
- •2. Державний лад країн з азіатським способом виробництва
- •4. Суспільний і державний устрій та управління Арабського Халіфату
- •5. Джерела, основні риси і система мусульманського права
- •6. Джерела та основні риси римського права
- •7. Виникнення римської держави і права, їх періодизація
- •8. Суспільний і державний лад Риму у період республіки
- •9. Суспільний і державний лад Риму у період монархії (імперії)
- •10. Виникнення Спарти. Суспільний і державний лад Спарти
- •11. Виникнення та розвиток держави і права Стародавнього Єгипту
- •12. Суспільний і державний лад Афін
- •13. Історичні умови виникнення і розвитку держави і права в Афінах
- •14. Загальна характеристика права в Афінах
- •15. Суспільний і державний лад Стародавнього Вавилону
- •16. Види злочинів і система покарань за законами царя Хаммурапі
- •17. Правове становище окремих груп населення за законами Хаммурапі
- •18. Утворення і розвиток держави і права в Стародавній Індії
- •19. Джерела та основні риси права Стародавньої Індії
- •20. Суспільний і державний лад Стародавньої Індії
- •21. Зміни у суспільному і державному ладі Японії після революції Мейдзі. Конституція 1889 р.
- •22. Суспільний і державний лад Японії середини XIX ст.
- •23. Джерела та основні риси права Стародавнього Китаю
- •24. Виникнення і розвиток держави та права у стародавньому Китаї
- •25. Суть реформ шан Яна у Стародавньому Китаї
- •26. Характеристика "Салічної правди" як джерела права франків
- •27. Проходження і розвиток франкської держави
- •28. Зміцнення державного і суспільного ладу Англії у XVIII ст.
- •29. Зміни у суспільному і державному ладі Англії у Новітній період.
- •30. Утворення і розвиток англійської держави і права
- •31. Класи і партії в англійській революції середини XVII ст.
- •32. Англійська революція середини XVII ст. І утворення республіки. "Інструмент управління"
- •34. "Славетна революція" в Англії та її суть
- •35. "Конституція" Британської імперії 1931 р.
- •36. Джерела та основні риси права феодальної Англії
- •37. Формування і розвиток англійського буржуазного права
- •38. Реформа виборчого права Англії XIX ст. Причини і наслідки
- •39. Особливості станово-представницької монархії в Англії
- •40. Передумови і основні етапи англійської революції середини XVII ст.
- •41. Суспільний і державний лад Франції періоду третьої республіки
- •42. Суспільний і державний лад феодальної Франції
- •43. Суть політики якобінської диктатури у Франції
- •44. Суть державно-правових змін у період французької революції кінця XVIII ст.
- •45. Виникнення Народного фронту у Франції у 30-ті роки XX ст. І його політика
- •46. Особливості і основні етапи французької революції кінця XVIII ст.
- •47. Передумови революції у Франції кінця XVIII ст.
- •48. Характеристика Конституції Франції 1946 р.
- •49. Причини ліквідації Четвертої республіки у Франції і утворення режиму п'ятої республіки
- •50. Цивільний кодекс Франції 1804 р. (Кодекс Наполеона)
- •51. Державний лад і соціально-економічне законодавство Паризької Комуни. Роль насилля історії
- •52. Суспільний і державний лад Франції періоду другої республіки і другої імперії
- •53. Громадянська війна Півночі і Півдня сша. Скасування рабства
- •54. Війна за незалежність американського народу. Причини і наслідки
- •55. Декларація незалежності сша
- •56. Виші органи виконавчої і законодавчої гілок Влади за Конституцією сша
- •57. Розвиток правового регулювання трудових відносин у сша
- •58. Суть "нового курсу" Рузвельта
- •59. Суть і процедура імпічменту у конституційному праві сша
- •60. Верховний суд сша
- •61. Американські «Статті конфедерації»
- •62. Взаємовідносини президента і конгресу сша у період після другої світової війни
- •63. Додатки до Конституції сша, прийняті у XX ст.
- •64. Основні права і свободи американських громад за Конституцією сша
- •65. Становлення і розвиток місцевих органів самоврядування в сша
- •66. Загальна характеристика Конституції сша
- •67. Правове регулювання суспільних відносин в сша у період після другої світової війни
- •68. Принципи розподілу влади за Конституцією сша
- •69. Загальна характеристика американської правової системи кінця XVIII - XIX ст.
- •70. Вищі органи законодавчої і виконавчої гілок влади Німеччини за Веймарською Конституцією
- •71. Механізм влади німецького фашизму
- •72. Суспільний і державний лад фашистської Німеччини
- •73. Суспільний і державний лад Німеччини першої половини XIX ст.
- •74. Причини приходу до влади фашистів у Німеччині
- •75. Джерела і основні риси права феодальної Німеччини
- •76. Розгром фашистської Німеччини і утворення фрн и ндр
- •77. Революція у Німеччині і утворення Веймарської республіки
- •78. Особливості станово-представницької і абсолютної монархії у Німеччині
- •79. Суспільний і державний лад срср за Конституцією 1936 р. І Конституцією 1977 р.
