МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ПОСІБНИК ЛЕКЦІЙ

з предмета «медсестринство в неврології»

Склала викладач: Галайда Л.С.

Київ 2009

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ПРЕДМЕТУ «МЕДСЕСТРИНСТВО В НЕВРОЛОГІЇ»

№ п/п	тема	кількість годин
Модуль 1
1.	Історія розвитку неврології як науки. Введення в клініку нервових хвороб. Особливості роботи медсестри неврологічного профілю згідно з Етичним кодексом медичної сестри України. Загальна анатомія та фізіологія нервової системи.	2
2.	Загальна симптоматика нервових хвороб.	2
3.	Основні принципи обстеження, діагностики, лікування та догляду за неврологічними хворими.	1
4.	Хвороби периферійної нервової системи.	1
5.	Порушення мозкового кровообігу.	2
6.	Інфекційні захворювання нервової системи. Ураження нервової системи у хворих на СНІД.	2
7.	Об’ємні процеси головного та спинного мозку. Демієлінізуючі захворювання нервової системи.	2
8.	Травми головного та спинного мозку.	2
9.	Спадкові захворювання нервової системи. Хромосомні синдроми. Хвороби нервової системи у новонароджених.	2
10.	Захворювання вегетативної нервової системи.	2
11.	Інтоксикації нервової системи.	1
12.	Інфекційна безпека медичної сестри на робочому місці. Накази та ГОСТи.	1
	ВСЬОГО	20

Лекція №1

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: Введення в клініку нервових хвороб. Особливості роботи медсестри неврологічного профілю згідно з Етичним кодексом медичної сестри України. Загальна анатомія та фізіологія нервової системи

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

У зв’язку з реорганізацією системи охорони здоров’я в Україні гостро постає питання про якісно нову підготовку медичних сестер. Як найближчий помічник лікаря в його повсякденній роботі медична сестра повинна мати більш глибоке уявлення про захворювання нервової системи, про вплив нервової системи на перебіг соматичних захворювань.

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

Організацію неврологічної допомоги в Україні. Роль нервової системи в життєдіяльності організму. Роль середнього медперсоналу в організації допомоги хворим. Анатомію і фізіологію центральної і периферійної нервової системи

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Введення в клініку нервових хвороб.

2. Спинний мозок, його анатомія, функції.

3. Головний мозок, його анатомія, функції.

4. Поняття про аналізатори, їх види.

5. Черепно-мозкові нерви.

6. Оболонки та кровопостачання головного та спинного мозку.

7. Вегетативна нервова система, анатомія, функції.

Неврологія ( грецькою neuron – нерв, logos – наука) – вчення про нервову систему. Неврологія вивчає анатомію, гістологію, фізіологію нервової системи тощо.

Невропатологія – розділ неврології, який розглядає хвороби нервової системи і її роль в патології інших органів і систем організму. Ця наука складається з загальної частини (пропедевтики) і спеціальної. Перша присвячена вивченню методів дослідження нервової системи і ознак ураження її на різних рівнях, друга – безпосередньому вивченню хвороб нервової системи.

Нервово-психічне здоров’я людини завжди було основною метою медицини. Давні цілителі вважали, що без впливу на нервову систему не можна вилікувати від тілесних (соматичних) недуг. Особливо зростає значення нервово-психічного здоров’я у наш час, час бурхливих соціальних і економічних потрясінь, коли зростає захворюваність на неврози, збільшується кількість психогенних реакцій, росте частота психосоматичних захворювань – гіпертонічної хвороби, стенокардії, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, бронхіальної астми.

Важлива роль у наданні допомоги неврологічним хворим належить медичній сестрі. Її робота має деякі особливості. По-перше, рухові і трофічні порушення, розлади функції тазових органів, які часто спостерігаються у неврологічних хворих, створюють небезпеку розвитку вторинної інфекції, що вимагає від медичної сестри постійної уваги, великого терпіння і такту, ретельного своєчасного виконання призначень лікаря. По-друге, у деяких хворих спостерігаються різні порушення психічної діяльності: дратівливість, пригніченість, порушення пам’яті і мовлення, іноді – слабоумство. Тому медичній сестрі слід встановити з кожним хворим психологічний контакт, контролювати виконання ним призначень лікаря, справляти психотерапевтичний вплив на хворого, зміцнювати його прагнення одужати. Медичні сестри покликанні чітко і з високою професійною майстерністю виконувати великий обсяг лікувально-діагностичних заходів, проводити реабілітаційні заходи, спрямовані на відновлення втрачених функцій. Саме тому середні медичні працівники повинні знати питання анатомії і фізіології нервової системи.

Нервова система – це сукупність анатомічно і функціонально пов’язаних між собою нервових клітин з їхніми відростками.

Нервова система регулює діяльність усіх органів та систем організму, обумовлює їх функціональну єдність, здійснює зв’язок організму з навколишнім середовищем.

Розрізняють центральну і периферійну нервову систему. Центральна складається з головного і спинного мозку. Периферійна – це черепні нерви, спинномозкові корінці (рухові та чутливі), мішані спинномозкові нерви, сплетення та периферійні нерви до тулуба, кінцівок.

Структурною одиницею нервової системи є нейрон, який складається з тіла, дендритів та аксона. З’єднання між окремими нейронами називаються синапсами. У синапсі аксон одного нейрона вступає у зв’язок з тілом або дендритами іншого. За допомогою синапсів нейрони з’єднуються не тільки між собою, але й з робочими органами (наприклад, м’язами, залозами). У синапсах передача збудження здійснюється хімічними речовинами – медіаторами.

Відростки нервових клітин – нервові волокна – складаються з осьового циліндра, який проводить електричний імпульс, та жирової (мієлінової) й клітинної (шванівської – у волокнах периферійної, гліальної – у волокнах ЦНС) оболонок, які забезпечують електроізоляцію. Швидкість проведення збудження по нервовому волокну прямо залежить від товщини мієлінового шару. Найповільніше проводять збудження безмієлінові волокна.

В межах периферійної нервової системи нервові волокна утворюють нерви (рухові, чутливі, вісцеральні, змішані), а їх тіла - вузли (чутливі спинно- й черепномозкові та вегетативні).

Отже, нерв – це стовбур об’єднаних нервових волокон. В ЦНС скупчення тіл нейронів формують сіру речовину (за кольором на розрізі), а нервові волокна – білу речовину.