Тема 10. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин

Питання

1. Сімейний бюджет: доходи - видатки.

2. Прожитковий мінімум та оптимальний споживчий бюджет.

3. Ефект доходу й ефект заміщення.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Сімейний бюджет: доходи - видатки

При опрацюванні цього питання слід з’ясувати, що таке ' сім’я (з економічної точки зору), які є джерела сімейних доходів і як вони використовуються.

Сім’я - це група осіб, які пов’язані між собою родинними стосунками і спільно ведуть господарство для забезпечення сі­мейного споживання.

Серед численних функцій, які виконує сім’я, головними можна вважати три:

1. відтворювальну;

2. культурно-виховну;

3. економічну.

Економічна функція полягає в тому, що сім’я поповнює в суспільстві головний ресурс - робочу силу, визначає і конкрети­зує суспільні потреби, стимулюючи розвиток виробництва, є за­вершальною споясивчою ланкою у суспільстві.

Функції сім’ї на всіх стадіях формування та функціону­вання людського капіталу тісно взаємопов’язані. Вони мають цільову спрямованість на нагромадження й покриття витрат, пов’язаних із відтворенням робочої сили і розвитком підприєм­ницького потенціалу.

Одна з головних функцій сім’ї полягає у формуванні і використанні сімейного доходу (бюджету).

Сімейний дохід (бюджет) - це кількість грошових та ма­теріальних ресурсів, які потрібні для задоволення побутових, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих та інших потреб чле­нів сім’ї.

Структура доходної частини бюджету сім’ї в Україні різ­на та відрізняється обсягом.

Джерела доходів сімей та напрями їх використання

Доходи	Витрати
Заробітна плата	Соціальне страхування
Підприємницький дохід	Податки
Доходи від власності: рента відсоток оренда дивіденди	Харчування
	Оплата житла
	Купівля одягу, взуття
	Транспорт
	Освіта
Доходи від інших джерел	Відпочинок
	Інші витрати

Різним є асортимент товарів, які купує населення. Струк­туру річного приросту роздрібної торгівлі в Німеччині, зокрема

товарів, що користуються найбільшим попитом, можна охарак­теризувати так (у %):

• предмети мистецтва - 22;

• ігри, іграшки -19;

• велосипеди, мопеди - 17;

• конторська техніка-13;

• автомобілі - 9;

• меблі-7,5;

» продовольчі товари - 5,6;

• книжки, журнали - 4,4;

• радіо, телебачення - 3,4;

• тканини, одяг -2,1;

• взуття - 1,8.

/, В Україні структура сімейного бюджету поки що дуже нераціональна. Це стосується як дохідної, так і витратної його частини. Особливо це характерно для сімей з низькими дохода­ми, багатодітних сімей, людей пенсійного віку. Порівняно висо­кі оплати за комунально-побутові послуги та інші витрати знач­но знижують можливості поліпшення структури харчування на­селення, оплати оздоровчих заходів й організації відпочинку працівників і членів їхніх сімей.Юучасні економічні та фінансові процеси в Україні не дозволяють поки що вийти за цими показ­никами на рівень соціально розвинених держав.

Згідно з поданими урядом розрахунками, чоловік має но­сити куртку на синтепоні вартістю 153 грн майже 8 років, кос- тюм-двійку - майже 10 років; жіноче пальто має служити госпо­дині більше 16 років, жіноча сукня з напіввовняної тканини - понад 10 років.

' У період переходу до ринкової економіки в умовах не­стабільності та інфляції статистика збільшення номінальних до­ходів недостатньо характеризує рівень життя населення. У 80-х роках Україна зіткнулася з наявністю бідності.

Показник бідності визначається за аналізом:

1) рівня доходу на одного члена сім’ї (нижче прожитко­вого мінімуму);

2) структури домашнього споживання (зокрема часткою затрат на харчування).

