Ологічне дослідження епітелію шийки матки. Типи цитологічних мазків. Мазки на гормональне дзеркало. Ступені «чистоти» вагінального вмісту.

 

 

Одним з основних методів діагностики фонових та передракових захворювань шийки матки є цитологічне дослідження.    

 ТИПИ ЦИТОЛОГІЧНИХ МАЗКІВ:     І тип – здорові епітеліальні клітини;     ІІ А тип – епітелій із запальними змінами;     ІІ Б тип – гіперплазований епітелій;     ІІІ А тип – помірна дисплазія;     ІІІ Б тип – різко виражена дисплазія;     ІV тип – підозра на рак;     V тип – цитологічно підтверджений рак;     VІ тип – неякісний мазок.     Цінним методом діагностики є прицільна біопсія, яку проводять під контролем кольпоскопа, з наступним гістологічним дослідженням.     

 

  Морфологічна характеристика епітелію шийки матки здорової жінки визначається віком, менструальною, дітородною функціями, фазою менструального циклу або терміном вагітності. Ця залежність зумовлена впливом естрогенів та прогестагенів на стан епітелію, сполучної тканини та кровонаповнення судин слизової оболонки піхвової частини та цервікального каналу шийки матки.     В фолікулінову фазу менструального циклу цитограма представлена проліферуючими сквамозними епітеліальними клітинами поверхневого типу. Під час овуляції кількість поверхневих клітин з пікнозом ядер досягає максимуму. Клітини розміщені окремо, спостерігаються палички Додерлейна, поодинокі лейкоцити.     При гістологічному дослідженні слизової оболонки піхвової частини шийки матки в І фазу менструального циклу визначається багатошаровий плоский (сквамозний) епітелій, який складається з кількох шарів, що поступово переходять з одного в інший: базального, парабазального, проміжного та поверхневого. В базальному шарі відбувається репродукція клітин. В інших шарах здійснюються дозрівання та диференціювання клітин, а потімдеградація та зменшення ядра. В епітеліальних клітинах накопичується глікоген. Під епітелієм розміщена базальна мембрана, під нею - сполучнотканинна строма, в якій знаходяться кровоносні судини та нервові волокна (слайд 1).

В Україні прийнято програма”Скринінг патології шийки матки на 2005-2010рр” її основна мета –зменшення рівня захворювання  і смертності від РШМ через реформування і зміну підходів до профілактики і лікування патологічних процесів ШМ

Метод кольпоцервікоскопія (КЦС) являється обовязковим дослідженням в гінекології.Саме КЦС дозволяє встановити вид патологічного процесу,степінь його вираженості, чітко встановити локалізацію ,провести прицільну  біопсію. КЦС дає можливість проводити оцінку епітелія і субепітеліальних структур в ході даного лікування.

Кольпоскопія-складова частина методу КЦС –дає можливість дослідити слизову оболонку in vivo при доброму освітлені і багаторазовому збільшені в умовах при життєвих  біохімічних реакцій і вітальних покрашень

Методика кольпорцервікоскопії:

Шийку матки дивляться в дзеркалах пучок світла  кольпоскопа направляють перпендикулярно вагінальні частині шийки матки

Проводять просту (обзорну)кольпоскопію . При цьому визначають характер виділення (слизисті гнійні,кровянисті) потім сухим ватним тампоном витирають слиз ь і при оптичній корекції дивляться судини слизової оболонки ШМ

Наступним етапом є розширена кольпоскопія :вивчення епітеліальних і судинних тестів після нанесення на слизову оболонку ШМ і ділянку зовнішнього зіва 3% р-ну оцтової кислоти

Оцтова кислота проникає слизепродукуюці клітини нормального призматичного і метаплазірованого епітелію викликаючи коагуляцію слизі

В той же час клітини багатошарового сквамозного епітелію, не продукуюцу слизь не реагують на оцтову кислоту

Під дією оцтової кислоти в цій зоні утворюються білі плями. Через 2-3 хв. Плями зникають, так як клітина активно виділяє коагуліровану слизь і знову наповнюється прозорим секретом .  

