
- •1. Терапевтична стоматологія, як основна стоматологічна дисціпліна. Задачі терапевтичної стоматології, взаємозв’язок із загальними клінічними та стоматологічними
- •2. Структура стоматологічної поліклініки та її терапевтичного відділення. Оснащення робочого місця лікаря-стоматолога. Етика та деонтологія в стоматології.
- •3. Обмін речовин в емалі зуба. Проникність емалі. Шляхи надходження речовин до емалі.
- •4. Мінералізація емалі зуба. Механізм.
- •5. Розчинність емалі. Вплив ендогенних і екзогенних факторів.
- •6. Демінералізація емалі. Механізм дії.
- •7. Фізіологічна роль слини. Функції.
- •8. Зубний наліт,зубна бляшка. Склад.Механ.Дії.
- •9. Поверхневі утворення на зубах (пелікула.Кутикула)
- •10. Слина як біологічне середовище. Хім склад слини.
- •11. Роль слини у розвитку виникнення карієсу зубів.
- •12. Хіміко-паразитарна теорія виникнення карієсу, її суть, позитивні сторони, нелоліки.
- •13. Фізико-хімічна теорія виникнення карієсу д.А. Ентіна, її суть, позитивні сторони, недоліки.
- •14. Теорія виникнення карієсу зубів і.Г.Лукомського (трофічна)
- •15. Сучасні уявлення про розвиток карієсу зубів (праці є.В.Боровського, в.К.Леонтьєва)
- •16. Робоча концепція виникнення карієсу а.І.Рибакова.
- •17. Принципи та схема обстеження стоматологічного хворого. Значення та інформативність суб’єктивного методу обстеження, послідовність його проведення.
- •18. Основні методи об’єктивного обстеження стомат ологічного пацієнта: методика проведення, їх інформативність та значення.
- •19. Додаткові методи об’єктивного обстеження стоматологічного пацієнта.
- •20. Медична документація терапевтичного прийому: правила заповнення. Медична карта стоматологічного хворого (ф.043/о) – медичний, науковий та юридичний документ.
- •21. Гігієна порожнини рота. Засоби та методи. Значення зубної бляшки в патогенезі карієсу зубів.
- •22. Визначення гігієнічного індексу за Федоровим-Володкіною, якісна і кількісна характеристика, інтерпретація результатів.
- •23. Визначення гігієнічного індексу за Green-vermillion, інтерпретація результатів.
- •24. Зубні нашарування. Види, склад. Механізм утворення зубного нальоту та зубного каменю. Занчення зубної бляшки у виникненні карієсу.
- •25. Поняття професіональної чистки зубів. Визначення, методи видалення зубних відкладень, засоби та інструменти.
- •26. Класифікація некаріозних уражень зубів.
- •27. Флюороз зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •28. Гіпоплазія зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •29. Підвищена чутливість (гіперестезія) твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •30. Клиноподібні дефекти. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.
- •31. Некроз твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.
- •32. Ерозія емалі.
- •33. Стирання твердих тканин зубів. Причини, розвиток, Клініка, діагностика, профілактика та лікування.
- •34. Розповсюдженість та інтенсивність карієсу. Вплив факторів зовнішнього середовища.
- •35. Значення мікроорганізмів у розвитку карієсу зубів.
- •36. Мікроорганізми порожнини рота в нормі.
- •43. Ремінералізуюча терапія карієсу. Застосування препаратів фтору.
- •44. Помилки та ускладнення при препаруванні. Методи запобігання.
- •45. Помилки та ускладнення при дагностиці та лікуванні карієсу.
- •46. Лікування карієсу. Пломбування цинко-фосфат, силікат, силікофостфат. Цементами.
- •47. Лікування карієсу. Пломбування цинк-евгенольними цементами.
- •48. Лікування карієсу: пломбування амальгамою.
- •49. Лікування карієсу: пломбування склоіномерними цементами.
- •50. Лікування карієсу: композиційними матеріалами.
- •51. Лікування карієсу: композиційними матеріалами світлової полімеризації.
- •52. Кислотне протравлювання емалі і дентину. Показання, види, кондиціонери, методика тотального протравлювання.
- •53. Адгезивні системи 4 покоління.
- •54. Адгезивні системи 5 покоління.
- •55. Адгезивні системи 6-7 покоління.
- •56. Механізм і методика утворення гібридної зони дентину, значення при пломбуванні композиційними матеріалами.
