
- •1. Виникнення деонтології як науки
- •Поняття та загальна характеристика науки «юридична деонтологія»
- •Розглянемо основні визначення науки юридична деонтологія:
- •Становлення та розвиток науки «юридична деонтологія» Алєксєєв с.С. Довів необхідність етики юриста:
- •Горшенєв в.М. Зробив спробу узагальнити всю інформацію про кваліфікаційну характеристику юриста, розглянути професію юриста за кількома аспектами:
- •До характерних ознак науки «юридична деонтологія»
- •Предмет та структура курсу юридичної деонтології
- •У визначенні його структури є певна логіка, яка передбачає наступне:
- •Внесок римських юристів у світову юридичну теорію та юридичну практику
- •Тенденції розвитку юридичної діяльності
- •До основних тенденцій розвитку юридичної діяльності відносяться:
- •Методологічні підходи до розуміння (вивчення) юридичної діяльності
- •Правові дії та юридична діяльність
- •Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності
- •Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста
- •Основні риси, що характеризують юридичну діяльність
- •Система юридичної діяльності
- •Зміст юридичної діяльності
- •Види юридичної діяльності
- •Основні ознаки, властивості, характеристики, особливості юридичної практичної діяльності
- •Юридична практична діяльність і право
- •Соціологічний підхід до праворозуміння
- •Право і демократія
- •Юридична практична діяльність і правова практика
- •Принципи юридичної практичної діяльності
- •Завдання та функції юридичної практичної діяльності
- •Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •Загальна характеристика юридичної професії
- •Навчальний процес: поняття та основні елементи
- •Форми навчання
- •Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика
- •Види самостійної роботи студента
- •Види практичної підготовки студентів
- •Контрольні заходи
- •Переведення та відрахування студентів
- •Поновлення до складу студентів та працевлаштування
- •Загальні вимоги до юристів
- •Професіограма слідчого
- •Професіограма судді
- •Якості прокурора та його помічника
- •Якості адвоката
- •Функції юрисконсульта
- •Основна характеристика слідчої діяльності
- •Основна характеристика суддівської діяльності
- •Основна характеристика прокурорської діяльності
- •Основна характеристика нотаріальної діяльності
- •Основна характеристика адвокатської діяльності
- •Основна характеристика діяльності юрисконсульта
- •Соціальні конфлікти та їх прояв у сфері юридичної діяльності
- •Процедури та умови здійснення юридичної практичної діяльності:
- •Прийоми та засоби юридичної практичної діяльності
- •Знання юристом основних складових політики
- •Особливе місце політичної культури юриста у його професійній культурі
- •Основні принципи політичної культури юриста
- •Основні функції політичної культури юриста
- •Основні принципи правової культури юриста
- •Поняття психологічної культури юриста
- •Прояви психологічної культури юриста
- •Принципи та функції психологічної культури юриста
- •Основні види психологічної культури юриста
- •Поняття правової культури юриста
- •Офіційна та неофіційна правова інформація, юридична інформація з відкритим та обмеженим доступом
- •Принципи культури одержання необхідної юридичної інформації юристом
- •Практично-прикладні функції юридичної інформації
- •Поняття економічної культури юриста
- •Основні принципи економічної культури юриста
- •Підвищення податкової дисципліни.
- •Поняття «екологічна культура юриста»
- •Участь юриста у вирішенні проблеми природоохоронного і природо-ресурсного законодавства
- •Поняття правової етики та етичної культури юриста.
- •Визначення існуючих моральних норм як необхідних результатів поведінки.
- •Основні принципи етичної культури юриста: гуманне ставлення до людини; чесність і правдивість; доброзичливість і чуйність; дотримання професійної таємниці
- •Поняття естетичної культури юриста
- •Основні принципи естетичної культури юриста: юридична гармонія, естетична домінанта, феномен творчої волі, юридична алегоричність, професійна мажорність, службовий дизайн
- •Функції естетичної культури юриста
- •Подолання стандартного юридичного мислення та систематизація юридичного досвіду юриста
Форми навчання
Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами - денна (стаціонарна), вечірня, заочна (дистанційна), екстернат7.
Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.
Вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.
Екстернат є особливою формою навчання осіб (екстернів), які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, для здобуття ними певного рівня вищої освіти шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.
Екстернат:
♦ організовується у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації і може застосовуватися на різних рівнях вищої освіти з усіх напрямків підготовки і спеціальностей;
♦ тривалість екстернату для здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня не регламентується нормативною тривалістю навчання, визначеною навчальним планом;
♦ обсяг, структура і якість знань, умінь та навичок екстерна мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленого для відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
♦ лекційні, практичні, семінарські та лабораторні заняття в екстернаті не застосовуються, але екстернам може бути надана можливість відвідувати заняття та виконувати інші види навчальної роботи під керівництвом викладачів на умовах, визначених вищим навчальним закладом;
♦ екстерну, який виконав всі вимоги навчального плану, захистив дипломну роботу, склав державні екзамени присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та видається державний документ про освіту;
♦ навчання в екстернаті здійснюється на основі договорів між вищим навчальним закладом та підприємствами, установами, організаціями, громадянами.
Екстернат відкривається за дозволом Міністерства освіти України в акредитованих вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку фахівців за денною формою навчання з відповідного напрямку підготовки «Право» чи спеціальності «Правознавство».
До екстернату зараховуються громадяни України, які мають повну або неповну (для вищих навчальних закладів першого та другого рівнів акредитації) загальну середню освіту, середню професійну освіту, а також особи з незакінченою або закінченою вищою освітою без обмеження віку. Зарахування до екстернату проводиться приймальною комісією у терміни та за порядком відбору екстернів, що визначені Правилами прийому до вищого навчального закладу.
Навчання екстерна здійснюється за індивідуальним навчальним планом, складеним на основі навчального плану з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідного напрямку підготовки «Право» чи спеціальності «Правознавство».
Індивідуальний навчальний план екстерна складається на кожний навчальний рік протягом першого місяця навчального року і погоджується з відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісіями), затверджується деканом факультету (завідувачем відділення).
Екстерн має право користуватися бібліотечними фондами, навчальними програмами та методичними матеріалами вищого навчального закладу, навчально-лабораторним обладнанням, технічними засобами, отримувати консультації на умовах, визначених вищим навчальним закладом.