Букви а, я, у, ю в закінченнях родового відмінка однини іменників іі відміни

Закінчення -а(-я) мають назви:

1. Чітко окреслених речей або будов: олівця, дуба, трактора, але: даху, плоту, каналу.

2. Населених пунктів і географічних назв з наголошеним закінченням та суфіксами -ев, -ин-, ‑ськ-: Тетерева, Лондона, Дніпра.

3. Мір довжини, площі, ваги, часу: метра, кілограма, тижня, вівторка, але: року, віку.

4. Наукові назви іншомовного походження та українські з суфіксами: радіуса, квадрата, ромба, відмінка, чисельника.

Закінчення -у(-ю) мають назви:

1. Речовин, матеріалу: воску, соку, меду, граніту, піску, але: хліба, вівса.

2. Місця, простору: краю, степу, майдану,але: хутора, берега, горба.

3. Установ, організацій: клубу, університету, штабу.

4. Географічні назви без наголосу на закінченні: Донбасу, Дону, Єгипту, Криму, Уралу.

5. Зі значенням збірності: лому, колективу, хору, класу, взводу, але: дубняка, вишняка.

6. Явищ природи: вітру, вогню, граду, снігу, грому, дощу, землетрусу.

7. Почуттів, дій, ознак, явищ суспільного життя: гніву, крику, героїзму, спорту.

8. Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення -а(-я), -у(-ю). Це залежить від наголосу: . 

Подвоєння зберігається:

1. У власних іншомовних назвах і похідних словах: Андорра, Кассандра, Діккенс, Шиллер, Марокко, марокканський.

2. У деяких недавно запозичених іменах: Віссаріон, Аполлон, Геннадій, Палладій, Алла, Ганна.

Подвоєння не відбувається:

1. В українізованих запозичених іменах відповідно до вимови: Іполит, Кирило, Сава, Агнеса, Інеса.

2. У загальних назвах букви звичайно не подвоюються: каса, група, сума, шосе, колона, алегорія, гуни, фін.

Винятки:тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла, брутто, нетто, мотто, мірра. 

З великої літери пишуться:

1. Всі слова (крім загальних назв типу письменник, князь, село, область, море, планета, сузір’я, місто, вулиця):

• в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: письменник І. С. Нечуй-Левицький, Каменяр (про І. Франка), князь Ярослав Мудрий;

• у власних назвах міфологічних істот, персонажів, кличках тварин: Перун, Дажбог, Зевс; Мухтар; пан Коцький;

• у власних астрономічних, географічних назвах держав, республік, населених пунктів, споруд, урочищ тощо: Чумацький шлях, галактика Велика Магелланова Хмара, Волино-Подільська височина, Карпатські гори, Республіка Острови Зеленого Мису; місто Біла Церква, вулиця Ярославів вал;

• у назвах найвищих вітчизняних і міжнародних організацій та деяких найвищих посад, почесних звань: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Організація Об’єднаних Націй;

• у назвах найважливіших релігійних понять: Бог, Святий Дух, Син Божий, Мати Божа, Біблія, Євангеліє.

2. З великої літери пишеться тільки перше слово:

• у назвах різних установ, організацій і партій: Міністерство освіти України, Демократична партія України;

• у назвах історичних подій, державних, міжнародних та релігійних свят: Семирічна війна, День знань, Зелені свята;

• у назвах, що беруться в лапки: роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», картина «Перед грозою», готель «Дніпровські зорі», медаль «За відвагу».

3. Слова, вжиті в шанобливому чи піднесено-переносному значенні: Збройні Сили, Високі Договірні Сторони, наша Батьківщина.