залізнодорожному в′їзді в реакторне відділення, після проведення необхідної передремонтної дезактивації;

• в зоні суворого режиму предбачені ванни для дезактивації обладнання, що вивозиться в «брудні» майстерні;

• для попередження радіоактивного забруднення при проведенні ремонтних робіт на кожній відмітці перед входом на драбинну клітку передбачений санпропускник.

8.1.1. Транспортні засоби та організація ремонту герметичної частини-оболонки.

Особливістю проведення ремонтних робіт в оболонці є те, що доступ ремонтного персоналу під оболонку для підготовки систем для перевантаження палива і проведення ремонтних робіт на реакторі під час роботи блоку закритий. З метою скорочення часу простою блоку при плановому перевантаженні ремонтне обладнання реактора і парогенератора, яке потребує тривалго налагодження і підготовки до роботи (машина- захисна кабіна для огляду і ремонту внутрішньої поверхні корпусу реактора, резервні приводи СУЕ, машина для ремонту трубчатки парогенераторів і т. п.), піготовлюються до роботи в спеціальних приміщеннях для зберігання і налагодження в спецкорпусі до початку проведення планово- попереджувального ремонту блоку. Доставка ремонтних пристроїв під оболонку здійснюється по залізнодорожному в′їзду до реакторного відділення під транспортний люк оболонки в зону дії основного крану кругової дії в/п 320+160/2х70 т.

Вантажопід′ємність крану, відмітка установки крану, габарити транспортного люку, забезпечують демонтаж та заміну парогенераторів.

Транспортнотехнологічні операції та планово-попереджувальний ремонт основного обладнання ведеться на відмітці обслуговування реактора (відм. 36,9) в реакторному залі. У відповідності з цим на відм. 36,9 реакторного залу передбачується необхідні місця для розкладання вузлів реактора, транспортно-технологічного обладнання і ремонтного оснащення.

Вхід обслуговуючого і ремонтного персоналу здійснюється через шлюз на відмітку реакторного залу. Для запобігання розносу радіоактивних забруднень вихід обслуговуючого персоналу здійснюється через санпропускник, встановлений на вході в оболонку. Для передмонтажної дезактивації демонтуючого обладнання в реакторному залі передбачена ванна-мийка.

Основним вантажопідйомним механізмом реакторного залу є кран кругової дії в/п 320+160/2х70.

Для розвантаження кругового крану при проведенні робіт по перевантаженні палива і ремонтних робіт обладнання в реакторному залі передбачена установка консольного крану в/п 2 т.

Обладнання, розташоване поза зоною дії кранів реакторної зали, оснащена індивідуальними вантажопідйомними засобами.

8.1.1.1. Ремонт реактора.

Ревізія та ремонт реактора здійснюється в період перевантаження один раз в 3-4 роки.

Для виконання комплексу профілактичних і ремонтних робіт на внутрішніх поверхнях корпусу реактора передбачено спеціальний «Пристрій длявиявлення дефектів і проведення ремонтних робіт» (кабіна захисна).

За допомогою пристрою, два оператора в біологічно захисній кабіні, оснащеній ремонтними механізмами, маніпуляторами і оглядовими пристроями, мають можливість обстеження внутрішньої поверхні корпусу реактора і шахти реактора.

При виявленні дефектів оператори мають можливість провести наступні операції:

• огляд дефекту з чотирьохкратним або шестикратним збільшенням;

• фотографування дефектної дільниці;

• визначення координат дефектних місць;

• місцеву зачистку дефекту металевими щітками;

• сверління;

• фрезерування;

• шліфування;

• заварювання дефекту;

• проведення електричного контактного різання.

Таким чином, пристрій дозволяє:

• провести 100% контроль, включаючи патрубки, всієї внутрішньої поверхні корпусу реактора;

• провести ремонт внутрішньої поверхні корпусу і внутрішньокорпусних деталей;

• провести огляд і ремонт кришки, а також внутрішньокорпусних пристроїв реактора, використовуючи захисну кабіну, перекантовану днищем догори, як біологічний захист.

Ревізія та ремонт кришки реактора проводиться на шахті ревізії верхнього блоку.

Після проведення ревізії реактора кабіна захисна дезактивується і транспортується в приміщення для зберігання і наладки, розташоване в спецкорпусі. Контроль за станом металу корпусу реактора зовні ведеться методом неруйнуючого конторолю за допомогою обладнання, що розташовується в підреакторному приміщенні.

Ремонт ущільнюючих поверхонь корпусу і кришки реактора проводиться на оперативній відмітці реакторного залу 36,9 м з використанням спеціальних станків для обробки ущільнюючих поверхонь.Зберігання і наладка станка передбачується в спецкорпусі в приміщенні зберігання і наладки обладнання обслуговування реактора.

Ревізія приводів СУЗ проводиться при знаходженні верхнього блоку в шахті ревізії верхнього блоку. Для проведення ревізії приводи СУЗ виймаються з верхнього блоку за допомогою консольного кругового крану г/п 2т і встановлюється в спеціальні стелажі на відм. 36,9. Активні частини приводу встановлюються в пенали бетонного захисту, розташовані в стіні на відм. 36,9. Ревізія і розборка приводів СУЗ на агрегатні вузли проводиться в реакторному залі на відм. 36,9 після дезактивації. Для дезактивації приводів СУЗ передбачені ванни дезактивації. Для ремонту і наладки привода СУЗ транспортуються в майстерню приводів СУЗ, розташовану в спецкорпусі.

Транспортування приводів СУЗ здійснюється в ложиментах.

