- •1. Терапевтична стоматологія, як основна стоматологічна дисціпліна. Задачі терапевтичної стоматології, взаємозв’язок із загальними клінічними та стоматологічними
- •2. Структура стоматологічної поліклініки та її терапевтичного відділення. Оснащення робочого місця лікаря-стоматолога. Етика та деонтологія в стоматології.
- •3. Обмін речовин в емалі зуба. Проникність емалі. Шляхи надходження речовин до емалі.
- •4. Мінералізація емалі зуба. Механізм.
- •5. Розчинність емалі. Вплив ендогенних і екзогенних факторів.
- •6. Демінералізація емалі. Механізм дії.
- •7. Фізіологічна роль слини. Функції.
- •8. Зубний наліт,зубна бляшка. Склад.Механ.Дії.
- •9. Поверхневі утворення на зубах (пелікула.Кутикула)
- •10. Слина як біологічне середовище. Хім склад слини.
- •11. Роль слини у розвитку виникнення карієсу зубів.
- •12. Хіміко-паразитарна теорія виникнення карієсу, її суть, позитивні сторони, нелоліки.
- •13. Фізико-хімічна теорія виникнення карієсу д.А. Ентіна, її суть, позитивні сторони, недоліки.
- •14. Теорія виникнення карієсу зубів і.Г.Лукомського (трофічна)
- •15. Сучасні уявлення про розвиток карієсу зубів (праці є.В.Боровського, в.К.Леонтьєва)
- •16. Робоча концепція виникнення карієсу а.І.Рибакова.
- •17. Принципи та схема обстеження стоматологічного хворого. Значення та інформативність суб’єктивного методу обстеження, послідовність його проведення.
- •18. Основні методи об’єктивного обстеження стомат ологічного пацієнта: методика проведення, їх інформативність та значення.
- •19. Додаткові методи об’єктивного обстеження стоматологічного пацієнта.
- •20. Медична документація терапевтичного прийому: правила заповнення. Медична карта стоматологічного хворого (ф.043/о) – медичний, науковий та юридичний документ.
- •21. Гігієна порожнини рота. Засоби та методи. Значення зубної бляшки в патогенезі карієсу зубів.
- •22. Визначення гігієнічного індексу за Федоровим-Володкіною, якісна і кількісна характеристика, інтерпретація результатів.
- •23. Визначення гігієнічного індексу за Green-vermillion, інтерпретація результатів.
- •24. Зубні нашарування. Види, склад. Механізм утворення зубного нальоту та зубного каменю. Занчення зубної бляшки у виникненні карієсу.
- •25. Поняття професіональної чистки зубів. Визначення, методи видалення зубних відкладень, засоби та інструменти.
- •26. Класифікація некаріозних уражень зубів.
- •27. Флюороз зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •28. Гіпоплазія зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •29. Підвищена чутливість (гіперестезія) твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •30. Клиноподібні дефекти. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.
- •31. Некроз твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.
- •32. Ерозія емалі.
- •33. Стирання твердих тканин зубів. Причини, розвиток, Клініка, діагностика, профілактика та лікування.
- •34. Розповсюдженість та інтенсивність карієсу. Вплив факторів зовнішнього середовища.
- •35. Значення мікроорганізмів у розвитку карієсу зубів.
- •36. Мікроорганізми порожнини рота в нормі.
- •43. Ремінералізуюча терапія карієсу. Застосування препаратів фтору.
- •44. Помилки та ускладнення при препаруванні. Методи запобігання.
- •45. Помилки та ускладнення при дагностиці та лікуванні карієсу.
- •46. Лікування карієсу. Пломбування цинко-фосфат, силікат, силікофостфат. Цементами.
- •47. Лікування карієсу. Пломбування цинк-евгенольними цементами.
- •48. Лікування карієсу: пломбування амальгамою.
- •49. Лікування карієсу: пломбування склоіномерними цементами.
- •50. Лікування карієсу: композиційними матеріалами.
- •51. Лікування карієсу: композиційними матеріалами світлової полімеризації.
- •52. Кислотне протравлювання емалі і дентину. Показання, види, кондиціонери, методика тотального протравлювання.
- •53. Адгезивні системи 4 покоління.
- •54. Адгезивні системи 5 покоління.
- •55. Адгезивні системи 6-7 покоління.
- •56. Механізм і методика утворення гібридної зони дентину, значення при пломбуванні композиційними матеріалами.
- •57. Помилки та ускладнення при пломбуванні різними пломбувальними матеріалами (цементи, амальгама).
- •58. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами хімічного твердіння.
- •59. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами світлового твредіння.
- •60. Контактний пункт, визначення, функціональне занчення, показання до відновлення, техніка відновлення.
- •61. Сендвіч-техніка при лікуванні карієсу. Види, суть, методика проведення.
- •62. Дисколоріти зубів та методи їх усунення.
61. Сендвіч-техніка при лікуванні карієсу. Види, суть, методика проведення.
Існує декілька враінатів “сендвіч-техніки”, які можуть бути використані для пломбування каріозних порожнин I і II класів. За першим варіантом більшу частину обсягу каріозної порожнини заповнюють склоіномерним цементом, а композит нашаровують на його поверхнь, повністю закриваючи цемент –це закритий метод. За другим варіантом у порожниниі ІІ класу приясенну глибоку частину заповнюють склоіномерним цементом (компомером, коспозитом хім полімеризації). Подальший об’єм порожнини пошарово заповнюють фотокомпозитом. У цьому випадку копозит лише частково (наприклад, тільки збоку жувальної поверхні) закриває склоіномер – такий метод називають відкритим методом “сендвіч-техніки”.
62. Дисколоріти зубів та методи їх усунення.
Колір зубів змінюється за різних причин. Це може відбуватися в разі гемолітичної жовтяниці, коли білірубін відкладається в тканинах зубів. Унаслідок цього молочні зуби набувають різних відтінків “цвітіння синця” – від жовтого до блакитного і навіть чорного. Здорові зуби мають білий колір з різними відтінками – від блакитнуватого (молочні) до біло-сірого і навіть жовтого (постійні). Колір зубів може змінитися після проведеного лікування карієсу та його ускладеннь у разі застосування резорцин-формалінової пасти (рожевий), срібла нітрату (чорний). “Тетрациклінові” зуби отримали назву тому, що їхнє забарвлення змінюється внаслідок відкладання тетрацикліну в твердих тканинах під час їхнього розвитку. Це може бути спричинено введенням з терапевтичною метою тетрацикліну протягом тривалого періоду і в достатньо великих дозах (зуби набувають жовтого кольору). Інтенсивне забарвлення спостерігають у разі лікування диметилхлортетрацикліном, менш інтеснивне – окситетрацикліном. Ураження зазнають як молочні (через організм матері) так і постійі зуби, забарвлюються як уся коронка, так і окремі її ділянки, що формуються в період застосування антибіотика. Поверхні зубів, на які світло майже не потрапялє (язикові, піднебінні), зберігають своє світло-жовте заьарвлення.