1. З телеграми в. Леніна г. Орджонікідзе від 14 березня 1918 р.

Товариш, Серго!

...Немедленная эвакуация хлеба и металлов на восток, организация подрывных групп, создание единого фронта обороны от Крыма до Великороссии с вовлечением в дело крестьян, решительная и безоговорочная перелицовка имеющихся на Украине наших частей на украинский лад — такова теперь задача. Нужно запретить Антонову называть себя Антоновым-Овсеенко, — он должен называться просто Овсеенко...

Ленин В. Полное собрание сочинений. — Т. 50. — С. 49-51.

2. П. Скоропадський про обставини, які спричинили переворот 29 квітня 1918 р.

Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на возстановлення Гетьманства. Зовсім зрозуміло, чому так відносяться до цього факту вороги української державності. Оправдувати відновлення і зміцнення державної української традиції не можуть ті, що хочуть, аби не було Української держави. Відповідати їм на роблені мені закиди — безцільно. Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам’ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на загальних основах окупації і нічого спільного з українством, розуміється, не було б. Тим самим не було б Української держави, яка реально появилась на світовій арені хоч в цьому короткому періоді Гетьманства. А це значить, що ідея української державності в очах чужих і своїх здавалася б і досі нездійснимою утопією. Від часів Гетьманства 1918 р. державність українська стала фактом, з яким світ рахувався і буде рахуватись... Писано у березні-травні 1919 р. в Лозанні.

Гетьман Павло Скоропадський. Спомини. — К.: Україна, 1992. — С. 111-112.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ

1. Документ № 1.

Чим продиктована вимога В. Леніна «перелицювати» російські війська в Україні на «український лад» й рекомендація В. Антонову-Овсієнку називатися «просто Овсієнком» ?

2. Документ № 2.

Наскільки переконливими вважаєш ти аргументи П. Скоропадського на користь необхідності державного перевороту, ліквідації Центральної Ради і утвердження гетьманату? Крім документа № 2 при підготовці відповіді використай матеріали параграфа.

ІІІ. Закріплення нових знань

1. Коли УНР була визнана державами німецько-австрійського блоку?

2. Назвіть умови мирного договору між Україною і державами німецько-австрійського блоку.

3. Чи були альтернативи Берестейському мирному договору?

4. Розкрийте суть останніх рішень Центральної Ради.

5. Як був організований і здійснений гетьманський переворот?

6. Чому Центральна Рада під час перевороту не мала підтримки у військах і в народних масах?

7. Порівняйте на карті сучасні кордони України з кордонами УНР за Берестейським договором і кордонами Української держави. Зробіть висновки.

IV. Підсумки заняття.

Таким чином, визнання Української Народної республіки на переговорах у Брест-Литовську стало важливою сторінкою в процесі державотворення. Проте, в умовах, що склалися: економічна криза, політичне суперництво, відсутність єдності в лавах Центральної Ради, зовнішньополітична загроза зі сторони більшовиків, загрожували втраті надбань української революції. В таких умовах, в боротьбу втручається третя політична сила – П. Скоропадський.