Сімферопольський кооперативний торговельно-економічний коледж

Кримспоживспілки

Самостійна робота № 1

Тема 1.2. Концептуальні напрями подальшого реформування в системі споживчої кооперації

Питання

1. Умови і чинники економічного зростання.

2. Пріоритети кооперативного розвитку.

Література

1. Закон України “Про споживчу кооперацію” (зі змінами та доповненнями).

2. Історичний досвід як джерело відродження. З доповіді В. Геєця, директора державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, академіка НАНУ, Голови Ради Національного банку України. - Газета “Вісті” № 43 (752) від 27.10.06.

3. Ми велика планетарна родина. З виступу С. Бабенка, Голови Центральної спілки споживчих товариств України, доктора економічних наук. - Газета “Вісті” № 26 від 29.06.06.

4. Управління споживчою кооперацією як соціально-еко­номічною системою. Стаття І. Маркіної, проректора з наукової роботи, завідувача кафедри ПУСКУ, доктора економічних наук, професора. - Газета “Вісті” № 20 від 18.05.07.

5. Вплив світової фінансової кризи на діяльність спо­живчої кооперації України. Стаття С. Семіва, кандидата економічних наук, доцента Львівської комерційної академії. - Газета “Вісті” № 12 від 18.03.09.

6. Матеріали XX з’їзду споживчої кооперації України від 18.03.09.

7. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004 - 2015 рр.), затверджена XIX з’їздом споживчої кооперації України від 23.03.04.

8. Як успішно працювати в умовах фінансово-економіч­ної кризи. Стаття О. Нестулі, ректора ПУСКУ. Газета “Вісті” № 13 від 27.03.09.

9. Сучасні тенденції і пріоритети розвитку споживчої кооперації України. Виступ С. Бабенка на Всеукраїнській науко­во-практичній конференції на тему: “Споживча кооперація: історія, сучасність, перспективи” (17 - 18 жовтня 2006 р.). - Газета “Вісті” № 43 від 27.10.06.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Умови і чинники економічного зростання

Під час вивчення даного питання слід мати на увазі, що споживча кооперація посідає важливе місце в реалізації соціальної політики, економічної стабілізації та розвитку демо­кратичних основ суспільства. В умовах нової суспільно-еко­номічної системи національній споживчій кооперації належа­тиме надзвичайно важлива роль, адже це зумовлено кількома чинниками.

Політичні чинники. Становлення політичних партій і громадських рухів в Україні відбувається в умовах стрімкого зростання соціальної напруженості. Поруч із цим, Споживча кооперація України є інституції ю демократичною, з глибоко вкоріненими національними традиціями, орієнтованою на задоволення потреб простих людей; є природним союзником та однією із головних опор демократичних процесів в Україні.

Соціальні чинники. Споживча кооперація тісно пов’язана із вирішенням важливих соціальних проблем суспільства, тому що кооперативний рух за своєю природою спрямований на покращання життя своїх членів, ґрунтується на органічному поєднанні ефективного господарювання, дієвої конкуренції з принципами соціальної справедливості. Таким чином, споживча кооперація є соціальною інституцією, що поєднує ліберальні ідеали з ідеалами соціальної справедливості та соціального захисту населення.

Глобалізаційні чинники, що зумовлюють інтегрування України у світове господарство. Україна отримала реальний шанс увійти в європейське, а відтак – і світове співтовариство як повноправний його член. Кооперація як система, що також спрямована на інтеграцію, життєво зацікавлена у зміцненні господарських, політичних і культурних зв’язків між різними країнами. Вступ Укоопспілки до Міжнародного кооперативного альянсу, інших міжнародних кооперативних організацій сприяє єднаннюУкраїни зі світовою спільнотою.

II умовах економічної кризи, яку сьогодні переживає економіка України і. зокрема, споживча кооперація, господарство якої глибоко інтегроване в економіку держави і є її складо­вою, досить актуальною є проблема управління споживчою кооперацією. Саме дану проблему на якісно новому рівні актуалізують тенденції становлення ринкової економіки.

