Тема: Відповідальність за контрабанду та порушення митного законодавства

План:

1. Порушення митних правил як підстава адміністративної від­повідальності

2. Контрабанда

3. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил

4.. Митна служба України та міжнародні організації

1. Порушення митних правил як підстава адміністративної від­повідальності

Порушення митних правил є найбільш поширеним видом протиправних посягань на урегульовані нормами митного пра­ва суспільні відносини. Ця група митних правопорушень є різ­новидом адміністративних проступків, що прямо передбачено чинним митним законодавством.

Порушенням митних правил визнається, відповідно до ст. 319 МК, адміністративне правопорушення, яке становить про­типравні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяль­ність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через мит­ний кордон України і за які передбачена адміністративна відпо­відальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, пе­редбачені МК, настає за умови, якщо ці правопорушення за своїм характером не спричиняють кримінальної відповідаль­ності.

Порушення митних правил характеризується наявністю кількох основних ознак:

— це діяння у формі дії чи бездіяльності. Діяння, що характеризується як порушення митних правил — це свідо­мий вольовий акт людської поведінки (в єдності двох її складо­вих — фізичної та психічної), що виявляється на практиці в підконтрольному свідомому та мотивованому вчиненні чітко визначеної дії чи бездіяльності. Діяння характеризують мета, засоби, результат, мотиви та психічне ставлення особи до ско­єного. Законодавець підкреслює, що саме діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей є підставою притягнення до відповідальності.

Дія як різновид діяння — це активна форма поведінки осо­би, безпосередньо пов'язана з невиконанням правового припи­су у вигляді обов'язку чи законної вимоги, порушенням забо­рони чи правила (наприклад, видача без дозволу митного орга­ну товарів, що знаходяться під митним контролем (ст. 331), пошкодження митного забезпечення (ст. 338) або переміщення товарів через митний контроль поза місцем розташування мит­ного органу (ст. 351 МК). Бездіяльність — пасивна форма по­ведінки, що знаходить своє відображення у невиконанні осо­бою тих дій, які вона повинна і могла виконати внаслідок пок­ладених на неї обов'язків (наприклад, незаявлення за встанов­леною формою точних відомостей про товари (ст. 340), непо­дання особою митному органу звітності щодо товарів, які пе­ребувають під митним контролем (ст. 343) або невивезення за митний кордон товарів, які були тимчасово ввезені на митну територію (ст. 348 МК);

— антигромадська спрямованість (суспільна шкідливість) порушення митних правил полягає насамперед у тому, що да­не діяння, посягаючи на встановлений порядок здійснення митної діяльності, спричиняє йому ту чи іншу шкоду, порушує упорядкованість, узгодженість, гармонічність суспільних відносин у митній сфері. При цьому негативний результат може діставати вияв як реально (зменшення розміру податків та зборів, що призводить до недонарахування коштів до держав­ного бюджету), так і у створенні умов для настання шкоди (ухилення від встановленого маршруту переміщення товарів). У будь-якому випадку, завдаючи шкоди законним інтересам держави та суспільства, порушення митних правил має анти­громадський характер;

— адміністративна протиправність як ознака порушення митних правил полягає у тому, що дане діяння порушує загаль­нообов'язкові правила або процедури, здійснення яких перед­бачено митним законодавством і які охороняються заходами адміністративної відповідальності. Жодне діяння не може бути визнане порушенням митних правил і за його вчинення не мо­же настати адміністративна відповідальність, якщо при цьому не було порушено норми митного права;

— винність передбачає, що таке діяння, як вільний прояв во­лі та свідомості особи, завжди повинно бути винним, тобто вчиненим навмисно або через необережність. Відсутність вини ні в якому разі не дозволяє вважати дане діяння (навіть якщо воно і протиправне) порушенням митних правил;

— адміністративна караність діяння означає, що будь-яка дія чи бездіяльність може бути визнана порушенням митних правил тільки у тому випадку, якщо за його вчинення нормами МК бу­де передбачена адміністративна відповідальність. Можливість зас­тосування стягнення є загальною властивістю порушень митних правил. В більшості випадків, якщо виявлено проступок, винно­го притягають до адміністративної відповідальності, але інколи покарання не може бути застосовано (закінчено перебіг строку давності, скасовано норму тощо). Реалізація санкції не є обов'яз­ковою при вчиненні порушення митних правил, але можливість її застосування — обов'язкова при порушенні митних правил.

Порушення митних правил — це протиправне, винне діяння, що посягає на встановлений порядок здійснення митної справи і за яке Митним кодексом передбачено адміністративну відпові­дальність.

Під юридичним складом порушення митних правил визнається передбачена нормами митного права сукупність найбільш загаль­них, типових елементів (ознак), за наявності яких те чи інше ді­яння можна вважати порушенням митних правил.

1.Об'єктом порушення митних правил є суспільні відносини, урегульовані нормами права та охоронювані засобами адмініс­тративної відповідальності.

