2. Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності

Нами вже було визначено, що юридична діяльність відбувається в особливому середовищі - в суспільстві, яке характеризується своєю неоднорідністю, що дає підстави здійснювати надалі видову класифікацію юридичної діяльності.

Соціальне походження та соціальна обумовленість юридичної роботи дають можливість говорити про її об'єктивну необхідність та практичне значення, завдяки чому суспільством задовольня­ється цілий ряд специфічних потреб та інтересів, які безпосеред­ньо ґрунтуються на праві. Цікаво, що само право як явище за ознаками свого походження, розвитку, існування та реалізації також має об'єктивний характер і з такою ж самою об'єктивністю, з якою воно існує в системі соціальних зв'язків, передбачає існування цілої армії фахівців права, які стоять на захисті його нормативів і створюють всі можливі умови для їх ефективної реалізації. Таким чином, складається відокремлена сфера діяль­ності суспільства, що обумовлена фактором об'єктивного існуван­ня засобів регламентації суспільного життя, в тому числі і пра­вових. Цю ситуацію слід розглядати як потребу суспільства, життєво важливий інтерес, на реалізацію якого воно спрямовує свій юридичний потенціал.

Виходячи із вище зазначеного і використовуючи рівень філо­софського осмислення проблеми, юридичну діяльність слід розгля­нути як різновид соціальної діяльності, яка є більш узагальнюю­чим поняттям по відношенню до юридичної.

Соціальна діяльність визначається як спосіб організації та існування соціального організму, в процесі чого, шляхом перетво­рення та споживання оточуючого світу відбувається задоволення життєвих потреб та інтересів соціальних суб'єктів.

Слід враховувати, що життєві потреби та інтереси суспільства досить різноманітні, виходячи із його багаторівневої структурної організації та неоднорідності складу, а це, в свою чергу, передбачає відповідну кількість різноманітних засобів та дій, які б задоволь­няли соціальний інтерес.

Тому, поряд з юридичною діяльністю існують виробнича, духов­на, культурно-виховна, політична, організаційно-управлінська, до­слідницька та інші види соціальної діяльності. Спробуємо пояснити деякі з названих видів. Соціальний організм - дуже складна система, яка не може функціонувати без наявності системоутво­рюючого фактора, тому організаційно-управлінська робота, як вид соціальної діяльності отримує в цій потребі своє обґрунтування. Не може обійтись суспільство і без фактору матеріального забез­печення, що є життєво важливою потребою, для задоволення якої здійснюється виробнича діяльність. Так, в процесі матеріаль­ного виробництва створюються предмети одягу, продукти харчу­вання, технічні прилади, знаряддя праці, які задовольняють від­повідну категорію потреб.

Інтерес суспільства в організації і забезпеченні більш висо­кого рівня життя вимагає від його членів поглибленого вивчення факторів, що допомагають досягти поставленої мети, визначення тенденцій та закономірностей розвитку суспільства, прогнозу­вання шляхів його розвитку на майбутнє. Такі соціальні потреби обумовили наявність дослідницького виду соціальної діяльності, а разом із нею і відповідну категорію людей - вчених, які здійснюють науково-дослідницьку роботу.

Але існує ще одна досить важлива потреба суспільного існу­вання, яка передбачає наявність фактору регламентації діяльності всіх учасників суспільних відносин, виходячи з їх соціального стану, можливостей забезпечення інтересу тощо. Така потреба соціального життя об'єктивно викликає необхідність існування права, а разом з ним і всієї системи супутніх механізмів, засобів та явищ, які забезпечують функціонування та розвиток права. Це означає, що без діяльності юридичних установ, юристів, без запровадження правових інститутів та процедур право в умовах суспільства функціонувати не може. Юридична діяльність, таким чином, націлюється на об'єкт права, чим і забезпечує його функціо­нування, регулятивний вплив на суспільні відносини, задовольняє соціальну потребу регламентації (нормування, узгодження, впоряд­кування).

Таким чином, не вдаючись до глибокого аналізу існуючих точок зору, в межах яких юридичну діяльність порівнюють з правовою діяльністю, правовою активністю, правовою поведінкою тощо, виявляється можливим на підставі вище зазначеного визначити юридичну діяльність як різновид соціальної ді­яльності, що здійснюється юристами фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів у відповідності до вимог права.