На основі дослідження сучасної сутності управління спо­живчою кооперацією виявлено, що тенденції її розвитку двоякі.

З одного боку, споживча кооперація за своєю природою - це соціально-економічна організація, котра діє з самого початку на принципах повного госпрозрахунку та самофінансування, і, відповідно, сприятлива до ринкових відносин. Будучи проявом ринковості під час адміністративно-планової економіки, споживча кооперація продемонструвала високу життєздатність,

переживши за довгі десятиліття господарювання адміністратив­но-командної системи управління більше 20-ти реорганізацій. З усієї різноманітності форм української кооперації лише споживча кооперація витримала експансію командної системи, що свідчить не тільки про її витривалість, а й про здатність до суттєвих трансформацій. У процесі трансформації пост- тоталітарної економічної системи споживчій кооперації відведе­но важливу роль, проте вона повинна самотужки позбуватися ознак одержавлення та всіх бюрократичних рис, вироблених протягом тоталітарного періоду.

З другого боку, враховуючи принципову сутність коопе­рації та характер ринкових перетворень в Україні, об’єктивно та суб’єктивно невиправдано, що споживча кооперація повільно адаптується до нових умов господарювання, особливостей періо­ду ринкової трансформації економіки та суспільства.

Проведене дослідження тенденцій та передумов якісного розвитку споживчої кооперації України дало змогу розглядати сутність проблем у системі в кількох взаємопов’язаних вимірах, а саме:

• ринкова за самим своїм генезисом система споживчої кооперації стала прискорено втрачати свій конкурентний потен­ціал саме у зв’язку з переходом до ринкових відносин;

• пайова природа кооперації стала більшою мірою виявляти свою обмеженість і зазнавати невдач у конкурентній боротьбі з приватною торгівлею, особливо приватним малим бізнесом. Форми та практика господарювання, що ґрунтувалися на колективній, а отже, знеособленій власності, зіткнулися на ринку з більш активним, наполегливим, інколи навіть агресив­ним приватним сектором і явно, порівняно з ним, займають гіршу позицію;

• надто фондомістка інфраструктура споживчої коопера­ції, розміщена переважно в сільській місцевості, зазнала такого самого цінового тиску, як і сільське господарство. Звичайно, низька платоспроможність сільських товаровиробників та населення є не кращим чинником для прискорення окупності об’єктів даної інфраструктури.

Звичайно, вищезазначеними (і іншими важливими реаліями не можна нехтувати. Однак їх слід було передбачити та врахувати ще із самого початку входження системи споживчої кооперації України в ринкові відносини. Саме тому необхідно було вирішувати наболілі проблеми. Із дією метою було прийнято ряд програм і указів на рівні держали щодо діяльності споживчої кооперації.

Отже, трансформацію споживчої кооперації в Україні зумовлено соціально-економічними, політичними та правовими умовами розвитку українського суспільства. Насамперед, становлення та розвиток в Україні ринкових відносин співпали зі зміною орієнтирів розвитку світової економіки, її соціально-економічними, правовими та інституційними перетвореннями. Саме тому протягом останніх років з’явилися нові передумови суттєвого прискорення кооперативного руху в Україні, які пов’язані з недоліками трансформаційних процесів, а також зі зміною чинників економічного розвитку, спричинених ринкови­ми перетвореннями.

Враховуючи те, що в Україні соціальні умови створю­ються за рахунок соціальної орієнтації економіки, активізації соціальної політики, соціального відродження села, соціальних гарантій, го вони, у свою чергу, повинні забезпечити розвиток кооперативної ідеї та кооперативних цінностей, соціальну під­тримку та соціальний захист пайовиків, забезпечити надійне со­ціальне обслуговування.

І Іові політичні умови не дають можливість політичним партіям і рухам використовувати кооперацію в своїх інтересах, як це не раз траплялося в історії вітчизняного кооперативного руху, а тому політичні умови пов’язані з демократією, плюралізмом, можливістю альтернативного вибору політичного курсу та реалізації політичних програм.

