Глава 6. Компонування головного корпусу.

Компонування головного корпусу виконана по принципу моноблока- реактор-турбіна.

В основу компонування енергоблоків ВВЕР-1000 покладений принцип модульної компоновки, тобто в кожному енергоблоці передбачаються всі системи, забезпечуючі радіаційну і ядерну безпеку, а також аварійну зупинку, розхолодження, відведення залишкових тепловиділень і комплекс необхідних післяаварійних заходів, незалежно від режимів роботи інших енергоблоків.

Всі блочні системи зосереджені в будівлі головного корпусу і в поряд стоячій об’єднаній будівлі дизельгенераторної, насосної техводозабезпечення відповідальних споживачів і компресорної пневмоприводів відсічної арматури.

Головний корпус складається з реакторного та турбінного відділень, що мають залізничні в´їзди. Зі сторони в´їзду до реакторного відділення примикає естакада, що зв’язує його зі спец корпусом і допоміжними спорудами.

6.1.1. Загальні принципи компонування реакторного відділення

Реакторне відділення головного корпусу енергоблока складається з герметичної частини – оболонки і негерметичної – обстройки.

У відповідності з загальним принципомкомпановки АЕС – принципом модульної компоновки енергоблоків, в реакторному відділенні кожного блока передбачаються системи блочного призначення, які забезпечують безпеку блока згідно вимогам «Загальних положень забезпечення безпеки АЕС», а також аварійна зупинка і розхолодження реактора, відведення залишкових тепловиділень і, крім того, забезпечуючи можливість проведення комплекса необхідних післяаварійних заходів, незалежно від режимів роботи інших блоків АЕС.

З метою забезпечення максимальної надійності зв’язків між системами, розташованими в обстройке, з системами розташованими в оболонці, в умовах сейсмічного впливу, обстройка та оболонка реакторного відділення зв’язані єдиною фундаментною плитою.

Компоновка систем реакторного відділення, яка забезпечує безпеку блоку згідно вимогам «Загальних положень забезпечення безпеки АЕС», виконана виходячи з принципу забезпечення територіальної незалежності систем, тобто в в одному приміщенні розташовано обладнання тільки однієї системи.

6.1.2. Компонування герметичної частини.

Захисна герметична оболонка являє собою циліндр з внутрішнім діаметром 45 м з куполоподібним верхом, яка є пасивним елементом локалізуючи пристроїв. В захисній герметичній оболонці розташовані системи, обладнання і трубопроводи з високопотенційним (Р_роб до 180кгс/см² і t_роб до 350 ˚С) радіоактивним теплоносієм першого контуру:

• реакторна установка в складі: реактор, парогенератори, ГЦН, компенсатор тиску, ємності САОЗ, трубопроводи зв’язку;

• система неохолоджуємої байпасної очистки теплоносія (СВО-1) в складі високотемпературних механічних фільтрів і трубопроводів;

• система організованих протікань першого контуру в складі охолоджувача протікань і трубопроводів.

Компонування вищеуказаних систем, обладнання і трубопроводів виконана виходячи з принципу розміщення їх в боксах, які забезпечують захист локалізуючих пристроїв від динамічних впливів при аварійних розривах трубопроводів з високопотенціальним теплоносієм першого контуру (від струменів витікаю чого теплоносія, ударних хвиль, летючих предметів і т.п.), завдяки залізобетонним екранам.

Будівельні конструкції боксів забезпечують також біологічний захист обслуговуючого персоналу при проведенні операцій по перевантаженні палива і при проведенні ремонту обладнання, розташованого поза боксами, та, які в процесі всієї роботи, не дотикаються з радіоактивним теплоносієм. Це дозволяє звести до мінімуму дозовитрати ремонтного та обслуговуючого персоналу в більшості випадків без проведення спеціальних заходів по дезактивації систем першого контуру.

Окрім вказаних систем під облонкою розміщені системи та обладнання, яке забезпечує проведення транспортно-технологічних операцій і ревізію реактора:

• басейн витримки і перевантаження палива, перевантажувальна машина;

• шахти ревізії та «мокрого» вивантаження внутрішньокорпусних пристроїв, шахта ревізії верхнього блоку;

• машина і пультова зовнішнього огляду корпусу реактора, а також вентсистеми,які підтримують потрібний температурний режим повітря під оболонкою.

