
- •2. Державний лад країн з азіатським способом виробництва
- •4. Суспільний і державний устрій та управління Арабського Халіфату
- •5. Джерела, основні риси і система мусульманського права
- •6. Джерела та основні риси римського права
- •7. Виникнення римської держави і права, їх періодизація
- •8. Суспільний і державний лад Риму у період республіки
- •9. Суспільний і державний лад Риму у період монархії (імперії)
- •10. Виникнення Спарти. Суспільний і державний лад Спарти
- •11. Виникнення та розвиток держави і права Стародавнього Єгипту
- •12. Суспільний і державний лад Афін
- •13. Історичні умови виникнення і розвитку держави і права в Афінах
- •14. Загальна характеристика права в Афінах
- •15. Суспільний і державний лад Стародавнього Вавилону
- •16. Види злочинів і система покарань за законами царя Хаммурапі
- •17. Правове становище окремих груп населення за законами Хаммурапі
- •18. Утворення і розвиток держави і права в Стародавній Індії
- •19. Джерела та основні риси права Стародавньої Індії
- •20. Суспільний і державний лад Стародавньої Індії
- •21. Зміни у суспільному і державному ладі Японії після революції Мейдзі. Конституція 1889 р.
- •22. Суспільний і державний лад Японії середини XIX ст.
- •23. Джерела та основні риси права Стародавнього Китаю
- •24. Виникнення і розвиток держави та права у стародавньому Китаї
- •25. Суть реформ шан Яна у Стародавньому Китаї
- •26. Характеристика "Салічної правди" як джерела права франків
- •27. Проходження і розвиток франкської держави
- •28. Зміцнення державного і суспільного ладу Англії у XVIII ст.
- •29. Зміни у суспільному і державному ладі Англії у Новітній період.
- •30. Утворення і розвиток англійської держави і права
- •31. Класи і партії в англійській революції середини XVII ст.
- •32. Англійська революція середини XVII ст. І утворення республіки. "Інструмент управління"
- •34. "Славетна революція" в Англії та її суть
- •35. "Конституція" Британської імперії 1931 р.
- •36. Джерела та основні риси права феодальної Англії
- •37. Формування і розвиток англійського буржуазного права
- •38. Реформа виборчого права Англії XIX ст. Причини і наслідки
- •39. Особливості станово-представницької монархії в Англії
- •40. Передумови і основні етапи англійської революції середини XVII ст.
- •41. Суспільний і державний лад Франції періоду третьої республіки
- •42. Суспільний і державний лад феодальної Франції
- •43. Суть політики якобінської диктатури у Франції
- •44. Суть державно-правових змін у період французької революції кінця XVIII ст.
- •45. Виникнення Народного фронту у Франції у 30-ті роки XX ст. І його політика
- •46. Особливості і основні етапи французької революції кінця XVIII ст.
- •47. Передумови революції у Франції кінця XVIII ст.
- •48. Характеристика Конституції Франції 1946 р.
- •49. Причини ліквідації Четвертої республіки у Франції і утворення режиму п'ятої республіки
- •50. Цивільний кодекс Франції 1804 р. (Кодекс Наполеона)
- •51. Державний лад і соціально-економічне законодавство Паризької Комуни. Роль насилля історії
- •52. Суспільний і державний лад Франції періоду другої республіки і другої імперії
- •53. Громадянська війна Півночі і Півдня сша. Скасування рабства
- •54. Війна за незалежність американського народу. Причини і наслідки
- •55. Декларація незалежності сша
- •56. Виші органи виконавчої і законодавчої гілок Влади за Конституцією сша
- •57. Розвиток правового регулювання трудових відносин у сша
- •58. Суть "нового курсу" Рузвельта
- •59. Суть і процедура імпічменту у конституційному праві сша
- •60. Верховний суд сша
- •61. Американські «Статті конфедерації»
- •62. Взаємовідносини президента і конгресу сша у період після другої світової війни
- •63. Додатки до Конституції сша, прийняті у XX ст.
- •64. Основні права і свободи американських громад за Конституцією сша
- •65. Становлення і розвиток місцевих органів самоврядування в сша
- •66. Загальна характеристика Конституції сша
- •67. Правове регулювання суспільних відносин в сша у період після другої світової війни
- •68. Принципи розподілу влади за Конституцією сша
- •69. Загальна характеристика американської правової системи кінця XVIII - XIX ст.
- •70. Вищі органи законодавчої і виконавчої гілок влади Німеччини за Веймарською Конституцією
- •71. Механізм влади німецького фашизму
- •72. Суспільний і державний лад фашистської Німеччини
- •73. Суспільний і державний лад Німеччини першої половини XIX ст.