Таким чином, трансформаційні процеси в Україні ство­рюють умови для зміцнення системи споживчої кооперації. Ви­вчення стратегічних напрямів розвитку споживчої кооперації дало змогу визнати, що роль споживчої кооперації в економіці України та суспільстві зростатиме під впливом різних чинників.

На основі аналізу, теоретичних та практичних напрацювань із даної проблеми можна виокремити такі домінуючі чинники:

• десоціалізація як характерна риса ринкової економіки, що проявляється в послабленні соціального захисту та соціаль­ної підтримки людей і зумовлює інтерес економічно активного населення до кооперації;

• активна державна політика розвитку підприємництва в умовах відсутності у значної частини населення капіталу та труднощі отримання банківських кредитів, що орієнтують населення на кооперативну взаємодопомогу;

• реструктуризація економіки, роздрібнення господарств, реформування земельних відносин за умови зростання конкуренції;

• розподіл праці, спеціалізація господарюючих суб’єк­тів, територіальна концентрація виробництва, які створюють перспективу для розвитку кооперації й інтеграції;

• безробіття, що зростає, зниження рівня зайнятості населення, інші соціальні проблеми, які можуть бути успішно вирішені через кооперацію;

• активізація міжнародного співробітництва у регіональ­ному та міжнародному масштабах, що в умовах глобалізації економіки та інформаційної революції зумовлює необхідність забезпечення потреби в ресурсах;

• проникнення кооперації в нові сфери людської жит­тєдіяльності, що пов’язано також із політикою переведення со­ціальних послуг у приватний сектор;

• розростання кооперативного підприємництва у сфері фінансів та сільського господарства;

• перебудова організаційних і господарських засад спо­живчої кооперації.

Вищеперелічені фактори мають соціально-економічний характер. До них можна додати низку національно-культурних, психологічних, політичних чинників, які також стимулюють розвиток споживчої кооперації.

Таким чином, з урахуванням вивчення тенденцій та проблем розвитку споживчої кооперації України слід зазначити, що в Україні існують культурно-психологічні, правові та соціально-економічні передумови для розвитку споживчої кооперації, а саме:

• традиція співпраці населення;

• розуміння сутності, принципів діяльності і та специфіки споживчої кооперації;

• психологічна схильність населення до участі в коопе­ративних формуваннях, які здатні задовольнити економічні, соціальні та культурні потреби, забезпечити соціально-еко­номічний захист своїх членів;

• потреба суспільства в соціально-економічному захисті певних груп товаровиробників та споживачів;

• суспільне визнання за споживчою кооперацією важ­ливої ролі у розвитку ринкової економіки, формуванні со­ціальної структури суспільства;

• орієнтація провідних у суспільстві політичних сил на розвиток ринкової економіки, демократизацію суспільства та забезпечення ефективного соціального захисту населення;

• сприятливе правове поле для споживчої кооперації;

• ринкове середовище, існування ринку товарів, капіта­лів, трудових ресурсів;

• наявність у виробників та споживачів товарів (виробів та послуг) економічного інтересу в кооперуванні.

Питання 2. Пріоритети кооперативного розвитку

Вивчаючи дане питання, слід звернути увагу, що на забезпечення стабілізації економіки та подальшого її розвитку спрямовано програму “Україна 2010”, а передбачені нею основні завдання тісно співвідносяться зі специфікою діяльності споживчої кооперації. Це, насамперед, диверсифікація виробництва у 30-ти галузях із переорієнтуванням їх на кінцево­го споживача, прискорений розвиток малого та середнього підприємництва, інтегрованих структур і схем діяльності, які поєднують постачання, виробництво, переробку та збут.

Динаміка розвитку промисловості за останнє десятиріччя засвідчує, що ознаки припинення спаду максимально очевидні й реальні у торгівлі, харчовій промисловості, виробництві товарів народного споживання та сфері послуг, тобто в галузях, до яких споживча кооперація має безпосередній стосунок. Міжнародна практика ринкових перетворень свідчить про те, що головною умовою виходу з кризового становища і стабілізації народного господарства є удосконалення існуючої системи управління.

