- •1. Виникнення деонтології як науки
- •Поняття та загальна характеристика науки «юридична деонтологія»
- •Розглянемо основні визначення науки юридична деонтологія:
- •Становлення та розвиток науки «юридична деонтологія» Алєксєєв с.С. Довів необхідність етики юриста:
- •Горшенєв в.М. Зробив спробу узагальнити всю інформацію про кваліфікаційну характеристику юриста, розглянути професію юриста за кількома аспектами:
- •До характерних ознак науки «юридична деонтологія»
- •Предмет та структура курсу юридичної деонтології
- •У визначенні його структури є певна логіка, яка передбачає наступне:
- •Внесок римських юристів у світову юридичну теорію та юридичну практику
- •Тенденції розвитку юридичної діяльності
- •До основних тенденцій розвитку юридичної діяльності відносяться:
- •Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності
- •Правові дії та юридична діяльність
- •Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності
- •Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста
- •Основні риси, що характеризують юридичну діяльність
- •Система юридичної діяльності
- •Зміст юридичної діяльності
- •Види юридичної діяльності
- •Основні ознаки, властивості, характеристики, особливості юридичної практичної діяльності
- •Юридична практична діяльність і право
- •Соціологічний підхід до праворозуміння
- •Право і демократія
- •Юридична практична діяльність і правова практика
- •Принципи юридичної практичної діяльності
- •Завдання та функції юридичної практичної діяльності
- •Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •Загальна характеристика юридичної професії
- •Навчальний процес: поняття та основні елементи
- •Форми навчання
- •Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика
- •Види самостійної роботи студента
- •Види практичної підготовки студентів
- •Контрольні заходи
- •Переведення та відрахування студентів
- •Поновлення до складу студентів та працевлаштування
- •Загальні вимоги до юристів
- •Професіограма слідчого
- •Професіограма судді
- •Якості прокурора та його помічника
- •Якості адвоката
- •Функції юрисконсульта
- •Основна характеристика слідчої діяльності
- •Основна характеристика суддівської діяльності
- •Основна характеристика прокурорської діяльності
- •Основна характеристика нотаріальної діяльності
- •Основна характеристика адвокатської діяльності
- •Основна характеристика діяльності юрисконсульта
- •Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •Процедури та умови здійснення юридичної практичної діяльності:
- •Прийоми та засоби юридичної практичної діяльності
- •Знання юристом основних складових політики
- •Особливе місце політичної культури юриста у його професійній культурі
- •Основні принципи політичної культури юриста
- •Основні функції політичної культури юриста
- •Основні принципи правової культури юриста
- •Поняття психологічної культури юриста
- •Прояви психологічної культури юриста
- •Принципи та функції психологічної культури юриста
- •Основні види психологічної культури юриста
- •Поняття правової культури юриста
- •Офіційна та неофіційна правова інформація, юридична інформація з відкритим та обмеженим доступом
- •Принципи культури одержання необхідної юридичної інформації юристом
- •Практично-прикладні функції юридичної інформації
- •Поняття економічної культури юриста
- •Основні принципи економічної культури юриста
- •Підвищення податкової дисципліни.
- •Поняття «екологічна культура юриста»
- •Участь юриста у вирішенні проблеми природоохоронного і природо-ресурсного законодавства
- •Поняття правової етики та етичної культури юриста.
- •Визначення існуючих моральних норм як необхідних результатів поведінки.
- •Основні принципи етичної культури юриста: гуманне ставлення до людини; чесність і правдивість; доброзичливість і чуйність; дотримання професійної таємниці
- •Поняття естетичної культури юриста
- •Основні принципи естетичної культури юриста: юридична гармонія, естетична домінанта, феномен творчої волі, юридична алегоричність, професійна мажорність, службовий дизайн
- •Функції естетичної культури юриста
- •Подолання стандартного юридичного мислення та систематизація юридичного досвіду юриста
Якості адвоката
Успішна діяльність адвоката багато в чому залежить від вміння спілкуватись, від підходу до підзахисного, взаємодії з суддею, слідчим, прокурором. Велику роль відіграє також організаційна діяльність адвоката: підготовка до процесу; складання плану; застосування прийомів та засобів, сформованих практикою і професійним досвідом.
Вчасна підготовка до захисту, обміркована лінія його здійснення, складений план — усе це дає адвокату можливість чітко сформулювати свої погляди в суді, орієнтуватись у різних ситуаціях, помічати неточності у висловлюваннях учасників процесу, а також вносити у складений план поправки при виявленні під час процесу нових обставин. Адвокат повинен грунтовно обміркувати всі питання, які необхідно з’ясувати як під час підготовки до судового засідання, так і у процесі судового слідства.
Адвокат повинен добре знати також особистість підзахисного, його психологію, мотиви злочину, причини та умови скоєння злочину. Тільки вивчивши, проаналізувавши і зробивши висновки про особу підзахисного, логічно обміркувавши власну лінію захисту, адвокат може досягти позитивних результатів.
Захисник повинен мати моральне право брати участь у вирішенні питань правосуддя, оцінювати вчинки людей, розкривати їх психологічний зміст. А це означає, що адвокат повинен бути принциповим, чесним, непримиренним до порушення прав і законних інтересів підзахисного.
Адвокат повинен не тільки обстоювати інтереси підзахисного, а й виховувати його, утверджувати в нього почуття законності. Успішність діяльності адвоката багато в чому залежить від його вміння знаходити серед великої кількості доказів такі, які б допомогли виправдати підзахисного чи пом’якшити його вину. А це потребує пошуку, творчого мислення, орієнтації в обставинах справи. Виступаючи на процесі, адвокат дотримується певної лінії захисту і чітко визначеної мети, для досягнення якої йому необхідно виконувати певні дії, приймати рішення.
Тому дуже важливими є такі його риси, як самостійність, воля, вміння протистояти іншим учасникам процесу, наполегливість і рішучість. Дуже небезпечним для адвоката є відсутність власної точки зору, невміння обстоювати свої погляди, позиції, переконання. У цьому разі адвокат буде пасивний, інертний і захист здійснюватиме на низькому рівні.
Робота адвоката складається з трьох етапів:
• формування загальної концепції;
• розробка тактики захисту;
• застосування (реалізація) захисту.
На першому етапі основне місце займає реконструктивна діяльність адвоката. Такі якості, як пам’ять, мислення (аналітичне і синтетичне), уява, реалізуються і на першому, і на другому етапах діяльності. На третьому етапі діяльності поряд із зазначеними реалізуються також якості комунікативної групи. У комунікативній діяльності адвоката виокремлюються два аспекти:
1) психологічний контакт з підзахисним, який відбувається в основному ще до початку судового процесу; під час приватних бесід;
2) психологічний контакт зі складом суду та іншими учасниками судового процесу; при цьому реалізуються якості адвоката як судового оратора.
Як адвокат, так і прокурор повинні подати свої докази суду в обгрунтованій і визначеній формі, ретельно проаналізувавши особу підсудного, встановивши психологічні причини та мотиви скоєного ним злочину.
Як виправдання підсудного за рахунок применшення соціальної небезпеки злочину, так і передчасна відмова від боротьби є однаково шкідливі для підсудного зокрема і суспільства загалом.
Вміння поєднувати при захисті інтереси суспільства і підзахисного, не протиставляючи їх, а також вміння підкреслити соціальне значення захисту при обстоюванні по суті приватного інтересу — це, безумовно, одна з важливих якостей професійної культури адвоката.
