29. Підвищена чутливість (гіперестезія) твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування та профілактика.

Гіперестезія – це підвищена больова чутливість твердих тканин зубів до різних подразників. За такої умов больове відчуття виникає від дії досить незначних термічних, хімічних і механічних подразників. Підвищена чутливість зубів дуже часто виникає в ділянках стирання та інших некаріозних уражень зубів і часто супроводжує захворювання пародонта в разі оголення шийок зубів і цементу кореня. Зондування таких ділянок дуже болюче. Підвищена чутливість може виникнути на тлі певних патологічних станів організму (системна або генералізована гіперестезія), наприклад за наявності психоневрозу, ендокринопатії, захворювань травного каналу, порушень обміну речовин тощо. Лікування: Гіперестезія може зникнути самостійно завдяки склеротизації дентинних трубочок і відкладання вторинного дентину з боку пульпи. В основному терапію проводять з дотриманням 2 принципів: 1) герметизація дентинних трубочок, яка перешкоджає переміщенню зубної рідини; 2) зменшення чутливості нервових структур пульпи до подразників. (використовують “десенсітайзери”).

30. Клиноподібні дефекти. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.

У людей середнього та похилого віку на присінкових поверхнях зубів у пришийковій дідянці нерідко утворюється дуже характерний дефект – клиноподібний. Він отримав назву внаслідок того, що цей світлий, блискучий, у вигляді загліблення дефект нагадує клин, вістря якого спрямоване до порожнини коронки зуба (бувають у 8-10% пацієнтів з захвор пародонта). Причини появи дефектів не зховсім вивчені. Напр. може внвкнути від чищення зубною щіткою та порошками (механічно); хімічно із за демінералізуючої дії кислот (від бродіння решток їжі). Лікування клиноподібних дефектів залежить від ступеня розвитку. При початковому – усунення підвищеної чутливості тверд ткан зубів. При значному – пломбування; штучні коронки при небезпеці відламування коронки.

31. Некроз твердих тканин зубів. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.

Некроз тверд ткан зубів – це своєрідне некаріозне ураження, що виникає та розвивається під дією деяких немікробних зовнішніх чинників (кислоти, іонізувального випромін) і характреиується прогресивним і незворотним руйнування їхніх тканин. Найчастіше спостреігають кислотний (хімічний) некроз зубів, який є результатом дії на зуби кислот або їхніх ангідридів. Променевий некроз виникає в осіб з гострою променевою хворобою внаслідок дії підвищених доз іонізувального випромінення. Кислоти потрапляють на зуби у вигляді пари або туману під час ротового дихання (перші в контакт попадають фронтальні зуби). Профілактика включає запобігання вдихання кислот на виробництві та полоскання слаболужними р-нами. Лікування: ремінералізуюча терапія. Променевий виникає під дією випромінення як безпосередньо на зуби так і на організм вцілому. Некроз емалі починається в пришийковій ділянці з незначного помутніння емалі та втрати нею натурального блиску. Поступово ця ділянка може набувати крейдоподібного кольору, відбувається її значне розм’якшення та забарвлення в буро-сірий колір пігментами їжі. Для профілактики зазанчених станів перед опроміненням щічної ділянуи рекомендують виготовити на зуби пластмасові капи, а також застосувати радіопротектори (цистамін, гаммафос), препарати кальцію і фосфору, вітаміни. Місцеве лікування за умови збереження пульпи – ремінералізуюча терапія; пломбування. У разі некрозу пульпи – її видаляють, дефекти пломбують, за потреби вкривають зуби штучними коронками.