
- •1. Терапевтична стоматологія, як основна стоматологічна дисціпліна. Задачі терапевтичної стоматології, взаємозв’язок із загальними клінічними та стоматологічними
- •2. Структура стоматологічної поліклініки та її терапевтичного відділення. Оснащення робочого місця лікаря-стоматолога. Етика та деонтологія в стоматології.
- •3. Обмін речовин в емалі зуба. Проникність емалі. Шляхи надходження речовин до емалі.
- •4. Мінералізація емалі зуба. Механізм.
- •5. Розчинність емалі. Вплив ендогенних і екзогенних факторів.
- •6. Демінералізація емалі. Механізм дії.
- •7. Фізіологічна роль слини. Функції.
- •8. Зубний наліт,зубна бляшка. Склад.Механ.Дії.
- •9. Поверхневі утворення на зубах (пелікула.Кутикула)
- •10. Слина як біологічне середовище. Хім склад слини.
- •11. Роль слини у розвитку виникнення карієсу зубів.
- •12. Хіміко-паразитарна теорія виникнення карієсу, її суть, позитивні сторони, нелоліки.
- •13. Фізико-хімічна теорія виникнення карієсу д.А. Ентіна, її суть, позитивні сторони, недоліки.
- •14. Теорія виникнення карієсу зубів і.Г.Лукомського (трофічна)
- •15. Сучасні уявлення про розвиток карієсу зубів (праці є.В.Боровського, в.К.Леонтьєва)
- •16. Робоча концепція виникнення карієсу а.І.Рибакова.
- •17. Принципи та схема обстеження стоматологічного хворого. Значення та інформативність суб’єктивного методу обстеження, послідовність його проведення.
- •18. Основні методи об’єктивного обстеження стомат ологічного пацієнта: методика проведення, їх інформативність та значення.
- •19. Додаткові методи об’єктивного обстеження стоматологічного пацієнта.
- •20. Медична документація терапевтичного прийому: правила заповнення. Медична карта стоматологічного хворого (ф.043/о) – медичний, науковий та юридичний документ.
- •21. Гігієна порожнини рота. Засоби та методи. Значення зубної бляшки в патогенезі карієсу зубів.
- •22. Визначення гігієнічного індексу за Федоровим-Володкіною, якісна і кількісна характеристика, інтерпретація результатів.
- •23. Визначення гігієнічного індексу за Green-vermillion, інтерпретація результатів.
- •24. Зубні нашарування. Види, склад. Механізм утворення зубного нальоту та зубного каменю. Занчення зубної бляшки у виникненні карієсу.
- •25. Поняття професіональної чистки зубів. Визначення, методи видалення зубних відкладень, засоби та інструменти.
- •26. Класифікація некаріозних уражень зубів.
- •27. Флюороз зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •28. Гіпоплазія зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •29. Підвищена чутливість (гіперестезія) твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.
- •30. Клиноподібні дефекти. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.
- •31. Некроз твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.
- •32. Ерозія емалі.
- •33. Стирання твердих тканин зубів. Причини, розвиток, Клініка, діагностика, профілактика та лікування.
- •34. Розповсюдженість та інтенсивність карієсу. Вплив факторів зовнішнього середовища.
- •35. Значення мікроорганізмів у розвитку карієсу зубів.
- •36. Мікроорганізми порожнини рота в нормі.
- •43. Ремінералізуюча терапія карієсу. Застосування препаратів фтору.
- •44. Помилки та ускладнення при препаруванні. Методи запобігання.
- •45. Помилки та ускладнення при дагностиці та лікуванні карієсу.
- •46. Лікування карієсу. Пломбування цинко-фосфат, силікат, силікофостфат. Цементами.
- •47. Лікування карієсу. Пломбування цинк-евгенольними цементами.
- •48. Лікування карієсу: пломбування амальгамою.
- •49. Лікування карієсу: пломбування склоіномерними цементами.
- •50. Лікування карієсу: композиційними матеріалами.
- •51. Лікування карієсу: композиційними матеріалами світлової полімеризації.