- •57. Помилки та ускладнення при пломбуванні різними пломбувальними матеріалами (цементи, амальгама).
- •58. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами хімічного твердіння.
- •59. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами світлового твредіння.
- •60. Контактний пункт, визначення, функціональне занчення, показання до відновлення, техніка відновлення.
- •61. Сендвіч-техніка при лікуванні карієсу. Види, суть, методика проведення.
- •62. Дисколоріти зубів та методи їх усунення.
19. Додаткові методи об’єктивного обстеження стоматологічного пацієнта.
До додаткових методів обстеження належать: 1) рентгенологічне обстеження: внутрішньоротова контактна близбкофокусна рентгенографія, контактна рентгенографія, позаротова рентгенографія, панорамне рентгенографія, томографія, ортопантомографія, електрорентгенографія, комп’ютерна рентгенографія. 2) Люмінесцентна діагностика (оппромінення ультрафіолетовою лампою на відстані 20-30см). 3) Трансілюмінація (світіння зеленим кольором і каріозні ураження видно коричневим кольором). 4)Реографія (реодентографія).
20. Медична документація терапевтичного прийому: правила заповнення. Медична карта стоматологічного хворого (ф.043/о) – медичний, науковий та юридичний документ.
Усі отримані під час обстеження дані заносять у медичну картку стоматологічного хворого. До неї ж заносять усі етапи лікування захворювань зубів і порожнини рота. Медична картка є офіційним юридичним документом, і ретельність її заповнення має велике значення для визначення необхідного лікування, а в деяких випадках – і правового оцінювання дій лікаря.
“Медична карта стоматологічного хворого” (форма № 043/о) заповнюється при первинному зверненні пацієнта в поліклініку. Паспортні дані: прізвище, ім’я, по батькові, стать, адреса, рік народження хворого заповнюється медичною сестрою або реєстратором. Діагноз і всі наступні розділи карти заповнюються безпосередньо лікуючим лікарем. Залежно від скарг та первинного клінічного діагнозу лікар повинен направити хворого на лабораторне дослідження, рентгенографію, отримання висновків фахівців відповідного профілю, в тому числі загальносоматичних, із поданням виписки із карти стоматологічного хворого, аналізів та іншої медичної документації. Згадану документацію вписують або вклеюють в медичну карту в розділ “Дані рентгенологічних та лабораторних досліджень”. Медична карта стоматологічного хворого, як юридичний документ, зберігається в реєстратурі протягом 5 років, після чого здається в архів.
21. Гігієна порожнини рота. Засоби та методи. Значення зубної бляшки в патогенезі карієсу зубів.
Гігієна - практика підтримки чистоти з ціллю забезпечення доброго здоров'я. До засобів гігієни ротової порожнини належать: 1) зубна щітка, 2) зубна паста, 3) ополіскувачі, 4) зубні порошки, 5) зубні нитки (флоси), 6) зубочистки, 7) міжзубні стимулятори, 8) йоршики, 9) спеціальні: ортощітка, суперфлос. Зубна бляшка - це скупчення бактерій, які щільно фіксовані на поверхні зуба і за певних умов здатні створити на обмеженій ділянці кисле середовище, достатнє для демінералізації емалі. Характеризуючи зубну бляшку, слід вказати, що це м'який, прозорий, клейкий матеріал, який майже повністю складається з бактерій і продуктів їх життєдіяльності.
22. Визначення гігієнічного індексу за Федоровим-Володкіною, якісна і кількісна характеристика, інтерпретація результатів.
Визначають шляхом пофарбування губної поверхні нижніх шести фронтальних зубів розчинами, що містять йод. Кількісну оцінку здійснюють за 5-тибальною шкалою:
1 бал – відсутність зафарбування;
2 бали – зафарбування ¼ поверхні;
3 бали – зафарбування ½ поверхні;
4 бали – зафарбування ¾ поверхні;
5 балів – зафарбування всієї поверхні.
Якісну оцінку визначають за трибальною системою:
1 бал – відсутність фарбування;
2 бали – слабке фарбування;
3 бали – інтенсивне фарбування всієї поферхні.
Формула: ГІ=У/6 (де У-сума значень індексу)
Гігієнічний індекс оцінюють таким чином:
1,1-1,5 бала – добрий;
1,6-2,0 бала – задовільний;
2,1-2,5 бала – незадовільний;
2,6-3,4 бала – поганий;
3,5-5,0 балів – дуже поганий.