4.1.4 Зупинка і розхолодження блоку

Планова зупинка блоку починається зі зниження навантаження на ньому, яке виконується шляхом поступового прикриття регулюючих клапанів турбіни. Зниження потужності реактора здійснюється при цьому автоматично через АРП, що впливає на регулюючі стержні активної зони реактора. В режимі розвантаження блоку всі основні системи першого і другого контуру працюють нормально, підтримуючи необхідні параметри в потрібних межах.

Одночасно проводиться підготовка до роботи допоміжних систем, обслуговуючих режим планового розхолодження.

Після розвантаження турбогенератора і відключення його від мережі закриваються стопорні клапани турбіни і гаситься реакція в реакторі.

Процес розхолодження блоку ділиться на два етапи:

• розхолодження в паровому режимі;

• розхолодження в водоводяному режимі з використанням обладнання САОЗ.

На першому етапі розхолодження здійснюється шляхом поступового зниження температури насичення в парогенераторах, завдяки чому знижується і температура теплоносія, який обмінюється теплом з котловою водою парогенератора через його поверхню. Процесом зниження тиску в парогенераторах в цьому режимі управляє ШРУ-К, до складу якої входить регулюючий клапан і електронний регулятор, який здійснює процес зниження тиску в парогенераторах по закону, який забезпечує постійність швидкості розхолодження першого контуру 30 ˚С/год (аварійно 60 ˚С/год).

Розхолодження на першому етапі закінчується при досягненні температури в першому контурі величини 130-150 ˚С.

В процесі розхолодження відбувається введення борної кислоти до теплоносія для забезпечення компенсації температурного ефекту реактивності. Підвищення концентрації борної кислоти досягається подачею на всмоктування підживлюючи насосів концентрованого розчину борної кислоти з вузла його приготування.

Підвищення концентрації борної кислоти в контурі проводиться аж до значення 16 г/кг, яке забезпечує надійну під критичність реактора в холодному стані.

Паралельно з розхолодженням власне першого контуру здійснюється розхолодження компенсатора тиску. Розхолодження компенсатора тиску досягається подачею в паровий простір компенсатора води з напору штатних підживлюючи насосів, що дозволяє порівняно просто розв’язати проблему автоматичного розхолодження компенсатора тиску із заданою швидкістю, шляхом встановлення на лінії подачі підживлюючої води до компенсатора тиску регулюючого клапану, що отримує імпульси по поточній температурі в компенсаторі тиску та в першому контурі і працюючому по програмі підтримання постійного недогріву контурної води до насичення.

На другому етапі розхолодження проводиться за допомогою насосів аварійного розхолодження активної зони реактора через теплообмінник САОЗ. Для організації контуру розхолодження закривається арматура на напірній лінії насосу аварійного розхолодження, яка забезпечує подачу відсортованої води при аваріях в верхню камеру змішування реактора і відкривається лінія планового розхолодження, через яку відбувається подача теплоносія з «гарячої» нитки ГЦК на вхід в теплообмінник САОЗ. Перед початком розхолодження на ІІ етапі в теплообміннику САОЗ мається витрата охолоджуючої води, на лінії планового розхолоджування відкривається бай пас, який забезпечує прогрів контуру розхолоджування теплоносія і поступового підйому тиску в ньому до величини 20 кгс/см² (1,96 МПа).

Для підігріву системи і підйому у ній тиску вмикається насос аварійного розхолодження. Потрібна швидкість розхолодження і температурний режим на вході в активну зону реактора забезпечується роботою регуляторів, встановлених на магістралі подачі теплоносія в теплообмінник, а також на бай пасі теплообмінника.

В цьому режимі проводиться розхолодження першого контуру до температури 60-70 ˚С, при якій перший контур може бути розгерметизований.

Перед розущільненням контуру очистка теплоносія проводиться шляхом розбавлення його теплоносієм з концентрацією борної кислоти 16г/кг.

Очистка теплоносія, що зливається проводиться на установці № 2 спецводоочистки (СВО 2).