Характерні зміни спостерігаються в зоні метаплазії призматичного епітелію в сквамозний.Внутрі клітинна коагуляція слизі і сповільнена секреція її клітинами метаплазірованого епітелію сприяють утворення білих плям, які появляються на протязі 15-20 сек.По закінчені реакції  зони мктаплазірованного епітелію знов набувають рожевого кольору .

Оцтова проба дозволяє провести диференціацію судинних змін. Виявлені судини звужуються і на 10-15 сек. Зникають із поля зору. Що характерно для запальних процесів.

В той же час при злоякісних процесах знов утворювані судини на оцтову кислоту не реагують . Таким чином, проба з оцтовою кислотою значно розширяють діагностичні можливості методу

З діагностичною цілю застосовують пробу Шіллера з розчином Люголя.

Проба Шіллера дозволяє визначити локалізацію і границі нормальних і патологічних змінених полів.В той час диференціювати характер патологічних змін з допомогою даної проби не являється можливим.

Нанесення розчину Люголя на слизову оболонку супроводжується фарбуванням не зміненого багатошарового сквамозного епітелію в рівномірно коричневого кольору.Це зумовлено тим,що клітини нормального сквамозного епітелію містять глікоген,який зєднуючись зйодом надає епітелію коричневий коляр .Всі другі клітини-призматичний,метаплазірований епітелій,клітини взоні дисплазії і раку-глікогену не містять,тому розчином йоду не фарбуються.  

Локалізацію виявлених патологічних процесів на вагінальній частині ШМ зручно позначати по моделі годинникового циферблату”12год. Середина передньої губи,6 год. середина задньої губи,3 і 9 год. -стінки передньої і задньої губ ШМ.

Зона 1розміщена циркулярно навколо зовнішнього зіву, зона 3-по лімбу ШМ, зона 2-між ними. В церві кальному каналі дивляться передню,заднью,ліву і праву стінки в нижній, середній і верхній його третій.

 

Кольпоцервікоскопічна семіотика

 

Кольпоцервікоскопічна характеристика ШМ здорової жінки визначається віком, фазою менструального циклу, а при вагітності її строком.

 

В фолікулінові фазі слизова оболонка має блідо-рожевий колір, в кінці цієї фази набирає бузковий колір, із зіву виділяється тягуча слизь. Проба Шіллерарізко позитивна, оскільки  в клітинах міститься багато глікогену 

 

При кольпоцервікоскопії лінію зіткнення багатошарового сквамозного і призматичного епітелію видно як чітку границю між блідо-рожевим гладким епітеліальним покровом і світло-червоним сосочковим релєфом.Інколи в ділянці зіткнення під впливом оцтової кислоти чітко визначається вузька біла смужка метаплазірованого епітелію, зумовлена проліферацією субциліндричних резервних клітин.

 

   Морфологічна характеристика епітелію шийки матки здорової жінки визначається віком, менструальною, дітородною функціями, фазою менструального циклу або терміном вагітності. Ця залежність зумовлена впливом естрогенів та прогестагенів на стан епітелію, сполучної тканини та кровонаповнення судин слизової оболонки піхвової частини та цервікального каналу шийки матки.     В фолікулінову фазу менструального циклу цитограма представлена проліферуючими сквамозними епітеліальними клітинами поверхневого типу. Під час овуляції кількість поверхневих клітин з пікнозом ядер досягає максимуму. Клітини розміщені окремо, спостерігаються палички Додерлейна, поодинокі лейкоцити.     При гістологічному дослідженні слизової оболонки піхвової частини шийки матки в І фазу менструального циклу визначається багатошаровий плоский (сквамозний) епітелій, який складається з кількох шарів, що поступово переходять з одного в інший: базального, парабазального, проміжного та поверхневого. В базальному шарі відбувається репродукція клітин. В інших шарах здійснюються дозрівання та диференціювання клітин, а потімдеградація та зменшення ядра. В епітеліальних клітинах накопичується глікоген. Під епітелієм розміщена базальна мембрана, під нею - сполучнотканинна строма, в якій знаходяться кровоносні судини та нервові волокна (слайд 1).