3. Гармонізація податків в умовах економічної інтеграції

В сфері оподаткування інтеграційні процеси в Євросоюзі проходять на централізованому (міждержавному, наднаціональному) і децентралізованому (внутрішньодержавному, національному) рівнях.

Централізований рівень пов'язаний з формуванням спільного бюджету ЄС. На національному рівні здійснюється гармонізація податкових систем країн ЄС – зведення національних систем державних фінансів до однотипності їх структури, упорядкування на основі спільно узгоджених вимог, норм і методів фу­нкціонування шляхом взаємної ув'язки, пристосування та перебу­дови. Зближення податкового законодавства країн – членів ЄС шляхом гармонізації було передбачено у Римському договорі (1957 р.) і пізніше послідовно проводилося в життя. Метою гармонізації є усунення перешкод для руху капіталів і товарів між країнами ЄС; сво­бода пересування людей, надання послуг та здійснення платежів, за­галом сприяння економічному розвитку. Одна із нагальних задач гар­монізації – усунення, принаймні применшення, міждержавної подат­кової конкуренції.

Легальною підставою для гармонізації є директиви Єврокомісії. Так, гармонізація податку на додану вартість проведена відповідно до Директиви 2006/112/ЕС («Тhе VАТ Directive») від 28 листопада 2006 р.

Схожість національних фіскальних технологій може досяга­тися різними способами. У концептуальному плані інтеграція опо­даткування через гармонізацію та координацію носить назву підхо­ду за Бісмарком (Віsmarckiап аррroach), що означає зближення на основі спільно узгоджених і взаємно зобов'язуючих правових норм функціонування податкових систем та скоординованої між різними країнами податкової політики. Альтернативний підхід за Джефферсоном (Jeffersопіап аррroach) передбачає взаємне пристосування національних податкових систем і фіскальних інститутів при де­якому збереженні їх самобутніх рис. Простіше, суть першого під­ходу зводиться до інтеграції податкових систем за зарані узгодже­ною схемою, а другого – до їх взаємної адаптації.

Отто Бісмарк (1815-1898) – німецький державний діяч, архі­тектор об'єднання Німеччини на основі продиктованих ним умов, він створив єдину імперську податкову систему за прусським взір­цем. Томас Джефферсон (1743-1826) – автор Декларації незалеж­ності США, ініціатор законодавства, яке передбачало фінансову автономію штатів з відповідною різноманітністю їх податкових систем, але при додержанні норм федеральної Конституції США.

Процес гармонізації податків ніколи не припинявся з моме­нту створення ЄС, забезпечуючи сумісність національних податко­вих систем і координацію податкової політики. Крім створення ми­тного союзу, що було зроблено в першу чергу, Євросоюз у різний час ставив і вирішував такі питання:

1. наближення питомої ваги податків у ВВП;

2. оптимізація співвідношення між прямими і непрямими по­датками у пропорції 61,5 : 38,5 (згідно з «планом Вернера»);

3. впорядкування податкових пільг, рівня ставок, організацій­них форм адміністрування податків;

4. запровадження єдиних правил і норм амортизації.

Згідно ст. 51 «Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Співтовариством та Україною», Україна також повинна здійснити заходи щодо поступового приведення національного законодавства, у тому числі і податкового, у відповідність до законодавства ЄС.

Планом дій «Україна – ЄС», підписаним 21 лютого 2005 р. у Брюсселі було передбачено такі євроінтеграційні заходи у сфері оподаткування:

1. розвиток та впровадження систем оподаткування та їх установ відповідно до міжнародних стандартів та стандартів ЄС;

2. проведення податкової реформи, включаючи прийняття та імплементацію законодавства з питань ПДВ та акцизного збору, що відповідає положенням і нормам СОТ;

3. забезпечення відповідності українського законодавства щодо вільних економічних зон правилам СОТ та законодавству ЄС;

4. розв’язання питань щодо існуючої заборгованості з відшкодування ПДВ та запобігання накопиченню нової заборгованості, у т.ч. через забезпечення ефективних процедур і виділення достатніх ресурсів;

5. скасування дискримінаційного режиму використання податкових векселів, у т. ч. за допомогою внесення відповідних змін до законодавства;

6. впровадження комплексного стратегічного плану для реорганізації податкових органів України із визначенням необхідних адміністративних структур та процедур, визначенням потреб у фінансових, людських, матеріально-технічних та інформаційних ресурсах;

7. прийняття та дотримання принципів Кодексу поведінки у сфері оподаткування ЄС;

8. розробка пропозицій по удосконаленню податкового законодавства України шляхом його максимальної адаптації до вимог податкового законодавства ЄС.

Реалізація цієї стратегії розвитку податкової системи України дало можливість максимально адаптувати вітчизняну податкову систему до європейських норм оподаткування, що важливо в контексті асоційованого членства України в ЄС.

В результаті гармонізації в питаннях оподаткування відбу­лося значне переміщення суверенітету з національного рівня до органів Євросоюзу.

В процесі гармонізації особливо складним для врегулювання виявився ефект, відомий під назвою парадоксу непрямого оподат­кування. Його суть: чим вищі за інших рівних умов ставки акцизів і ПДВ, тим вища конкурентоспроможність товарів країни-експортера, оскільки згідно з діючим в Євросоюзі принципом при­значення (destination principle) експорт звільняється від непрямих податків. Останній означає, що всі товари, як національного, так і зарубіжного виробництва, оподатковуються однаково за місцем їх призначення і місцезнаходженням споживачів: імпортні товари – у момент перетинання митного кордону; товари внутрішнього виро­бництва – в момент їх продажу. Відповідно товари, котрі направ­ляються на експорт, звільняються від непрямих податків у країні свого походження та оподатковуються в країні призначення. Якщо в країні призначення рівень непрямих податків нижчий, то експор­тери по суті одержують приховану експортну субсидію в формі часткового звільнення від акцизів ПДВ. [За альтернативним прин­ципом походження (origin principle) товари оподатковуються за місцем свого походження, тобто виробництва].

Отже, ПДВ відіграє суттєву роль в ЄС тому, що завдяки цьому податку реалізується основна мета інтеграції країн — забезпечення вільного переміщення товарів, послуг, праці й капіталу. В ЄС прийнято такі схеми адміністрування ПДВ, які дають змогу здійснювати точне нарахування і відшкодування цього податку на товари й послуги експортного призначення.

Один із можливих перспективних напрямків гармонізації за провадження уніфікованого для всіх країн – членів Євросоюзу пік так званого європейського податку безпосередньо в бюджет ЄС. Зокре­ма пропонується оподатковувати викиди вуглекислого газу на рівні 17-20 євро за тонну СО₂. Вважають, що прямий європодаток дозволить розвантажити державні бюджети від обтяжливих і непопулярних внесків у бюджет ЄС. При очевидних фіскальних вигодах не ясні економічні наслідки європодатку. Тому поки що проти європодатку виступають уряди Німеччини, Франції, Великої Британії.

Досвід гармонізації податків у країнах Євросоюзу – корисний приклад і повчальна школа, які стануть у пригоді Україні в її інтег­раційних зусиллях.