4. Проекти міжнародних податків: утопія чи майбутня реальність?

Задуми запровадження міжнародних (глобальних) податків коріняться в міркуваннях двоякого роду:

1) мобілізації ресурсів для вирішення глобальних проблем (потепління клімату, бідність, голод, СНІД, наркотрафік та ін.);

2) солідарності з країнами, що розвиваються, котрі потребують нових джерел фінансування про­грам боротьби з соціально-економічною відсталістю.

Все почалося з того, що у 1972 р. американський економіст Джеймс Тобін (1918-2002) виступив з пропозицією запровадити податок на валютні операції (currency transaction tах, Тоbіп tах). У теоретичному плані податок Тобіна веде походження від ідей Джона М. Кейнса (1883-1946) про можливість заохочення інвестицій шляхом оподаткування спекулятивних операцій. Політики транс­формували податок Тобіна у «податок Робіна Гуда», пристосова­ний для фінансування програм викоренення голоду й бідності. Під­раховано, що річний обсяг світових валютних потоків складає бли­зько 800 трильйонів доларів. При оподаткуванні даної суми за ста­вкою всього 0,005% протягом року можна зібрати в солідарний фонд розвитку біля 40 млрд. дол., за ставкою 0,25% – 2 трильйони доларів.

Важливе значення відводиться проектам енергетичних пода­тків (епеrgy taxes), податків на вуглеводневі види палива (hydrocarbon taxes) та авіаційне паливо (аviation fuel tax). Передбачається оподатковувати всі види палива мінерального і нафтогазового по­ходження як такі, що викликають глобальне потепління та забруд­нення атмосфери. Енергетичні податки розраховані на те, щоб за­вдяки оподаткуванню ціни товарів і послуг підвищилися до рівня відшкодування повної вартості нанесеної соціальної та екологічної шкоди. За податками цієї групи закріпилися репутація «зелених податків».

Обговорюється податок на електронну пошту (е-таіl tax/Internet tах), що має справлятися в багатих (розвинутих) країнах для фінансового сприяння участі в «цифровій (digital) революції» країн, що розвиваються.

Інші пропоновані міжнародні податки:

1. глобальний податок на продажі;

2. на прибутки транснаціональних корпорацій;

3. на міжна­родну рекламу;

4. на торгівлю окремими товарними групами (зброя, золото);

5. на передачу технологій;

6. на «втечу умів»;

7. на активне сальдо торгового балансу;

8. на забруднювачів морських акваторій;

9. на квит­ки в міжнародних авіаційних і морських перевезеннях та деякі ін­ші.

Немало пропозицій щодо запровадження зборів і обов'язкових платежів за право доступу до світових ресурсів зага­льного користування: ресурсів океанського дна; рибних ловів; між­народного повітряного простору; Місяця; Антарктиди; телекомуні­каційних електромагнітних частот; місця для «паркування» супут­ників на геостаціонарній орбіті.

На рівні Євросоюзу йде дискусія навколо проекту вже згада­ного європейського податку (Еиropean tах), запропонованого Єврокомісією і підтриманого Європарламентом. Існує декілька варіа­нтів європодатку: на паливо (нафтопродукти, газ, вугілля), на фі­нансові трансакції, особливі сподівання покладають на оподатку­вання викидів вуглекислого газу (С0₂). Заявлена мета запрова­дження європодатку – стимулювання інновацій у сферах енергети­чної ефективності та захисту довкілля.

З 1 липня 2006 р. французька податкова система доповнена цільовим податком солідарності на авіаквитки з диференціацією ставок від 1 до 40 євро у залежності від дальності польоту та класу салону. Кошти від надходжень (близько 200 млн. євро на рік) направляються у фонд ООН для закупки ліків, медикаментів, і продовольства для населення колишніх колоній Франції. На відміну від вище названих проектів це вже реально існуючий податок. Хоча він і не знайшов одностайної підтримки серед інших держав, ООН розцінила даний податок як перший крок на шляху створення глобальної податкової системи.

У перспективі міжнародні податки мають бути установленими на основі міждержавного консенсусу платежами юридичних осіб і громадян суверенних держав з метою одержання ресурсів для проведення під наднаціональною юрисдикцією соціально-економічних заходів у глобальному масштабі.

Науковий авторитет Нобелівського лауреата Джеймса Тобіна забезпечив міжнародним податкам статус канонізованого іннова­ційного джерела фінансів розвитку. Хоч перед податками наднаці­онального типу ще стоять серйозні перешкоди політичного, право­вого і фіскально-адміністративного характеру, вони вже існують в умах, знаходяться серед пріоритетів сучасності. Глобалізація – всеохоплюючий фундаментальний процес нашого часу – не може не супроводжуватися істотними змінами і в сфері державних фінансів.

1 OECD Factbook 2006. – Доступно з: <www.oecd.org/statistics/social>. <http://miranda.sourceoecd.org/pdf/fact2006pdf/09-02-01.pdf>.

2 Esping-Andersen, Gosta. The Three Worlds of Welfare Capitalism. – Princeton: Princeton University Press,1990. – р. 181.