Обслуговування основного обладнання реакторної установки здійснюється основним краном реакторного відділення в/п 320+160/2х70 т, через пройоми та люки перекриття реакторного залу на відм. +36,9.

Допоміжне обладнання, розташоване поза зоною дії основного крану обслуговується або круговим консольним краном в/п 2 т, або місцевими вантажопід´ємними засобами.

Контейнер з паливом, пристосування для ремонту і ревізії реактора, а також обладнання, яке вивозиться на ремонт в «брудні» майстерні (електродвигуни, виємна частина ГЦН та вентиляторів, арматури і т.п.), доставляється в оболонку через транспортний люк в плиті оболонок над залізнодорожним виїздом в реакторне відділення (транспортний шлюз). Основний вхід обслуговуючого персоналу в оболонку передбачується через герметичний шлюз на відмітку реакторного залу (відм. +36,9). Аварійний вихід персоналу здійснюється через герметичний шлюз в оболонці на відмітці +19,34. Для зручності обслуговування в оболонці передбачений вантажопасажирський ліфт в/п 500 кг.

6.1.3. Компонування негерметичної частини-обстройки.

Обстройка реакторного відділення в плані являє собою квадрат зі стороною 66 м вісьосиметрично захвачуючий оболонку. В обстройке в основному розміщені системи, обладнання і конструкції, які забезпечують безпеку блоку, плановий, аварійну зупинку реактора незалежно від режимів роботи інших блоків АЕС і систем загальноблочного призначення, а також відведення залишкових тепловиділень.

Тобто, в обстройке розміщені в основному системи першої категорії сейсмостійкості блочного призначення.

У відповідності з «Санітарними правилами проектування АЕС» в основу компановки обстройки реакторного відділення покладений головний гігієнічний принцип – ділення всіх виробничих приміщень обстройки на зони в залежності від характеру технологічних процесів, розміщуємого обладнання, характеру і можливої ступені забруднення приміщень радіоактивними речовинами.

У відповідності з зональним принципом всі виробничі приміщення обстройки поділяються на дві зони;

- зону суворого режиму (контролюєма зона), де умови праціперсоналу такі, що дози випромінювання не можуть перевищувати 0,3 річного ГДД.

В зоні вільного режиму розміщені системи і обладнання, що в процесі своєї роботи не мають контакту з радіоактивною водою першого контуру, і від яких у всіх режимах експлуатації виключена можливість забруднення приміщень радіоактивними речовинами, а саме:

- системи надійного електропостачання власних потреб;

- блочний щит управління;

- резервний щит управління;

- система приточної вентиляції;

- аварійні живильні насоси з баками запасу знесоленої води;

- запобіжні клапани парогенераторів, БРУ-А, відсічна арматура паропроводів і живильної води.

Обслуговування зони вільного режиму здійснюється через дві драбинні клітки, зв′язані з «чистим» перехідним містком та машинним залом.

Доставка ремонтуючого в центральних ремонтних майстернях обладнання із зони вільного режиму здійснюється через транспортні люки і пройоми над в′їздом електрокари в зону вільного режиму під вантажопід′ємні механізми відповідних відміток.

В зоні суворого режиму обстройки розміщені системи і обладнання, які мають контакт з радіоактивною водою системи першого контуру, і які в процесі експлуатації можуть виділяти радіоактивні речовини:

- системи аварійного розхолодження реактора і гасіння аварійного тиску в герметичній оболонці, які включають в себе спринклерні насоси, насоси аварійного розхолодження, теплообмінники аварійного розхолодження, баки концентрованого розчину бору, насоси аварійного вприску бору і трубопроводи;

- система розхолодження бпсейну витримки, яка складається з теплообмінників, насосів і трубопроводів;

- система промконтуру ГЦН, яка складається з теплообмінників, насосів і трубопроводів;

- система організованих протікань у складі приямку, насосів приямку і трубопроводів;

- система продувки-підживлення першого контуру у складі деаераторів, підживлюючих насосів, баків боромісткої води, установок очищення води зливу першого контуру (СВО-2);

- система контролю і підтримання водного режиму І контуру;

- система продувки парогенераторів, яка складається з розширювачів продувки, теплообмінників, баку зливу і насосів;

- маслосистема ГЦН, спецканалізація та інші допоміжні системи першого контуру;

- витяжний внтцентр з системою очищення газових здувок.