Бідність, малозабезпеченість має кілька рівнів і характе­ризується такими показниками:

• прожитковим мінімумом;

• гарантованим прожитковим мінімумом;

• мінімальним споживчим бюджетом.

Питання 2. Прожитковий мінімум та оптимальний споживчий бюджет

При опрацюванні цього питання слід звернути увагу на такі основні положення:

• прожитковий мінімум;

• фізіологічний прожитковий мінімум;

• соціальний прожитковий мінімум;

• гарантований прожитковий мінімум;

• мінімальний споживчий бюджет;

• оптимальний споживчий бюджет.

2..?Прожитковий мінімум - це сукупність товарів і послуг, що забезпечують задоволення головних фізіологічних потреб (їжа, одяг, взуття) й основних послуг (оплата житла та ін.). 1

Фізіологічний прожитковий мінімум - це задоволення головних найелементарніших потреб і послуг.

Соціальний прожитковий мінімум - це витрати на міні­мальні духовні й соціальні запити.

Соціально-фізіологічний мінімум - це нижня межа мало- забезпеченості (бідності).

І Гарантований прожитковий мінімум - це офіційно за­тверджений рівень мінімальної заробітної плати, пенсії, допомо­ги. Він не може бути нижчим за фізіологічний прожитковий мі­німум і не може перевищувати вартісну величину мінімального споживчою бюджету. І

Мінімальний споживчий бюджет як верхня межа біднос­ті виражає в грошовій і натуральній формах той обсяг спожи­вання життєвих благ, що мінімально достатній для фізіологічно­го та розумового розвитку людини й забезпечення простого від­творення її життя і працездатності.

Показник мінімального споживчого бюджету використо­вується для обґрунтування мінімальної заробітної плати, міні­мальних пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.

Соціальним орієнтиром є оптимальний споживчий бю­джет. Він розраховується за нормами та нормативами спожи­вання, що задовольняють розумні, раціональні потреби.

Питання 3. Ефект доходу й ефект заміщення

Зниження ціни породжує два різних наслідки, які у свою чергу зумовлюють зростання попиту домашніх господарств на товари. Перший із них - це ефект доходу, другий - ефект замі­щення (заміни), і

Ефект доходу полягає в тому, що при зниженні ціни то­вару реальний дохід, або купівельна спроможність, споживача товару збільшується. Це збільшення реального доходу виявля­ється у зростанні обсягу закупівель різних товарів, що дозволяє покупцеві купувати більшу кількість товарів на той самий дохід.

Ефект заміщення (заміни) виникає також за зниження ціни, коли внаслідок цього зниження одні товари (апельсини) стають дешевшими у порівнянні з усіма іншими. Тому покупець намагатиметься замінити більш дешевим товаром інші товари, що стали відносно дорожчими. Зниження ціни стимулюватиме домогосподарство до заміщення апельсинами інших товарів (яб­лук, мандаринів, грейпфрутів, бананів та ін.). Зниження ціни збільшує відносну привабливість блага і змушує споживача пра­гнути закуповувати його у більшій кількості.

І Ці два ефекти доповнюють один одного, зумовлюючи здатність та бажання придбати більшу кількість певного товару ' за низькою ціною. ^

Завдання

1. Вивчити основні положення питання за даними реко­мендаціями та підручниками.

2. Дати письмову відповідь на питання.

2) структури домашнього споживання (зокрема часткою затрат на харчування).

Бідність, малозабезнеченість має кілька рівнів і характе­ризується такими показниками:

• прожитковим мінімумом;

• гарантованим прожитковим мінімумом;

• мінімальним споживчим бюджетом.

Питання 2. Прожитковий мінімум та оптимальний споживчий бюджет

При опрацюванні цього питання слід звернути увагу на такі основні положення:

• прожитковий мінімум;

• фізіологічний прожитковий мінімум;

• соціальний прожитковий мінімум;

• гарантований прожитковий мінімум;

• мінімальний споживчий бюджет;

• оптимальний споживчий бюджет.

