3. Обмін речовин в емалі зуба. Проникність емалі. Шляхи надходження речовин до емалі.

Обмін речовин відбувається у всіх структурах зуба.Емаль проникна в обох напрямках. Найменшою проникністю володіють її зовнішні, звернені в порожнину рота ділянки. Ступінь проникності неоднаковий у різні періоди розвитку зуба.В емалі постійно відбувається обмін речовин (іонів), що поступають як із дентину та пульпи, так і зі слини. Одночасно з надходженням іонів (ремінералізація) відбувається їхнє вимивання (демінералізація). Ці процеси знаходяться в стані динамічної рівноваги. Емаль не містить клітин і не здатна до регенерації при ушкодженні. Шляхи надходження в-в в тверді тканини зуба і проникність емалі. Зуб має контакт зі змішаною слиною, з іншого боку - крові, від їх сост-я залежить сост-е твердих тканин зуба. Осн.часть органіч.і мінер.в-в, які надходять в емаль зуба, містяться в слині. Слина діє на емаль зуба і викликає набухання або зморщування колагенових бар'єрів. У результаті відбувається зміна проникності емалі. Речовини слини обмін-ся з речовинами емалі і на цьому засновані процеси де-і ремінералізації. Емаль - це напівпроникна мембрана. Вона легко проникна для Н О, іонів (фосфати, бікарбонати, хлориди, фториди, катіони Са, Mg, K, Na, F, Ag і ін). вони і визначають нормальний склад емалі зуба. Проникність залежить і від інших факторів: від хім.стр-ри в-ва і св-в іона. Розміри апатитів від 0,13 - 0,20 нм, відстань між ними 0,25 нм. Будь іони повинні проникати через емаль, але визначити проникність з т.зр. Мr або розмірів іонів не можна, мають місце інші св-ва спорідненість іона до гідроксиапатиту емалі.

Основний шлях надходження в-в в емаль - проста і полегшена дифузія. Проникність емалі залежить від: розмірів микропространств, заполн. Н О в структурі емалі

розміру іона або розміру молекули в-ва, здатності цих іонів або молекул зв'язуватися з компонентами емалі

4. Мінералізація емалі зуба. Механізм.

Мінералізація тканин зуба – це процес утворення органічної основи, перш за все колагену, та насичення її солями кальцію. Мінералізація є особливо інтенсивною в період прорізування зубів та формування твердих тканин зуба. Зуб прорізується з немінералізованою емаллю. Розрізняють дві основні стадії мінералізації. Перша стадія – утворення органічної, білкової матриці. Провідну роль на цій стадії відіграє пульпа. В клітинах пульпи - одонтобластах та фібробластах синтезуються та вивільняються в міжклітинний матрикс фібрили колагену, неколагенові білки-протеоглікани(остеокальцин)та глікозаміноглікани. Друга стадія – кальцифікація, відкладання апатитів на матриці. Орієнтований ріст кристалів розпочинається в точках кристалізації або в точках нуклеації – ділянках з високою концентрацією іонів кальцію та фосфатів. Локально висока концентрація цих іонів забезпечується здатністю всіх компонентів органічної матриці зв’язувати кальцій і фосфати. Зокрема: в колагені гідроксигрупи залишків серину, треоніну, тирозину, гідроксипроліну та гідроксилізину зв’язують фосфат іони; У мінералізації емалі виділяють дві фази: первинна мінералізація, що відбувається у внутрішньощелепний період розвитку зуба, і вторинна мінералізація, або "дозрівання" емалі, що продовжується протягом 3-5 років після прорізування зубів. Під "дозріванням" мається на увазі збільшення вмісту кальцію, фтору, фосфору і інших мінеральних компонентів і вдосконалення структури емалі. Мінералізуюча функція слини– участь в утворенні та підтриманні складу твердих апатитів тканин зуба і перш за все емалі. Постачання емалі поживними сполуками здійснюється переважно за рахунок компонентів слини. В слині містяться всі необхідні фактори мінералізації – неорганічні та органічні сполуки.