Тема 17. Економічне зростання та його фактори. Економічні цикли

Питання

1. Вшив НТР на економічний розвиток.

2. Види циклів. Особливості сучасних циклів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Вплив НТР на економічний розвиток

Економічне зростання будь-якої країни під впливом НТР визначають три групи факторів:

1. фактори пропозиції;

2. фактори попиту;

3. фактори ефективності.

Фактори пропозиції зумовлюють фізичну здатність еко­номіки до зростання. Виділяють чотири з них:

1. кількість та якість природних ресурсів;

2. кількість і якість трудових ресурсів;

3. обсяг капіталу;

4. технологія.

Перелічені фактори, які називають колесами економічно­го зростання, визначають можливості фізичного збільшення об­сягу продукції. Тільки наявність більшої кількості або кращих за якістю ресурсів, враховуючи і технологічний потенціал, дає змо­гу економіці виробляти більший обсяг продукції.

Природні ресурси - це землі, корисні копалини, енерго­носії, водні ресурси, клімат тощо. На планеті є лише кілька країн, що володіють такими багатими природними ресурсами, продаж яких дає їм змогу швидко зростати, зокрема Саудівська Аравія, Кувейт та ін. Більшість країн світу бідна на природні ре­сурси. Водночас навіть дуже бідні на ресурси країни - Швейца­рія, Японія та Ізраїль - демонструють високі темии економічно­го зростання і забезпечують високий рівень життя своїх грома­дин. Найціннішим природним ресурсом України вважають орні чемлі.

На думку багатьох економістів, саме трудові ресурси - пропозиція робочої сили, її кваліфікація, дисциплінованість, мо­їй нація до праці - становлять найважливіший фактор економіч­ного розвитку. Справді, інші фактори виробництва (капітал, си­ровину або технологію) можна купити або позичити в інших країнах. Але застосування високопродуктивної техніки потребує ос мічених працівників.

Нагромадження капіталу (устаткування, виробничих споруд, доріг) вимагає скорочення поточного споживання впро­довж десятиліть. У розвинутій економіці від 10 до 20 % націо­нального доходу використовується для нагромадження капіталу, і навпаки, найбідніші країни часто здатні заощаджувати лише 5 % національного доходу. Крім того, значна частина цього не­високого рівня заощаджень використовується на забезпечення зростаючого населення простими знаряддями праці. Економіці, щоб розвиватись, потрібен капітал, вкладений в інфраструктуру, - автомобільні шляхи, залізниці та ін.

Крім трудових, природних ресурсів та капіталу, четвер­тим життєво важливим фактором економічного зростання є технологія, яка охоплює науково-дослідні та проектно- конструкторські розробки, менеджмент і підприємництво.

Економічне зростання залежить також від факторів по­питу, тобто від макроекономічного середовища, що забезпечує такий рівень сукупних видатків, за якого повністю використо­вуються наявні ресурси. Несприятливе макроекономічне середо­вище (високі податкові і відсоткові ставки, низький рівень за­вантаження виробничих потужностей та ін.) сповільнює еконо­мічне зростання, оскільки не забезпечує повного використання ресурсів.

Найвагомішим фактором, що впливає на підвищення продуктивності праці, є технічний прогрес. Він передбачає не тільки найновішу технологію виробництва, а й нові методи управління та форми організації виробництва. Загалом під тех­нічним прогресом розуміють відкриття нових знань, які дають змогу ефективніше поєднувати наявні ресурси й збільшувати обсяг виробництва.

Економічне зростання є позитивним і бажаним явищем. Однак не треба забувати, що індустріалізація та економічне зро­стання породжують такі негативні явища, як забруднення довкілля, промисловий шум і викиди, а іноді навіть аварії та ка­тастрофи.

Питання 2. Види циклів. Особливості сучасних циклів

Економісти-теоретики виділили кілька циклів різної три- валості:

• столітні цикли (тривалістю більше 100 років);

• довгі, або великі, цикли (50 - 60 років);

• періодичні, або середні, цикли (7-12 років);

• короткі, або малі, цикли (2-3 роки).

