Методи реалізації грошових реформ.
Індексація (повна або часткова) означає компенсацію збитків у результаті знецінення грошей. Спочатку цей метод застосовувався в кінці 40-х – початку 50-х років ХХ ст. при інфляції, яка була спричинена переходом від військової економіки до нормальних ринкових умов. Знову індексація стала застосовуватися в 70-і роки у зв’язку з розгортанням галопуючої інфляції. У більшості провідних промислово розвинутих країнах вона розповсюджувалась на меншу частину трудового населення (наприклад, у США приблизно на 10%). Винятком була Італія, профспілки якої домоглися введення в країні повної індексації.
Індексація передбачає, що поточні доходи населення збільшуються відповідно до темпу зростання цін у країні за певний період.
Нуліфікація – оголошення державою знецінених паперових грошових знаків недійсними. Проводиться вона за умови надзвичайно великого падіння купівельної спроможності грошей, коли вже недоцільний будь-який обмін їх на нові гроші і в такій крайній формі трапляється рідко. Зокрема, в кінці XVIII ст. у Франції були оголошені недійсними повністю знецінені асигнації і їх було вилучено з обігу без будь-якого відшкодування.
В Україні нуліфікація відбулася в 1996 р. Знецінена грошова одиниця (купонокарбованець) була замінена в певній пропорції (100 000 крб.) до однієї гривні.
Девальвація – офіційне зниження державою металевого вмісту та курсу (або тільки курсу) національних грошей щодо іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць.
Ревальвація – це офіційне підвищення державою золотого вмісту та валютного курсу або тільки валютного курсу національної валюти країни.
Деномінація – укрупнення грошової одиниці без зміни її найменування, що проводиться з метою забезпечення грошовою обороту і надання більшої повноцінності грошам.
Ревалоризація означає реалізацію комплексу економічних перетворень для поступового відновлення доінфляційної вартості паперових грошей. Провідною метою стає забезпечення товарно-грошової рівноваги. В умовах золотомонетного обігу реставрація означає відновлення обміну банкнот на золото за їх номінальною вартістю.
Грошова реформа в Україні була проведена з 2 по 16 вересня 1996 року. Ця реформа була «м’якого» типу (проведення заходів щодо заміни діючої грошової одиниці, стабілізація нових грошей без якісної перебудови системи грошового обороту) з деномінацією грошових знаків (зменшення на п’ять нулів), із зміною назви грошової одиниці шляхом обміну грошових купюр (українських карбованців на гривні). Було вилучено з обігу та обмінено без будь-яких обмежень старі грошові знаки на нові у пропорції 100000:1.
Причини та наслідки проведення грошових реформ у світі.
Грошова реформа Петра І.
Грошова реформа, проведена Петром І у 1704 р. вирішувала кілька питань:
1) створити гнучку грошову систему монетної сировини не тільки срібла, а й інших металів;
2) визначити прийнятну і єдину вагову норму і пробу для срібних, золотих і мідних монет;
3) забезпечити переведення всієї грошової справи на новий технічний рівень – машинне виробництво;
4) встановити єдність грошового обігу на всій території Росії, в тому числі і в Україні, Прибалтиці та інших регіонах, де в обігу була іноземна монета;
5) фіскальні цілі: вона повинна була значно збільшити доходи скарбниці від карбування монет для покриття збільшених витрат у зв’язку з Північною війною проти Швеції за завоювання виходу у Балтійське море.
Підготовку до реформи почали зі створення матеріальної бази, тобто побудови нових монетних дворів технічного оснащення їх різними машинами.
Петро I відмовився від загальноприйнятих у Європі написів на монетах на латині. На всіх грошах в Росії легенди були російською мовою. Петро вважав, що російська монета повинна зберігати свої особливості, а написи повинні бути доступними для людей
Результатом реформи стало поступове вилучення з обігу іноземних монет і створення вперше єдиної національної грошової системи на десятковому принципі: 1 рубль = 100 копійкам.
Грошова реформа Катерини ІІ.
Грошова реформа, проведена Катериною ІІ у 1769 р.:
1. В обіг введено перші в Росії паперові грошові знаки – асигнації номіналом 100, 75, 50, 25 рублів на заміну металевих грошей для покращення обігу грошей.
2. Випущено мідні, золоті, срібні монети із зображенням Катерини ІІ.
3. Випущено імперіал номіналом 10 рублів у 1766 р. із зображенням імператриці.
Грошова реформа С.В. Вітте
Грошова реформа 1895-1897 рр. (грошова реформа графа Сергія Юлійовича Вітте) – це грошова реформа, яка встановила золотий монометалізм рубля або вільний обмін рубля на золото ( золотий стандарт рубля).
29 серпня 1897 р. видано указ імператора Миколи II про емісійні операції Державного банку Росії, що отримав право випуску банкнот. Забезпечені золотою готівкою кредитні квитки обмінювалися на золото до 1914 р. (Першої світової війни).
Результати реформи, проведеної С. Вітте полягали в тому, що:
- була змінена структура грошового обороту. Це був період дуже стійкої фінансової системи Росії, який тривав 17 років (1897-1914 рр.);
- дозволялися операції із золотом;
- державний банк став емісійною установою, йому було надано право випуску банкнот;
- до 1900 р. було виплачено величезний зовнішній борг Росії;
- приборкано інфляцію;
- введено золотий еквівалент рубля;
- були сконцентровані значні бюджетні та інші надходження і направлені на розвиток пріоритетних для держави галузей промисловості (підйом залізничного будівництва).
Грошова реформа СРСР з 1934 р. по 1991 р. поділяється 4 на етапи:
1. Грошова реформа 1934-1938 рр. Оформлення білетів державних скарбниць номіналом в 5 руб. 1934 р. було однорідне і не відрізнялося від попередніх випусків: папір без водяних знаків з малюнком, що складається з рамок і орнаментів, забарвлення кожної купюри однотонне, державний герб СРСР і напис на семи мовах.
При повторному випуску білетів державних скарбниць зразка 1934 р. підпис народного комісара фінансів був знятий, і надалі грошові знаки нових зразків випускатиметься без підписів