- •74. Причини приходу до влади фашистів у Німеччині
- •75. Джерела і основні риси права феодальної Німеччини
- •76. Розгром фашистської Німеччини і утворення фрн и ндр
- •77. Революція у Німеччині і утворення Веймарської республіки
- •78. Особливості станово-представницької і абсолютної монархії у Німеччині
- •79. Суспільний і державний лад срср за Конституцією 1936 р. І Конституцією 1977 р.
- •80. Суть політики військового комунізму. Червоний террор
- •81. Скасування кріпосного права в Росії. Формування буржуазної держави та права
- •82. Соборне Уложення 1649 р. В Росії (загальна характеристика)
- •83. Розвиток радянського законодавства в 30-ті - 50-ті рр.
- •84. Утворення і розвиток російської централізованої держави (XIV - XVII ст.)
- •85. Держава і право Росії XIX - початку XX ст.
- •86. Суспільний і державний лад франків
- •87. Утворення срср. Суспільний і державний лад срср
- •88. Судова реформа у Росії 1864 р.
- •89. Судебник 1497 р. В Росії (загальна характеристика)
- •90. Революція 1917 р. В Росії і виникнення радянської держави і права (Декрети про мир, землю та ін.)
53. Громадянська війна Півночі і Півдня сша. Скасування рабства
Громадянська війна в США 1861—1865 рр. — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького стану на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт Самтер 12 квітня 1861 р. і закінчилась 26 травня 1865 р., коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людских втрат серед усіх воєн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонено. Основою сільского господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, у 1820 р. був прийнятий, так званий, Міссурійский компроміс, що поділив территорію на захід від ріки Міссісіпі за паралеллю 36°30' с.ш. на дві частини — рабовласницька до півдня й вільна до півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.
Заборона рабства була закріплена 13-ою поправкою до Конституції США, що вступила в силу 18 грудня 1865 (втім, штат Міссісіпі ратифікував цю поправку лише в 1995 р.). У країні були створені умови для прискореного розвитку промислового й сільськогосподарського виробництва, освоєння західних земель, зміцнення внутрішнього ринку. Війна не вирішила всі проблеми що стояли перед країною . Деякі з них знайшли вирішення під час Реконструкції Півдня, що тривала до 1877. Інші проблеми, зокрема надання кольоровому населенню рівних прав із білими, залишалися нерозв'язаними багато десятиліть.
54. Війна за незалежність американського народу. Причини і наслідки
У 70-х рр. XVII1 ст. в Новій Англії (так називалися англійські володіння в Північній Америці) про-живало 2 500 000 осіб, з яких понад 500 000 темношкірих рабів (перші темношкірі раби були завезені сюди з Африки на початку XVI ст., рабів купували за 13-20 доларів, а продавали за 1000). Існувало 13 колоній, які поділялися на три групи:
1) коронні, що перебували під управлінням королівських чиновників (Віргінія, Джорджія та ін.);
2) самоврядні (Коннектикут, Род-Айленд, Массачусетс тощо);
3) приватновласницькі (Пенсільванія, Делавер, Мериленд та ін.).
До середини XVIII ст. колонії мали певну політичну автономію, їхні органи влади в мініатюрі повторювали державний лад Англії. На чолі колоній стояли губернатори, котрі або призначалися королем чи власниками колоній, або обиралися всім населенням. У всіх колоніях існували представницькі органи, що мали право видавати закони, встановлювати податки. Губернатори ж мали право накладати вето на законопроекти, прийняті цими органами.
У міру економічного розвитку колоній, з початком перетворення Англії на велику колоніальну державу, погіршується економічний і політичний статус колоній, загострюються суперечності між ними та метрополією. Англійська буржуазія розглядала колонії як джерело сировини й ринок збуту для промисловості метрополії. Північні та центральні колонії розвивалися подібно до метрополії, тож американська буржуазія ставала суперником англійської буржуазії в торгівлі з індійцями, Вест-Індією, в суднобудівництві тощо.
Протягом ХУІІ-ХУПІ століть Англія, гальмуючи економічний розвиток колоній, вдавалася до заходів, спрямованих на припинення в них зростання промисловості. Законом від 1699 р. був заборонений експорт вовни та вовняних виробів з колоній; закон 1750 р. забороняв спорудження в колоніях домен, прокатних станів; колоністам було заборонено виготовляти підкови, цвяхи, ґудзики, вивозити вичинені шкіри. У 1763 р. заборонили колонізацію земель на захід від Аллеган-ських гір. У 1765 р. законом про гербовий збір були введені податки на всю комерційну, судову й іншу ділову документацію, на періодичну пресу та ін. Така політика метрополії обмежувала інтереси всього населення колоній, тому колоністи багато разів зверталися до королів Англії зі скаргами, петиціями, але бажаного ефекту це не давало.