Питання 6. Соціальна природа кооперації

Україна як держава, що прагне мати статус країни з рин­ковою економікою, зацікавлена у всебічному розвитку демо­кратичних засад ведення господарства, виробничої демократії, нового міжнародного економічного порядку. Досі помірковані спроби оздоровити ринкове господарство, державні фінанси, перевести економіку на траєкторію економічного зростання, відновити реальний сектор економіки не дали очікуваних результатів.

У сучасній Україні резервом відновлення динамізму економіки є трансформація системи відтворення зі спиранням на внутріпшьоорієнтований сектор, у т.ч. споживчу кооперацію.

Стратегічний розвиток українського суспільства як його вагома складова передбачає активне реформування споживчої кооперації як соціально-економічної системи, що за своєю місією покликана реалізувати на ефективній економічній основі соціальне призначення.

Чільне місце тут належить інституційним перетворенням, широкому використанню надбань і ресурсів економічного розвитку, які втілюють досвід поєднання загальногосподар­ських, колективних та особистих інтересів, громадського конт­ролю над прийняттям рішень. Саме тут стає в нагоді система економічної демократії, співробітництва та взаємодопомоги, людського виміру господарських стосунків, що нагромаджено в кооперативному русі, насамперед, у споживчій кооперації.

Зазначені положення відображено в статті 1 Закону України "Про споживчу кооперацію", де зазначено, що: "Спо­живча кооперація в Україні — це добровільне об'єднання грома­дян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі".

Кооперація - це самобутнє явище в історичному розвиткові, втілення принципу людської солідарності, віковіч­ного прагнення вирішити проблеми матеріального забезпечення та покращання соціального статусу населення. Як зазначено у статті 3 Закону України "Про кооперацію", метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їхніх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та само­контролю.

Сучасні теоретики кооперативного менеджменту підкрес­люють необхідність трансформації системи через її економічні та соціальні функції. Так, С.Г. Бабенко відзначає, що характер­ною особливістю кооперативної системи є поєднання соціальної та економічної складових, взаємодія різноманітних видів і типів кооперативів, їх організаційна єдність і функціональна взаємо­залежність у процесі співпраці та захисту інтересів членів-пайовиків.

Споживча кооперація — це елемент соціально-політичної та соціально-економічної системи українського суспільства, який діє на підставі принципів, притаманних ринковій еконо­міці. За своїм змістом споживча кооперація - важлива форма господарювання, що дає можливість реалізувати право громадян на продуктивну та творчу працю і отримувати доходи залежно від кількості та якості праці, внеску в кінцеві результати діяль­ності кооперативу. Таким чином, діяльність споживчої коопе­рації в Україні будується на основі економічних законів рин­ку з урахуванням соціальної складової розвитку суспільства.

У свою чергу, споживчій кооперації як на національному, так і міжнародному рівнях, притаманні ознаки системи, тобто вона розвивається і функціонує як сукупність кооперативів, їх союзів, об'єднаних спільною метою і багатоступеневою залеж­ністю. Кооперативи в ринковій економіці мають особливі функції у сфері вирішення соціально-економічних суперечностей, пом'якшенні соціальних і трудових конфліктів, розширенні участі людей в управлінні виробництвом. Це випливає з їхньої подвійної ролі, з одного боку, як комерційних підприємств, що конкурують з приватними фірмами, а з іншого, - як масового демократичного руху. Споживча кооперація за своєю природою є соціально-економічною системою, мета якої — реалізація як соціальних, так і економічних завдань, що відображено в статті 11 Закону України "Про споживчу кооперацію".

Соціальні завдання споживчої кооперації обумовлено тим, що вона:

• забезпечує соціальну підтримку і соціальний захист широких верств населення, головним чином, соціальне малозахищених;

• дає можливість органічно поєднати особисті, колективні та суспільні інтереси;

• сприяє розвитку самоорганізації, самоуправління, колективного захисту;

• розвиває демократичні основи управління, кооперативне співробітництво і солідарність.

Споживча кооперація - суто соціальна організація, тобто:

1. добровільне, демократичне об'єднання з метою задо­волення економічних, соціальних і культурних потреб;

2. об'єднання, створене для самодопомоги та само­захисту своїх членів як виробників і (або) споживачів.

Споживчу кооперацію можна вважати унікальною орга­нізацією, що за ознаками, критеріями та метою діяльності є соціально-економічною системою. Соціальна природа спожив­чої кооперації та ті соціально-економічні завдання, які вона реалізує, є основою для принципів кооперативної діяльності та особливостей управління кооперативним господарством.

Стратегія розвитку споживчої кооперації України перед­бачає створення перспективної соціальне орієнтованої моделі споживчої кооперації, що має такі ознаки:

•зміст споживчої кооперації складатимуть її соціальні та економічні аспекти в органічному поєднанні. Причому соціальне буде первинним, тому споживча кооперація виступатиме соціальним об'єднанням людей; вона функціонує як непри­буткова організація;

• споживча кооперація базуватиметься на міжнародних кооперативних цінностях і принципах, ідентичність коопера­тивних організацій стане обов'язковою вимогою до її орга­нізаційної побудови;

• в організаційному аспекті споживча кооперація розвиватиметься як система, побудована на єдиних принципах; у функціональному - як універсальна, багатофункціональна система. Організаційна єдність і функціональна цілісність споживчої кооперації збережеться;

• господарюючі суб'єкти споживчої кооперації отриму­ватимуть організаційну й економічну самостійність, діятимуть на основі кооперативного і змішаного капіталу, використовуватимуть у широких масштабах підприємницькі форми госпо­дарювання;

• в основу діяльності кооперативних підприємств і їх об'єднань буде покладено ринковий механізм, який поєднає ринкові компоненти і кооперативні принципи;

• соціальна місія споживчої кооперації, її соціальна діяльність активізуватиметься на всіх рівнях, посилиться соці­альна орієнтація господарської діяльності;

• споживча кооперація виступатиме ядром кооператив­ного сектору національної економіки та повноправним членом Міжнародного кооперативного альянсу.