58. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами хімічного твердіння.

Однією з найпоширеніших помилок у разі застосування композиційних матеріалів вважать використання мікронаповнених композитів для відновлення змикальних поверхонь у порожнинах II класу і різальних країв фронтальних зубів. На цих ділянках зуби зазнають значного жувального тиску, якому достатньою мірою не можуть протистояти мікрофільні композити. Унаслідок цього виникають переломи або відлами пломб (щоб уникнути використовують мікрогібридні та тотально виповнені композиційні матеріали). Подібна ситуація виникає в разі відновлення жувальної поверхні зуба, якщо товщина накладеного композиту менша ніж 1мм. Це може призвести до розламування тонкої реставрації пвпливом значного жувального тиску (тому товщину накладання композиту не менше 1-1,5мм). Відсутність поверхневого шару, інгібованого киснем, призводить до унеможливлення склеювання накладених на нього подальших шарів композиту та розламування композиту. Забруднення склеюваної поверхні ротовою або ясенною рідиною (потрібно виконати повторне кислотне протравлювання протягом 10-20с, нанести адгезивну системну з подвльшим утворенням шару, інгібованого киснем). Неправильне замішування матеріалу та його внесення.

59. Помилки та ускладнення при роботі з композиційними матеріалами світлового твредіння.

1) Неправильний напрямок світла під час фіксаціх форми композиту також унеможливлює склеювання його шарів. 2) недостатнє препарування каріозної порожнини; 3)перфорація дна каріозної попрожнини; 4) Перфорація стінки каріозної порожнини; 5) обламування стінки каріозної порожнини; 6) ушкодження бором сусідніх зубів; 7) ушкодження ясенного краю; 8) неправильне накладання ізолювальної прокладки; 9) завищення прикусу; 10)відсутність контактного пункту; 11) навислі краї пломби.

60. Контактний пункт, визначення, функціональне занчення, показання до відновлення, техніка відновлення.

Це контакт апроксимальних (оклюзійних) поверхонь зубів.

Під час пломбування потрібно відновити контактний пункт пломбованого зуба із сусіднім. Для відновлення анатомічної форми коронки і створення контактного пункту під час пломбування каріозних порожнин ІІ, III, IV класу використовують матриці. За їх допомогою сворюють штучну стінку зуба, що полегшує пломбування. Найпростішими пристосуваннями є вузькі стрічки або целулоїдні пластинки. Пропонують також матриці у вигляді кілець і півкілець найрізноманітнішої форми і з пристосуваннями для їх закріплення. Матриці фіксують у міжзубних проміжках за допомогою ватних кульок, дерев‘яних чи пластикових клинців, спеціальних кілець або матрицетримачів. На сьогоднішній день випускають спеціальні набопи – матричні системи. Після ізоляції зуба та висушування каріозної порожнини на нього накладають та фіксують матрицю. Після внесення та конденсації пломбувального матеріалу і моделювання пломби обережно ковзним рухом у бік присінка ротової порожнини видаляють матрицю з міжзубного проміжку. Контактний пункт відновлюють легким надавлюванням круглою головкою штопфера на пломбу з боку жуальної поверхні (матеріал зсувається у напрямку сусіднього зуба). Матрицю потрібно видаляти до початку тверднення матеріалу, оскільки після його тверднення не можливо створити контактний пункт.