Враховуючи, що порушення митних правил є різновидом ад­міністративних правопорушень, потрібно звернути увагу на те, що об'єкт порушення митних правил є складовою загального об'єкта адміністративних правопорушень.

Таким чином, загальний об'єкт (в тому числі й для порушень митних правил) — це вся сукупність суспільних відносин, що виникають в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави й охороняються засобами адміністративної відповідальності.

2. Об'єктивна сторона порушення митних правил — це систе­ма передбачених нормою митного права ознак, що характери­зують зовнішню сторону проступку. Об'єктивна сторона вклю­чає в себе передусім такі основні складові, як: протиправне ді­яння (дія чи бездіяльність), суспільно шкідливі наслідки та при-чинно-наслідковий зв'язок між діянням та його шкідливими наслідками.

Крім того, об'єктивна сторона може характеризуватись і та­кими факультативними ознаками, як час, місце, способи, за­соби та знаряддя правопорушення. Ці ознаки в окремих ви­падках можуть визнаватись як основні, якщо вони прямо включені до конкретного юридичного складу порушення мит­них правил, наприклад, причалювання до суден, що перебува­ють під митним контролем (ст. 335), переміщення через мит­ний кордон товарів поза часом здійснення митного оформлен­ня (ст. 351 МК) тощо.

Аналізуючи об'єктивну сторону, також варто мати на увазі такі ознаки, що її характеризують, як повторність, неодноразо­вість, систематичність.

3. Суб'єктом порушення митних правил визнається той, хто його вчинив, тобто фізична особа, в діянні якої є ознаки пра­вопорушення. Усі ознаки суб'єкта можна виокремити у дві гру­пи: загальні та спеціальні. Загальними визнаються такі ознаки, якими повинна володіти будь-яка особа, яку притягають до ад­міністративної відповідальності — це досягнення 16-річного ві­ку та осудність. Такими особами можуть бути як громадяни Ук­раїни, так і іноземні громадяни та особи без громадянства.

До спеціальних належать ознаки, що відображають службо­ве становище особи чи особливості її праці. В ст. 320 МК до суб'єктів, які мають спеціальні ознаки, належать посадові осо­би підприємств.

4. Суб'єктивна сторона порушення митних правил характери­зує внутрішнє (психічне) ставлення суб'єкта правопорушення до скоєного ним діяння та його негативних наслідків. Суб'єк­тивну сторону утворює вина як обов'язкова ознака і мотив та мета як факультативні ознаки.

Найбільш загальною класифікацією порушень митних пра­вил є їх класифікація за ступенем завданої шкоди. Відповідно до цього критерію усі види складів порушень митних правил умовно можна поділити на:

— незначні — порушення, що не завдають матеріальної шко­ди державі, наприклад, неподання документів та зразків товарів для проведення дослідження (ст. 331), втрата митного забезпе­чення (ст. 338 МК) тощо;

— суттєві — порушення, що завдають матеріальної шкоди державі за умови їх вчинення з необережності, наприклад, при­чалювання до суден, що перебувають під митним контролем (ст. 335), вантажні та інші операції, що проводяться без дозво­лу митного органу (ст. 337 МК), пошкодження митного забез­печення (ст. 338 МК) тощо;

— грубі — порушення, скоєння яких завдало реальної шко­ди економічним інтересам держави, які, як правило, мають на меті отримання вигоди для осіб, що їх вчинили, і мають форму умислу, наприклад, переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю (ст. 352), зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, вве­зених на митну територію поза митним контролем або з прихо­вуванням від митного контролю (ст. 353 МК) тощо.

Класифікація порушень митних правил за об'єктом посягання є найбільш поширеною.

Запропонована класифікація не повною мірою відображає особливості спрямованості на спричинення шкоди тим чи ін­шим аспектам митної діяльності. Вважається, що за цим крите­рієм (видовий об'єкт порушення митних правил) необхідно ви­окремлювати такі 7 груп порушень митних правил:

1) порушення встановленого порядку здійснення митного контролю товарів та транспортних засобів, шо переміщуються через митний кордон України (статті 329, 337, 342 МК тощо);

2) порушення встановленого порядку здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщують­ся через митний кордон України (статті 331, 338, 340 МКтощо);

3) порушення порядку ведення обліку та подання обов'язко­вих форм звітності митним органам (ст. 343 МК);

4) порушення порядку застосування митного режиму (статті 346, 348, 349 МК тощо);

5) порушення порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України (статті 345, 351, 352 МК тощо);

6) порушення, пов'язані із здійсненням операцій з товарами та транспортними засобами, що були незаконно ввезені на те­риторію України (ст. 353 МК);

7) порушення встановленого порядку оподаткування, сплати податків та зборів (статті 354, 355 МК).

Треба зазначити, що ця класифікація, як і інші, має досить умовний характер, адже об'єктом посягання правопорушення, передбаченого ст.344 МК, може бути як порядок митного кон­тролю, так і порядок митного оформлення.