Обслуговування зони суворого режиму реакторного відділення здійснюється через дві «брудні» драбинні клітки з вантажопасажирськими ліфтами вантажопідємністю 0,5 т та одним вантажним ліфтом вантажопідємністю 5 т.

Доставка обладнання, ремонтованого в «брудних» майстернях здійснюється по закритій естакаді зв′язку реакторних відділень зі спецкорпусом.

6.2. Компонування турбінного і деаераторного відділень.

Компоновка турбінного і деаераторного відділень представлена на кресленнях.

Основним технологічним обладнанням турбінного відділення являються:

• парова турбіна К-1000-60/3000 ПО «Турбіна» ЛМЗ з підвальним розташуванням конденсатора, з п′яти циліндрами, виконана по схемі 2ЦНТ+ЦВТ+ЦНТ;

• генератор типу ТВВ-1000-2УЗ ЛПО «Елнктросила». Розташування турбоагрегата в машинному залі продольне, відповідаюче прийнятому в уніфікованому проекті АЕС для блоків ВВЕР-1000.

Турбінне відділення має відстань 45м і довжину 127м від осі реакторного відділення Ір.

Стороною ЦНТ 1 турбіна обернена до стіни обстройки реакторного відділення.

Прив′язка осі турбоагрегата до ряду «А» складає 19500мм, вісь турбоагрегата зміщена від осі на 13500мм в сторону ряду «А».

По обидві сторони від турбоагрегата, враховуючи максимальні можливості і зручності обслуговування кранами, скомпоновано допоміжне обладнання.

Зі сторони ряду «А» розташовується маслосистема турбоустановки, підйомні насоси ежекторів.

Зі сторони ряду «Б» розміщено обладнання системи регенерації високого і низького тиску, конденсатні насоси І-ї і ІІ-ї ступені, бойлерна установка зі своїм насосним обладнанням.

В турбінному відділенні розташовані також технологічний конденсатор, ШРУ-К, ШРУ-ВП і трубопроводи зв′язку низького та високого тиску.

Оперативна відмітка обслуговування турбоустановки + 15,000:

• відмітка конденсаційного пода + 0,000;

• відмітка підвального приміщення – 3,600;

• проміжні відмітки обслуговування + 5,100. + 7,800. + 10,200.

Трубопроводи циркуляційного водопостачання конденсаторів турбіни і ТПН розміщені в приямку нижче відмітки – 3,600.

Вихід трубопроводів з машзалу на станційну естакаду технологічних трубопроводів розміщений біля осі 12 ряду «Б».

В турбінному відділенні передбачується двухярусна установка кранів:

верхній ярус- кран вантажопід′ємністю 125/20 т,

нижній ярус- кран вантажопід′ємністю 15 т з відміткою підкранових шляхів відповідно 29,5 і 23,9 м.

Обслуговування обладнання, арматури і трубопроводів під відм. + 15,000 м в турбінному віділенні передбачено здійснювати стаціонарними та інвентарними вантажопід′ємними механізмами з наступним виносом до зони обслуговування основними мостовими кранами або наступним транспортуванням електрокарою, для чого на відм. ± 0,000 иашзалу передбачений проїзд вздовж ряду «А» та «Б».

В осях 10-11 передбачується крізьний залізнодорожний проїзд.

До машинного залу зі сторони ряду «Б» і по всій довжині примикає деаераторне відділення пролітом 12 м.

В деаераторному відділенні розміщуються:

- на відмітці – 3,600 кабельні розводки від пристройки електротехнічних пристроїв в машзал і деаераторне відділення, вентиляційні короби і трубопроводи обв′язки ТПН;

- на перекритті відм. 15,00- пароежекторні установки, блочна знесолююча кстановка (БЗУ), трубопроводи, включаючи блочний та загальностанційний колектори власних потреб.

