Характеристика вогнищ ураження при застосуванні хімічної зброї.

Хімічна зброя – це один із видів зброї масового ураження принцип дії якої заснован на токсичності деяких бойових отруйних речовин (ОР) та токсинів.

Хімічна зброя має здатність відносно вибіркового ураження людей, тварин, комах, рослин.

Класифікація отруйних речовин. За джерелом походження ОР можна поділити на біологічні (токсини бактерій, грибів, комах, тварин, рослин) та синтетичні класифікація наведена нижче .За фізіологічною дією отруйні речовини поділяють на: нервово-паралітичні (Ві-Ікс, зарин, зоман, табун та деякі інші речовини), психохімічні (Бі-Зет, ЛСД, дитран та ін.), шкірно-наривні (сірчані та азотні іприти, люізит та ін.), задушливі (фосген, дифосген, трифосген, хлорпікрин, п’ятифторид сірки та ін.), подразнюючі (галогенвмісні аліфатичні та ароматичні кетони, стернити, адамсит, Сі-Ар, Сі-Ес та ін.), загальноотруйні (ціаносполуки, окис вуглецю (ІІ), гідриди арсенуму та фосфору та ін.) тощо. За стійкістю ОР розділяють на стійкі (час токсичної дії вимірюється в десятках годин та добах) та нестійкі (час токсичної дії вимірюється в хвилинах та годинах). За швидкістю дії ОР поділяють на швидкодіючі (ураження людей відбувається за декілька хвилин) до них можна віднести всі нервово-паралітичні, задушлилі, подразливі та деяті загальноотруйні, та повільнодіючі (ураження відбувається через десятки хвилин чи декілька годин) до них вдносяться психохімічні, шкірнонаривні та деякі загальноотруйні.

Виділяють два типи хімічної атаки: тип А, зараження повітря хмарою ОР у вигляді пару, аерозолю чи газу, та тип Б, зараження поверхні грунту краплинами ОР.

Розрахунок зон хімічного зараження ОР можна проводити за наступними рівняннями [14]:

1. для окремого генератора аерозолю (точкове джерело):

2. вибух хімічного боєприпасу, бомби, фугасу, гранати (миттєве об’ємне джерело):

3. хмара, яка виникла під час виливу (миттєве лінійне джерело):

де R – відстань від місця застосування ОР, м;

K₀ – частка ОР, які переходять у хмару з джерела: для гранат, шашек, бомб 0,5, для механічних генераторів 1;

K_п – коефіцієнт, який враховує стан повітря для ізотермії – 1; для інверсії – 2,5; для конвекції 0,333;

К_m – константа, яка враховує вплив рельєфу місцевості (див. табл. 4.2);

M – маса ОР у джерелі, г;

τ – час дії хмари ОР на незахищених людей, сек; для випадку 1 (точкового джерела) ; для випадку 2 (миттєвого об’ємного джерела) ; для випадку 3 (миттєве лінійне джерело) ; де l₂ – розмір хмари ОР: для снарядів 10-20 м; для авіабомб 30-50 м; l₃ – ширина шмари приймається рівною 40 м;

t_р – час безперервної дії джерела, сек;

t – час, який пройшов після вибуху хімічного боєприпасу, сек;

v – швидкість вітру на висоті 1 м від поверхні грунту, м/с;

L – довжина лінійної хмари, м;

D – інгаляційна доза, .

Методика оцінки можливих втрат населення при застосуванні ОР аналогічна методиці для СДОР.

Фізико-хімічні та токсичні властивості деяких СДОР та ОР наведені в таблиці у додатку 2.