Крім того, виявлені циклічні коливання в окремих галу­зях ринкової економіки (зокрема в сільському господарстві, бу­дівництві, де діє так званий цикл С. Кузнеця, тривалістю 18 - 25 років), специфічні коливання окремих економічних елементів (наприклад, розміру виробничих запасів) тощо.

Найбільший вплив на макроекономічну стабільність ма­ють періодичний (тривалістю 7-12 років) і довгий (тривалістю 50 - 60 років) економічні цикли.

Значні зміни у відтворенні капіталу та в економічних кризах другої половини XX ст. зумовлені рядом чинників. Це фактори як політичного характеру, так і такі, що зумовлені про- і іесом економічного розвитку.

У результаті змінюється класична схема циклів у напрямі:

а) скорочення тривалості циклу;

б) подолання економікою фази депресії;

в) зникнення (іноді) фази піднесення і настання нової кризи після пожвавлення.

Кризи 1974 - 1975 рр. та 1980 - 1982 рр. були найважчи­ми за весь період після Другої світової війни. Охопивши головні капіталістичні країни, вони характеризувались потужною хви­лею інфляції, переплелися з глибокими структурними кризами (енергетичною, сировинною, валютною).

Кризи 70 - 80-х років виявили:

1. економічне зростання, яке ґрунтується на екстенсив­ному залученні природних ресурсів, вичерпало себе (почався перехід до ресурсозберігаючого типу відтворення);

2. багато традиційних напрямів технічного прогресу за­шили у безвихідь, визначивши тим самим необхідність нового

етапу в розвитку науки і техніки (комп’ютери, мікропроцесори тощо);

3. розладналося державно-корпоративне регулювання - антикризові заходи прийшли в суперечність з антиінфляційни- ми;

4. виникли стагфляційні форми кризи.

Економічна ситуація кінця 80-х років у розвинених краї­нах характеризувалася циклічним “бумом”. Визначальною ри­сою економічного зростання стало одночасне підвищення спо­живчого та інвестиційного попиту, тобто класичний чинник циклічного піднесення. Відбулося певне поліпшення ситуації на ринку праці. Циклічне піднесення 80-х років стало найтривалі­шим за всю історію капіталізму. У 1988 р. обсяг ВНП в країнах Південно-Східної Азії зріс більш ніж на 7 %, у США - приблиз­но на 4 %. Відносно стабільнішими стали і валютні курси.

Піднесення в розвинених країнах зумовило загальну стабілізацію світового господарства. Циклічний бум 1987 - 1989 рр. у всіх розвинених країнах відбувся синхронно. Та вже наприкінці 1990 р. і на початку 1991 року економічне становище почало знову погіршуватись. З’явилися ознаки спаду, хоча цей процес ще не торкнувся повною мірою країн Південно-Східної Азії.

Завдання

1. Вивчити основні положення питань за даними реко­мендаціями та підручниками.

2. Дати письмову відповідь на питання.

   1. Які основні особливості сучасних економічних

криз?

2. Уявіть, що ви радник Президента України з еконо­мічних питань. Вас попросили підготувати низку пропозицій щодо підвищення продуктивності праці українських працівни­ків. Що ви запропонуєте? Які перешкоди можуть виникнути при здійсненні запропонованих вами заходів?

Літераіура

1. Економіка. Навч. посіб. для 10, 11 класів / За ред. З.Г. Ва- таманкжа та ін. - К.: Либідь, 1999. - Тема 12. - С. 249 - 252.

2. Мочерний С.В. Основи економічних знань. Підруч. - К.: ВЦ “Академія”, 2000. - Тема 25. - С. 256 - 257.

3. Основи економічної теорії. Підруч. / За ред. А. А. Чухна та ін. - К.: Вища шк., 2001. - Розд. 19. - С. 492 - 493.