
- •Тема 1.1. Система споживчої кооперації, її організаційна
- •Тема 1.2. Концептуальні напрями подальшого реформу- вання в системі споживчої кооперації …………... 29
- •Тема 1.3. Економічна і соціальна діяльність споживчої кооперації …………… 42
- •Пояснювальна записка
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Тема. Концептуальні напрями подальшого реформування
- •Література
- •Питання 2. Стратегічні напрями розвитку споживчої кооперації та її інтеграція
- •Питання 4. Загальна характеристика економічного потенціалу споживчої кооперації України, області, району
- •Питома вага ринків споживчої кооперації в обсягах продажу по Україні
- •Кадри, освіта, наука
- •Питання 5. Власність споживчих товариств та їх спілок
- •Питання 6. Соціальна природа кооперації
- •Питання 7. Особливості соціальної місії споживчої кооперації
- •Трансформаційні зміни в соціальній структурі суспільства та їх вплив на соціальний склад пайовиків
Кадри, освіта, наука
У споживчій кооперації України працює приблизно 73 тис. осіб.
Кількість молоді впродовж останніх років зросла і становить 27,4 % від загальної кількості працівників.
Покращився якісний склад науково-педагогічних працівників. Нині навчально-виховний процес у Полтавському університеті споживчої кооперації, Львівській комерційній академії, новостворених Вінницькому і Хмельницькому кооперативних інститутах, технікумах і коледжах забезпечують 95 докторів наук та професорів, 620 кандидатів наук і доцентів.
Це дало можливість освітнім закладам споживчої кооперації підготувати у звітному періоді понад 62,2 тис. фахівців, щорічно збільшувати загальний контингент студентів, який становить нині майже 50 тис. осіб.
Споживча кооперація України тримає курс на збереження, становлення і утвердження громадсько-господарської організації, зростання її ролі в соціально-економічному житті держави.
Питання 5. Власність споживчих товариств та їх спілок
Власність - форма привласнення матеріальних благ, що включає в себе функції володіння, розпорядження та користування.
Слід пригадати, що ще в радянські часи необхідно було прийняти політичне рішення щодо питання про перегляд порядку розмежування і закріплення кооперативної власності. У кінці 80-х років минулого століття члени споживчих товариств були майже усунуті від володіння, користування і розпорядження набутою завдяки використанню свого пайового капіталу власністю. Іншими словами, засновники споживчої кооперації - пайовики, за рахунок первісних внесків яких створювалася кооперативна власність і розгорталася господарська діяльність, володіли менше, ніж 4 % обсягу кооперативного капіталу і не могли реально впливати на кооперативну діяльність із метою задоволення власних потреб. Потребувало вирішення також питання про практичну реалізацію прав членів споживчих товариств на ту частину прибутку, що згідно з Конституцією України (ст. 12) та кооперативними принципами, мала розподілятися залежно від майнового внеску, тобто їх права на дивіденди. Хоч їх отримання і допускалося, згідно з кооперативним законодавством, але ні в статутах споживчих товариств, ні на практиці випадків нарахування виплат залежно від майнового чи грошового внеску (дивідендів на вкладений капітал) у споживчих товариствах не спостерігалося, бо це було б принциповим порушенням ідей соціалізму.
Об'єктами права власності споживчого товариства та їх спілок є: майнові комплекси, будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, сировина і матеріали, грошові кошти, цінні папери та інше майно виробничого, споживчого, соціального, культурного призначення, продукти інтелектуальної та творчої праці. Об'єкти права власності споживчого товариства та їх спілок можуть перебувати у спільному володінні товариства та спілки споживчих товариств, підприємств, організацій або установ інших форм власності, а також фізичних осіб (членів споживчих товариств та інших громадян), їх частка у власності визначається взаємними угодами (договорами).
Майно споживчого товариства та їх спілок утворюється за рахунок:
внесків його членів;
доходів (прибутків), одержаних від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг;
іншої діяльності та надходжень, не заборонених чин ним законодавством України.
Майно споживчого товариства та їх спілок складається із неподільної та подільної частин:
а) неподільне (громадське) майно споживчого товариства та його спілок визначається розміром не менше, ніж 25 % від загальної вартості основних засобів і становить його неподільний фонд.
Конкретний розмір неподільного (громадського) майна та перелік об'єктів, що зараховуються до нього, затверджують у споживчому товаристві - загальні збори (збори уповноважених) членів споживчого товариства, в РСС - конференція за попереднім погодженням із Правлінням спілки, до складу якої воно входить. Конкретний розмір неподільного майна та перелік об'єктів, що зараховується до нього, затверджує з'їзд (конференція), Рада споживспілки за попереднім погодженням із Правлінням Укоопспілки.
Об'єкти неподільного (громадського) майна (будівлі, споруди) розподілу між членами споживчого товариства та їх спілками не підлягають, не можуть бути продані, безплатно передані, внесені до статутного капіталу інших підприємств, передані в заставу, фінансовий лізинг (крім організацій і підприємств системи Укоопспілки). Але, якщо це об'єкти споживчого товариства, то за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів споживчого товариства або уповноваженого ним органу, за попередньою згодою (постановою) Правління, облспоживспілки, об'єкти основних засобів неподільного громадського майна можуть бути предметом:
застави при отриманні банківських кредитів для забезпечення статутної діяльності споживчого товариства та його підприємств;
внутрішньосистемного продажу;
безплатної передачі в межах одного власника;
внеску до статутного капіталу підприємства споживспілки;
внутрішньосистемного фінансового лізингу;
б) подільне (колективне) майно споживчого товариства та його спілок - це сукупність необоротних активів, які в установленому чинним законодавством України та нормативними актами Укоопспілки порядку можуть бути переведені в оборотні активи шляхом їх продажу, а також безоплатно передані, внесені до статутних капіталів інших підприємств і організацій, передані в заставу, надані в оренду тощо. Сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у споживчому товаристві та його підприємствах (чи їх спілок) для здійснення господарсько-фінансової діяльності, є пайовим капіталом.
Вищий орган керівництва споживчого товариства та його спілок у разі виробничої необхідності за попереднім погодженням зі спілкою можуть вносити зміни в перелік подільного і неподільного (громадського) майна.
Суб'єктами права власності споживчого товариства є його члени, а також юридичні та фізичні особи, частка яких у майні визначається статутом, чинним законодавством України та нормативними актами Укоопспілки. Суб'єктами права власності спілки є її члени - споживчі товариства, власне спілка як юридична особа, а також фізичні та юридичні особи, частка яких у майні визначається статутом, чинним законодавством України та нормативними актами Укоопспілки.
Споживче товариство та його спілки володіють, користуються і розпоряджаються належним їм майном та реалізують права власника через свої органи управління:
споживче товариство - загальні збори (збори уповноважених) членів споживчого товариства, Правління відповідно до їх компетенції;
райспоживспілки - конференція, Рада, Правління;
•облспоживспілки - з'їзд, конференція, Рада, Правління.
Власність споживчого товариства та його спілок є недоторканною, перебуває під захистом держави й охороняється законами нарівні з іншими формами власності. Відволікання майна з метою, не пов'язаною з його статутною діяльністю, забороняється.