- •80. Суть політики військового комунізму. Червоний террор
- •81. Скасування кріпосного права в Росії. Формування буржуазної держави та права
- •82. Соборне Уложення 1649 р. В Росії (загальна характеристика)
- •83. Розвиток радянського законодавства в 30-ті - 50-ті рр.
- •84. Утворення і розвиток російської централізованої держави (XIV - XVII ст.)
- •85. Держава і право Росії XIX - початку XX ст.
- •86. Суспільний і державний лад франків
- •87. Утворення срср. Суспільний і державний лад срср
- •88. Судова реформа у Росії 1864 р.
- •89. Судебник 1497 р. В Росії (загальна характеристика)
- •90. Революція 1917 р. В Росії і виникнення радянської держави і права (Декрети про мир, землю та ін.)
55. Декларація незалежності сша
У середині XVIII ст. суперечності між метрополією й американськими колоніями особливо загострюються. У 1773-1774 рр. складається революційна ситуація, що супроводжувалася протиурядовими виступами американців. 5 вересня 1774 р. колоністи скликають перший Континентальний конгрес, який, поклавши початок створенню загального представницького органу для всіх колоній і закликавши колонії спільно бойкотувати англійські товари, звернувся до короля Георга ІН з адресом про надання колоніям ширших прав. Король віддав наказ придушити виступ колоній і відправив війська. У квітні 1775 р. між колоністами (війська яких очолив Цж. Вашингтон) і англійською армією розпочалися військові дії. У травні 1775 р. зібрався другий Континентальний конгрес (діяв з невеликими перервами до 1779 р.), який, констатувавши стан війни з Англією, прийняв рішення про створення армії. Кожна колонія оголосила себе незалежною. 4 липня 1776 р. було прийнято "Декларацію незалежності", в котрій проголошувалося, що колоніальний гніт суперечить природним правам людини на свободу, життя та прагнення до щастя, а повсталі колонії є вільними та незалежними державами й об'єднуються в Сполучені Штати Америки. Автором Декларації був Т. Джефферсон (1743-1826). Нове державне утворення Англія визнала в 1783 р.
56. Виші органи виконавчої і законодавчої гілок Влади за Конституцією сша
Згідно з Конституцією США 1787 р., законодавча влада надавалася Конгресу, що складався з Палати представників і Сенату. Члени Палати представників обиралися на два роки від кожного штату. До кандидатів у представники висували такі вимоги: досягнення 25 років, бути протягом семи років громадянином США і під час проведення виборів проживати в тому штаті, від якого обирався. Кількість представників встановлювалися з розрахунку один не більше, ніж від ЗО 000 мешканців за умови, що кожний штат повинен мати хоча б одного представника.
До Сенату належало обрати по два представники (сенатори) від кожного штату на шість років. Спочатку законодавчими органами штатів, а з 1913 р. - населенням штатів прямим голосуванням. Кожний сенатор мав один голос. Кожні два роки переобиралася третина Сенату. Сенатором могла стати особа, котрій виповнилося 30 років, протягом дев'яти років була громадянином США і на момент виборів мешкала в штаті, від якого обиралася. Головою Сенату був Віце-президент.
Конгрес, загалом, мав значні повноваження, що були ширшими, порівняно зі Статтями конфедерації (видавати закони з регулювання внутрішньої та зовнішньої політики, карбувати монету, керувати роботою поштових відомств, утриманням армії та поліції, оголошувати війну, укладати зовнішні позики, встановлювати одиниці мір і ваги тощо). Кожна палата мала й свої повноваження. Та обсяг їх у Сенату був набагато ширшим, аніж у Палати представників.
Обидві палати було наділено рівними правами в питаннях законодавчої ініціативи та прийняття законів. Кожний законопроект, прийнятий Палатою представників або Сенатом, перш ніж стати законом, направлявся Президентові США. Якщо останній схвалював законопроект і підписував його, він ставав законом. Якщо не схвалював, то повертав зі своїми зауваженнями в ту палату, від якої він вийшов. Палата переглядала законопроект, якщо дві третини її складу знову його схвалювали, то він разом із зауваженнями Президента направлявся другій палаті, де розглядався й в разі його схвалення двома третинам й ставав законом.
Главою держави та главою виконавчої влади, за Конституцією, був Президент. Він обирався двоступеневими виборами, терміном на чотири роки й наділявся величезними повноваженнями - призначав міністрів (секретарів), які відповідали тільки перед ним; був головнокомандувачем збройних сил; здійснював представницькі функції; призначав членів Верховного суду США та суддів федеративної системи; здійснював помилування тощо. Президентом могла бути особа віком від 35 років, яка була громадянином США за народженням та проживала в США не менше від 14 років.
Судова система США мала два рівні: 1) федеральний (Верховний суд, апеляційні суди (їх 11), окружні суди (89); 2) судові системи кожного штату (Верховний суд штату, суди першої інстанції та місцеві суди).