- •Isbn 966-7821-13-7 © Тихомирова є. Б., 2003
- •Розділ і. Відкрита влада – відкрите суспільство
- •Глава 1. Концепція відкритого суспільства в контексті глобалізації
- •1. Політична складова теорії соціальних систем т.Парсонса
- •Система дій
- •2. Системний підхід у політології (д.Істон, к.Дойч, г.Алмонд)
- •3. Концепція відкритості суспільства к.Поппера
- •4. Д.Сорос про глобальне відкрите суспільство
- •Примітки до глави 1
- •Література до глави 1
- •Глава 2. Відкритість влади як фактор побудови відкритого суспільства
- •1. Особливості формування відкритого суспільства
- •2. Нормативна компонента транспарентності
- •3. Інституційна база транспарентності
- •Структури, покликані брати участь у процесах забезпечення високого рівня інформаційної відкритості органів влади
- •Примітки до глави 2
- •Література до глави 2
- •Розділ іі. Роль комунікації з громадськістю у забезпеченні транспарентності політичної системи
- •Глава 1. Комунікації з громадськістю в сучасному суспільстві
- •1. Інтегративна природа комунікації
- •2. Місце і статус зв’язків з громадськістю в сучасному суспільстві
- •3. Зв’язки з громадськістю як соціальний інститут
- •4. Організаційні моделі pr-діяльності
- •Порівняльний аналіз становища фірм у мережі
- •Примітки до глави 1
- •Література до глави 1
- •Глава 2. Зв’язки владних інституцій сучасного суспільства з громадськістю
- •1. Політичні pr як специфічна форма політичної комунікації
- •2. Комунікація як фактор інтеграції політичної еліти та громадськості
- •3. Структура та завдання владних комунікацій з громадськістю
- •Примітки до глави 2
- •Література до глави 2
- •Розділ ііі. Технології владних комунікацій з громадськістю
- •Глава 1. Pr-засоби в роботі владних інституцій
- •1. Медіа-комунікації як засіб „відкриття” влади громадськості
- •2. Специфічні прийоми в системі політичних pr
- •Рівень розвитку владних електронних послуг
- •3. Новинні владні паблік рилейшнз як фактор інформаційної безпеки
- •4. Спеціальна подія як інформаційний привід
- •5. Моделі подієвої комунікації в системі pr
- •Примітки до глави 1
- •Література до глави 1
- •Глава 2. Лобізм як специфічна форма комунікацій з громадськістю
- •1. Сутність та об’єктивний характер лобізму
- •2. Детермінанти лобістської діяльності
- •3. Технології лобіювання
- •Примітки до глави 2
- •Література до глави 2
- •Наукове видання Тихомирова Євгенія Борисівна
- •Відкритого суспільства
Примітки до глави 2
1. На наш погляд, поняття „владні комунікації” (так само як владні паблік рилейшнз) необхідно ввести замість поняття „урядові” комунікації, яке широко використовується у вітчизняній літературі. Це пояснюється наявністю широкого кола різноманітних політичних комунікацій, які розрізняються за особливостями суб’єктів, що їх здійснюють. Вживання терміна „урядові комунікації”, як нам здається, можливо лише до комунікацій однієї гілки влади – виконавчої, яка пов’язана головним чином з урядом та інституціями, що підпорядковані йому, інакше поза увагою залишаються такі суб’єкти, як законодавча та судова влада, партії, лобістські групи, без яких політичні комунікації уявити сьогодні неможливо.
2 Наприклад, італійське PR-агентство OPERA виграло контракт у тендері, що був організований міністерством фінансів Італії на проведення роботи зі здійснення PR та інформаційної підтримки введення єдиної валюти – євро (Советник, 2001, №6, с. 61).
Література до глави 2
Michael I. The politics of secrecy. – Harmondsworth: Penguin books, 1982 – P. 7.
Хэмпсон Кит Правительство Великобритании. Координация связей с общественностью. – http://www.polit.spb.ru/art.phpз?rub228&id10867.
Lazarsfeld Paul, Berelson Bernard and Gaudet Hazel. The people’s choice. – New York: Columbia University Press, 1968. – P. 148, 151.
Agranoff Robert. The new style in election campaigns. – Boston: Holbrook, 1976. – P. 6.
Blumenthal Sidney. The permanent campaign. – Boston: Beacon Press, 1980. – P. 12.
Цит.за: Тихомирова Є.Б. Зв’язки з громадськістю. – С. 427.
Plevnik D. Informacija je komunicacije. – Zagreb: Informatika i drustvo, 1986. – 129s.
Честара Дж. Деловой этикет: Паблик рилейшнз для всех и каждого /Пер. с анг. Л.Бесковой. – М.: Агентство „ФАИР”, Информпресс+, 1999. – 336 с.
Macnamara Jim R. An International Perspective On Priority Issues In Public Relations. International Public Relations Association. World Congress, Cairo, 14 November, 2002. – http://www.ipranet.org.
Связи с общественностью в политике и государственном управлении. – М.: РАГС, 2001. – С. 50.
Яковлев И. Паблик рилейшнз в организациях. – Санкт-Петербург: ТОО ТК „Петрополис”, 1995. – С. 14.
Траверс-Хили Т. Паблик рилейшнз и пропаганда – сравнение ценностей //PR сегодня: новые подходы, исследования, международная практика /Пер. с англ. – М.: Консалтинговая граппа „ИМИДЖ-Контакт”; ИНФРА-М, 2002. – С.41.
Матвейчев О.А. PR-“образование”. Шанс открыть „широко закрытые глаза”. – http://www.isn.ru/info/seminar-doc/PR.doc.
Меморандум – http://www.prnews/magazine/archive/.
Санистебан Л.С. Основы политической науки. – М.: МП, „Владан”, 1992. – С. 14.
Там само. – С. 66.
Тихомирова Є.Б. Зв’язки з громадськістю. – С. 87.
Амелин В.Н. Социология политики. – М.:Изд-во Московского университета, 1992. – С. 54.
Санистебан Л.С. Основы политической науки. – С. 101-102.
Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001. – С. 30.
Проект Концепції формування та функціонування системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. – http://www.stc.gov.ua/_info/informsystem.html.
Советник, 2000, №9, с.67.
Положення про Головне управління інформаційної політики Адміністрації Президента України. Затверджене розпорядженням голови Адміністрації Президента України 7.10.2002 року № 60 – http://www.stateauthority/authofstate/prezidlist/prezidentadmin/inform_politic.
Положення про Прес-службу Кабінету Міністрів України (13.06.96). Затверджене розпорядженням Кабміну від 13.06.1996 року № 400-р. – http://www.kmu.gov.ua.
Електронний уряд – необхідне чітке бачення питання //Інформаційне суспільство, випуск 3. – К.: Британська Рада, 2001. – С. 5.
Концепція реформування політичної системи України. Проект. – К: Полюс, 2001.– С. 24-25.
Почепцов Г.Г. Информационные войны. Основы военно-коммуникативных исследований. – Р.: Волинські обереги, 1999. – С. 183.
Клеймихина Т. Дядя Степа – полисмен //Рекламное измерение. – 1997. – №4. – С. 10-11.