На перекритті відм. 27,000 встановлюються деаератори 7 ата з трубопроводами обв′язки.

Відмітка установки деаераторів прийнята 29,0 м.

В осях 10÷11 деаераторного відділення на всіх відмітках пердебачені монтажні та ремонтні пройоми для підйому і опускання вантажів.

До пройомів забезпечений під′їзд атомобільного транспорту.

В осях 1÷2 деаераторного відділення передбачені монтажні пройоми.

Для виходу на всі відмітки деаераторного відділення передбачені драбинні клітки та ліфти.

В осях 1-2 на відм. 15,00 підходять перехідні містки між головними корпусами АЕС, які слугують також для прокладки ряду станційних технологічних трубопроводів.

Компонуванням передбачено виконання ряду консольних містків машзалу, в т. ч. на відм. 15,000 по ряду «А» «Б».

На відм. ± 0,00 машинного залу в осях 10-12 передбачена можливість розкладки обладнання і трубопроводів на період монтажу та ремонту.

На відм. +15,00 машинного залу в осях 2-10 передбачена можливість розкладки деталей власне турбіни на період ремонту.

Зі сторони ряду «В» до деаераторного відділення примикають приміщення електротехнічних пристроїв.

Передпускова промивка обладнання і трубопроводів проводиться для видалення можливих забруднень, які могли потрапити в систему в процесі монтажу.

В проекті прийнято, що обладнання і трубопроводи перед монтажем піддаються ретельній передмонтажній очистці; монтаж повинен передбачувати міри проти попадання забруднень і посторонніх предметів всередину систем. Ці заходи в значній мірі спростять проведення післямонтажних передпускових промивок. Експлуатаційні промивки першого контуру не передбачуються.

7.1. Передпускова промивка обладнання і трубопроводів І-го контуру.

Передпускова промивка трубопроводів і обладнання проводиться шляхом організації швидкісної промивки зі скиданням води. Швидкісна промивка проводиться спочатку освітленою, потім знесоленою водою за допомогою технологічних насосів на викид. З промивочного контуру виключаються іонообмінні фільтри, які миються окремо.

Критерієм відмивки трубопроводів освітленою водою являється однакова прозорість води на вході та виході.

Трубопроводи дезактивації і спецканалізації промиваються водою прои роботі системи дезактивації.

Передпускова промивка баків та інших ємностей проводиться вручну після закінчення промивок всіх систем.

Витрата води на промивку трубопроводів та обладнання першого контуру дорівнює приблизно 20-ти кратному об′єму контурів, які промиваються: 10000 м³. Викид промиваючої води здійснюється у скидний канал циркводопостачання.

Після проведення промивки, консервація обладнання першого контуру проводиться шляхом продувки його азотом та підтримання в ньому надлишкового тиску.

7.2. Передпускова та експлуатаційна промивка ІІ контуру.

7.2.1. Передпускова промивка.

Водяній промивці піддається весь пароводяний тракт ІІ контуру і допопміжне обладнання за виключенням парогенераторів.

Водяна промивка проводиться в два етапи. Перший етап- швидкісна «холодна» промивка на скидання по розімкнутому контуру.

Другий етап- «гаряча» водяна промивка.Температура води 100˚С.

Водяна промивка закінчується до моменту вирівнювання прозорості на вході і на виході з контуру, що промивається.

Консервація і розконсервація обладнання, яке надійшло на монтаж, здійснюється згідно інструкції заводів-виробників цього обладнання.

Після проведення монтажу, на період зупинки блоку в резерв або ремонт проводиться гідразино-аміачна (мокра) консервація.

7.2.2. Експлуатаційна промивка.

Експлуатаційна промивка передбачує вивід продуктів корозії з корпусів ПВТ ті з конденсатно-живильного тракту після зупинок турбоустановки.

Скидання середовища передбачкється на часткових навантаженнях в конденсатор турбіни (з очищенням на БЗУ).