8.1.1.2. Ремонт парогенератора.

При виявленні несправності парогенератора виконують зупинку реактора, розхолодження і зниження рівня води в реакторі нижче патрубків.виконується відключення несправного парогенератора засувкою по другому контуру. Ремонт парогенератора проводять після дренування першого та другого контурів відключеної частини. Знімаються люки над колекторами парогенераторами на відм. 36,9 м. Гайкокрутами відкриваються верхні люки парогенератора по першому та другому контурам. Знаходження і ремонт дефектних трубок парогенератора здійснюють за допомогою пристосування для ремонту трубчатки (ПРТ).

Ущільнення зазору між головкою колектора і люком виконується спеціальним пристосуванням для ремонту ущільнюючих поверхонь.

Після ущільнення зазору весь об′єм парогенератора по другому контуру заповнюється водою і піднімається тиск, при цьому за допомогою ПРТ виконують огляд закладених торців трубок з метою виявлення дефектів. При виявленні протічки в місці закладення трубки в колектор парогенератора, встановлюють в трубку заглушку і обварюють її.

Налагодження і зберігання пристосувань для ремонту парогенератора здійснюється в спецкорпусу в приміщенні для зберігання обладнання обслуговування реактора.

8.1.1.3. Ремонт головного цтркуляційного насосу ГЦН-195М.

У випадку несправності в головному циркуляційному насосі (ГЦН), ремонт його виконується після зупинки блоку, розхолодження і дренування петлі.

За допомогою гайкокруту виконується розущільнення насосу, потім від′єднується живлення електродвигуна. Виємна частина насосу краном в/п 320+160/2х70 знімається з ГЦН і транспортується в мийку реакторного відділення. Після дезактивації виємна частина насосу встановлюється на внутрішньостанційну платформу і транспортується до «брудної» майстерні (спецкорпус) для ремонту.

8.1.1.4. Ремонт фільтрів.

Ремонт фільтрів зводиться, в основному, до ремонту дренажних систем фільтрів.

Доступ до дренажних систем здійснюється через лаз фільтру або кришку фільтру.

8.1.1.5. Передремонтна дезактивація обладнання.

При довготривалій роботі реактора типу ВВЕР відбувається корозія поверхні металу І-го контуру з послідуючим виходом частини продуктів корозії в теплоносій, активацією їх при проходженні області з високою густиною нейтронного потоку і осадженням активних продуктів корозії, на внутрішніх поверхнях обладнання і трубопроводів І-го контуру.

Для проведення ремонтних робіт, таким чином, необхідно проводити дезактивацію обладнання, для чого розроблені спеціальні схеми дезактивації обладнання. Дезактивації підлягають як саме обладнання, так і приміщення реакторного відділення, в яких розташоване це обладнання.

Для дезактивації обладнання і приміщень можливе чергування розчинів при температурі їх не вище 100 ^оС.

В реакторному відділенні на майданчику обслуговування передбачені спеціальні ванни для дезактивації обладнання:

- 3 ванни для дезактивації приводів СУЗ;

- мийка.

8.1.1.6. Енергорозводки.

В приміщеннях реакторного відділення передбачаються централізовані енергорозводки:

- аргона,

- стиснутого повітря тиском 6 кгс/см² для підключення пневмоінструмента і обдувки обладнання,

- ацетилену, кисню - з ацетилено-кисневої станції для забезпечення зварювальних робіт,

- води для охолодження резаків плазменно-дугової різки.

Всі централізовані енергорозводки виведені на спеціальні пости, розташовані на всіх відмітках реакторного відділення. Пости розташовуються поза боксами, неподалік входу в бокси.

8.2. Організація ремонтів обладнання в турбінному відділенні.

Турбінне відділення і деаераторна етажерка запроектовані з розрахунком максимальної механізації ремонтних робіт, детальне описання яких, а також розкладка обладнання під час ремонту, транспортні потоки наведені в розділі 3.9.

Турбінне відділення виконане зі крізьним залізнодорожним проїздом в осях «10-11».

В осях «1-2» зі сторони ряду «А» передбачений автомобільний виїзд.

В турбінному відділенні пересування вантажів буде здійснюватись електрокарою ЕК-2, в/п 2 т. Ширина останньої складає 1150 мм, що дозволяє їй переміщуватись вздовж колони у ряду «А» та «Б». Габарит проїзду 2 м.

Для обслуговування обладнання і трубопроводів в деаераторному відділенні передбачені:

а) над перекриттям з відміткою 27,00- установки 2-х підвісних електричних кранів в/п 10 т.с.

б) під перекриттям відм. 15,00- установка крану мостового електричного, в/п 20/5 т.с.

Обслуговування обладнання, арматури і трубопроводів під відм. 15,00 турбінного відділення при ремонтах передбачується стаціонарними ті інвентарними вантажопідйомними механізмами з наступним винесенням в зону обслуговування основних мостових кранів, або в зону транспортного проїзду електрокари.

В місцях підходу залізнодорожного транспорту в перекриттях деаераторного відділення в осях 10-11 на всіх відмітках передбачені монтажні і ремонтні пройоми.

В місцях під′їзду автотранспорту, в осях 1-2 турбінного і деаераторного відділення передбачені монтажні і ремонтні пройоми.

Для виходу на всі відмітки деаераторного відділення передбачені драбинні клітки ті ліфти:

• вантажопасажирський ліфт в/п 500кгс в осях 1-2;

• пасажирський ліфт в/п 500 кгс в осях 11-12.

Між головними корпусами блоків на відм. 15,00 в осях 1-2 є перехідні містки.