- •52. Кислотне протравлювання емалі і дентину. Показання, види, кондиціонери, методика тотального протравлювання.
- •53. Адгезивні системи 4 покоління.
- •54. Адгезивні системи 5 покоління.
- •55. Адгезивні системи 6-7 покоління.
- •56. Механізм і методика утворення гібридної зони дентину, значення при пломбуванні композиційними матеріалами.
- •57. Помилки та ускладнення при пломбуванні різними пломбувальними матеріалами (цементи, амальгама).
- •58. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами хімічного твердіння.
- •59. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами світлового твредіння.
- •60. Контактний пункт, визначення, функціональне занчення, показання до відновлення, техніка відновлення.
- •61. Сендвіч-техніка при лікуванні карієсу. Види, суть, методика проведення.
- •62. Дисколоріти зубів та методи їх усунення.
58. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами хімічного твердіння.
Однією з найпоширеніших помилок у разі застосування композиційних матеріалів вважать використання мікронаповнених композитів для відновлення змикальних поверхонь у порожнинах II класу і різальних країв фронтальних зубів. На цих ділянках зуби зазнають значного жувального тиску, якому достатньою мірою не можуть протистояти мікрофільні композити. Унаслідок цього виникають переломи або відлами пломб (щоб уникнути використовують мікрогібридні та тотально виповнені композиційні матеріали). Подібна ситуація виникає в разі відновлення жувальної поверхні зуба, якщо товщина накладеного композиту менша ніж 1мм. Це може призвести до розламування тонкої реставрації пвпливом значного жувального тиску (тому товщину накладання композиту не менше 1-1,5мм). Відсутність поверхневого шару, інгібованого киснем, призводить до унеможливлення склеювання накладених на нього подальших шарів композиту та розламування композиту. Забруднення склеюваної поверхні ротовою або ясенною рідиною (потрібно виконати повторне кислотне протравлювання протягом 10-20с, нанести адгезивну системну з подвльшим утворенням шару, інгібованого киснем). Неправильне замішування матеріалу та його внесення.
59. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами світлового твредіння.
1) Неправильний напрямок світла під час фіксаціх форми композиту також унеможливлює склеювання його шарів. 2) недостатнє препарування каріозної порожнини; 3)перфорація дна каріозної попрожнини; 4) Перфорація стінки каріозної порожнини; 5) обламування стінки каріозної порожнини; 6) ушкодження бором сусідніх зубів; 7) ушкодження ясенного краю; 8) неправильне накладання ізолювальної прокладки; 9) завищення прикусу; 10)відсутність контактного пункту; 11) навислі краї пломби.
60. Контактний пункт, визначення, функціональне занчення, показання до відновлення, техніка відновлення.
Це контакт апроксимальних (оклюзійних) поверхонь зубів.
Під час пломбування потрібно відновити контактний пункт пломбованого зуба із сусіднім. Для відновлення анатомічної форми коронки і створення контактного пункту під час пломбування каріозних порожнин ІІ, III, IV класу використовують матриці. За їх допомогою сворюють штучну стінку зуба, що полегшує пломбування. Найпростішими пристосуваннями є вузькі стрічки або целулоїдні пластинки. Пропонують також матриці у вигляді кілець і півкілець найрізноманітнішої форми і з пристосуваннями для їх закріплення. Матриці фіксують у міжзубних проміжках за допомогою ватних кульок, дерев‘яних чи пластикових клинців, спеціальних кілець або матрицетримачів. На сьогоднішній день випускають спеціальні набопи – матричні системи. Після ізоляції зуба та висушування каріозної порожнини на нього накладають та фіксують матрицю. Після внесення та конденсації пломбувального матеріалу і моделювання пломби обережно ковзним рухом у бік присінка ротової порожнини видаляють матрицю з міжзубного проміжку. Контактний пункт відновлюють легким надавлюванням круглою головкою штопфера на пломбу з боку жуальної поверхні (матеріал зсувається у напрямку сусіднього зуба). Матрицю потрібно видаляти до початку тверднення матеріалу, оскільки після його тверднення не можливо створити контактний пункт.