З урахуванням сучасних реалій проблеми управління в споживчій кооперації доцільно поділити на такі три групи:

• проблеми управлінського сприяння ринковоадаптованості системи;

• проблеми професіоналізації та науково-методичного забезпечення ринковоструктурованого управління;

• проблеми управлінського забезпечення дотримання ринковоактуалізованих кооперативних принципів управління.

Крім того, проблемою можна вважати відсутність чіткого розуміння працівниками організацій і підприємств системи споживчої кооперації основної мети діяльності або занадто вузь­ке її розуміння, як це зазначено в Законі України “Про споживчу кооперацію”, а саме: “Споживча кооперація в Україні - це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економіч­ного та соціального становища”.

Дане визначення орієнтує керівників організацій і підпри­ємств системи споживчої кооперації на ведення господарства лише упродовж короткострокового періоду. Однак таке визначення мети є дещо неконкретизованим і вузьким. Основну мету діяльності доцільно визначати більш широко, тобто як сукупність стратегічних цілей і завдань, стилю поведінки та способу дії, з урахуванням особливостей системи споживчої кооперації.

У Законі України “Про кооперацію” докладніше зазначено, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих і колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Основними завданнями кооперації, які визначено в Законі України “Про споживчу кооперацію”, є:

1. підвищення життєвого рівня членів кооперативів, за­хист їх майнових інтересів і соціальних прав;

2. створення системи економічної і соціальної самодопо­моги населення та суб’єктів господарювання;

3. залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додат­кових трудових ресурсів, підвищення трудової та соціальної ак­тивності населення;

4. створення та розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів із метою зростання матеріального добробуту їх членів та задово­лення потреб у товарах і послугах;

5. сприяння сталому розвитку та становленню засад де­мократичного розвитку суспільства.

У період до 2015 року пріоритети стратегічного розпитку споживчої кооперації визначатиме широкий спектр соціального, економічного та політичного характеру.

Основні завдання Укоопспілки полягають у

• визначенні економічної, соціальної та науково-техніч­ної політики розвитку споживчої кооперації

• захисті її членів;

• участі у розробленні та реалізації державних програм;

• пропаганді ідей кооперативного руху та переваг коо­перації як самобутньої та соціально орієнтованої системи.

В економічній системі завдання споживчої кооперації полягатиме у зміцненні багатоукладності, розширенні масштабів економічної діяльності, забезпеченні матеріальних потреб чле­нів споживчих товариств і спілок, органічному поєднанні осо­бистих, колективних та суспільних інтересів.

У соціальній сфері основні завдання спрямовуватимуться на активну реалізацію соціальної місії споживчої кооперації, соціальну підтримку, соціальну гарантію та соціальний захист членів споживчих товариств і спілок, участь у розвитку соці­альної сфери села. Одним із важливих завдань споживчої коопе­рації є також участь у зміцненні демократичних основ держави, створення засад для розвитку громадянського суспільства та національного кооперативного руху.

На міжнародній арені основними завданнями споживчої кооперації будуть розширення міжнародного кооперативного співробітішцтва, інтеграція у міжнародні кооперативні зв’язки, розвиток зовнішньоекономічної діяльності кооперативних орга­нізацій і підприємств.

Як засвідчує практика, однією із причин низької конку­рентоспроможності майже всіх кооперативних організацій і під­приємств є ігнорування засад маркетингу до організації їх діяль­ності. Господарюючі суб’єкти споживчої кооперації функціо­нують у конкурентному середовищі, причому конкуренція поси­люється залежно від міри поглиблення ринкових процесів і розширення глобалізації у зв’язку з приєднанням України до Світової організації торгівлі (СОТ) та інших міжнародних об’єднань.

Функціонування суб’єктів господарювання споживчої кооперації в умовах жорсткої конкуренції вимагатиме:

• модернізації підприємств, оптимізації їх потужностей, концентрації господарської діяльності та раціонального розта­шування кооперативних об’єктів;

• диверсифікації господарської діяльності на базі нових технологій, методів господарювання та конкурентних механіз­мів;

• упровадження конкурентних стратегій, ефективних методів конкурентної боротьби, реалізації конкурентних переваг кооперації та створення з боку держави рівних умов конкурен­ції.