2 ?.Прожитковий мінімум - це сукупність товарів і послуг, що забезпечують задоволення головних фізіологічних потреб (їжа, одяг, взуття) й основних послуг (оплата житла та ін.). ')

Фізіологічний прожитковий мінімум - це задоволення головних найелементарніших потреб і послуг.

Соціальний прожитковий мінімум - це витрати на міні­мальні духовні й соціальні запити.

Соціально-фізіологічний мінімум - це нижня межа мало- забезпеченості (бідності).

І Гарантований прожитковий мінімум - це офіційно за­тверджений рівень мінімальної заробітної плати, пенсії, допомо­ги. Він не може бути нижчим за фізіологічний прожитковий мі­німум і не може перевищувати вартісну величину мінімального споживчого бюджету. І

Мінімальний споживчий бюджет як верхня межа біднос­ті виражає в грошовій і натуральній формах той обсяг спожи­вання життєвих благ, що мінімально достатній для фізіологічно­го та розумового розвитку людини й забезпечення простого від­творення її життя і працездатності.

Показник мінімального споживчого бюджету використо­вується для обґрунтування мінімальної заробітної плати, міні­мальних пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.

Соціальним орієнтиром є оптимальний споживчий бю­джет. Він розраховується за нормами та нормативами спожи­вання, що задовольняють розумні, раціональні потреби.

Питання 3. Ефект доходу й ефект заміщення

$ / Зниження ціни породжує два різних наслідки, які у свою чергу зумовлюють зростання попиту домашніх господарств на товари. Перший із них - це ефект доходу, другий - ефект замі­щення (заміни),)

Ефект доходу полягає в тому, що при зниженні ціни то­вару реальний дохід, або купівельна спроможність, споживача товару збільшується. Це збільшення реального доходу виявля­ється у зростанні обсягу закупівель різних товарів, що дозволяє покупцеві купувати більшу кількість товарів на той самий дохід.

Ефект заміщення (заміни) виникає також за зниження ціни, коли внаслідок цього зниження одні товари (апельсини) стають дешевшими у порівнянні з усіма іншими. Тому покупець намагатиметься замінити більш дешевим товаром інші товари, що стали відносно дорожчими. Зниження ціни стимулюватиме домогосподарство до заміщення апельсинами інших товарів (яб­лук, мандаринів, грейпфрутів, бананів та ін.). Зниження ціни збільшує відносну привабливість блага і змушує споживача пра­гнути закуповувати його у більшій кількості.

/ Ці два ефекти доповнюють один одного, зумовлюючи здатність та бажання придбати більшу кількість певного товару за низькою ціною. ^

Завдання

1. Вивчити основні положення питання за даними реко­мендаціями та підручниками.

2. Дати письмову відповідь на питання.

1. Чому сімейні доходи найповніше характеризують рівень добробуту населення?

2. У чому полягає різниця між прожитковим мініму­мом і гарантованим прожитковим мінімумом?

3. У чому полягає особливість ефекту доходу й ефекту заміщення?

4. Складіть сімейний бюджет за останній місяць та проаналізуйте його.

Література

1. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємни­цтва. Підруч. - К.: Вища шк., 2003. - Ч. 1. - Розд. 8. - С. 270 - 272.

2. Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки. Тернопіль: ТАНГ, “Астон”, 1998. - Розд. III. - § 2.

3. Мочерний С.В. Політична економія. Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - Тема 10. - С. 262 - 268

4. Основи економічної теорії. Кн. 1 / За ред. Ю.В. Ніко- ленка та ін. - К.: Либідь, 1994. - Гл. 4. - § 3. - С. 82 - 84.

5. Основи економічних теорій. Методичні рекомендації та конспективний виклад питань, визначених для самостійної ро­боти студентів. - К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 2001. - С. 46 - 48.