19. Додаткові методи об’єктивного обстеження стоматологічного пацієнта.

До додаткових методів обстеження належать: 1) рентгенологічне обстеження: внутрішньоротова контактна близбкофокусна рентгенографія, контактна рентгенографія, позаротова рентгенографія, панорамне рентгенографія, томографія, ортопантомографія, електрорентгенографія, комп’ютерна рентгенографія. 2) Люмінесцентна діагностика (оппромінення ультрафіолетовою лампою на відстані 20-30см). 3) Трансілюмінація (світіння зеленим кольором і каріозні ураження видно коричневим кольором). 4)Реографія (реодентографія).

20. Медична документація терапевтичного прийому: правила заповнення. Медична карта стоматологічного хворого (ф.043/о) – медичний, науковий та юридичний документ.

Усі отримані під час обстеження дані заносять у медичну картку стоматологічного хворого. До неї ж заносять усі етапи лікування захворювань зубів і порожнини рота. Медична картка є офіційним юридичним документом, і ретельність її заповнення має велике значення для визначення необхідного лікування, а в деяких випадках – і правового оцінювання дій лікаря.

“Медична карта стоматологічного хворого” (форма № 043/о) заповнюється при первинному зверненні пацієнта в поліклініку. Паспортні дані: прізвище, ім’я, по батькові, стать, адреса, рік народження хворого заповнюється медичною сестрою або реєстратором. Діагноз і всі наступні розділи карти заповнюються безпосередньо лікуючим лікарем. Залежно від скарг та первинного клінічного діагнозу лікар повинен направити хворого на лабораторне дослідження, рентгенографію, отримання висновків фахівців відповідного профілю, в тому числі загальносоматичних, із поданням виписки із карти стоматологічного хворого, аналізів та іншої медичної документації. Згадану документацію вписують або вклеюють в медичну карту в розділ “Дані рентгенологічних та лабораторних досліджень”. Медична карта стоматологічного хворого, як юридичний документ, зберігається в реєстратурі протягом 5 років, після чого здається в архів.

21. Гігієна порожнини рота. Засоби та методи. Значення зубної бляшки в патогенезі карієсу зубів.

Гігієна - практика підтримки чистоти з ціллю забезпечення доброго здоров'я. До засобів гігієни ротової порожнини належать: 1) зубна щітка, 2) зубна паста, 3) ополіскувачі, 4) зубні порошки, 5) зубні нитки (флоси), 6) зубочистки, 7) міжзубні стимулятори, 8) йоршики, 9) спеціальні: ортощітка, суперфлос. Зубна бляшка - це скупчення бактерій, які щільно фіксовані на поверхні зуба і за певних умов здатні створити на обмеженій ділянці кисле середовище, достатнє для демінералізації емалі. Характеризуючи зубну бляшку, слід вказати, що це м'який, прозорий, клейкий матеріал, який майже повністю складається з бактерій і продуктів їх життєдіяльності.

22. Визначення гігієнічного індексу за Федоровим-Володкіною, якісна і кількісна характеристика, інтерпретація результатів.

Визначають шляхом пофарбування губної поверхні нижніх шести фронтальних зубів розчинами, що містять йод. Кількісну оцінку здійснюють за 5-тибальною шкалою:

1 бал – відсутність зафарбування;

2 бали – зафарбування ¼ поверхні;

3 бали – зафарбування ½ поверхні;

4 бали – зафарбування ¾ поверхні;

5 балів – зафарбування всієї поверхні.

Якісну оцінку визначають за трибальною системою:

1 бал – відсутність фарбування;

2 бали – слабке фарбування;

3 бали – інтенсивне фарбування всієї поферхні.

Формула: ГІ=У/6 (де У-сума значень індексу)

Гігієнічний індекс оцінюють таким чином:

1,1-1,5 бала – добрий;

1,6-2,0 бала – задовільний;

2,1-2,5 бала – незадовільний;

2,6-3,4 бала – поганий;

3,5-5,0 балів – дуже поганий.