З міст

1. Розрахунок основних параметрів тягового органа і вибір електродвигуна…….6

1.1. Визначаємо кут нахилу транспортера ………………………………………......6

1.2.Визначення ширини стрічки………………………………………………….......6

1.3. Розрахунок довжини бортів завантажувального пристрою…………………...7

1.4 Розрахунок сили опору руху тягового органу…………………………………..7

1.5Розрахунок колової сили на приводному барабані……………………………...9

1.6Розрахункова потужність двигуна……………………………………………….10

Список літературних джерел…………………………………………………….......13

Вступ

Підйомно-транспортні машини, є невід'ємною складовою частиною механічного устаткування сучасного    промислового підприємства По своєму науково-технічному рівню нові ПТМ повинні бути досконалішими   за своїх попередників, відповідати високим вимогам науково-технічного прогресу і світових стандартів. У сучасних умовах потокового і автоматизованого виробництва значення підйомно-транспортних машин якісно змінилося. Вони вийшли за рамки свого первинного призначення як допоміжного устаткування  тільки для механізації  трудомістких процесів по підйому і переміщенню вантажів, вони стали зв'язуючою ланкою в технологічному ланцюзі виробництва, що забезпечує безперервність процесу виробництва, основним регулятором потокового виробництва органічною частиною технологічних процесів, що визначають ритм і продуктивність основного устаткування підприємства тобто вони стали технологічним устаткуванням виробництва, Окрім цього, підйомно-транспортні машини є основою комплексної механізації і автоматизації виробництва, що піднімає культуру виробництва, якість і кількість продукції, що випускається, а також полегшують працю і сприяють творчій роботі робітників.

При буровибуховому способі проходки в прохідницькі комплекси включають вантажні машини. За принципом дії вантажні машини росподіляють на: машини періодичної дії, яких захвату маси здійснюються через певний ентервал часу і машеніст керує кожним циклом захвату; без посередньої дії, коли машина після пуску пряцює в автоматичному режимі.

За способом захвату ерничої маси. Вантажні машини росподіляються на машини з ніжнім верхнім і бічним захватом. За способом розвантаження поділяються на машини із заднім бічним і фронтальним розвантаження.

На вантажних машинах використовують колісно — рейковий, гусеничний та рідше невмашиний механізм переміщення. При проведені горезонтальних робіт найбільш росповсюдження одержали ковші машини с колісно — рейковим механізмом пересуванням , рідше гусеничним.

Під час експлeтації машин їхня продуктивність залежить від технології та організації циклу. Вона визначаються відстаню від машини яку навантажуємо до пункту призначення монтажу за подоланням ціеї відстані на середній швидкості. На продуктивність впливають не рівномірність роскиду навантажуючого матеріалу, площя поперечного перелізу кар'єру.

Підйомно-транспортне обладнання поділяють за такими основними ознаками: функціональним призначенням; ступенем механізації праці; періодичністю дії; родом перероблюваного вантажу; типом приводу.

За функціональним призначенням обладнання поділяють на три групи: вантажопідйомні машини (електричні талі, вантажні ліфти, вантажопідйомні крани); транспортувальні машини (конвеєри, транспортери); вантажно-розвантажувальні (електричні навантажувачі, штабелери, електричні візки) й штабелювальні машини (електроштабелери, крани-штабелери).

За ступенем механізації праці вирізняють засоби механізації, комплексної механізації й автоматизації (вантажопідйомні крани, конвеєри, електронавантажувачі, автоматизовані крани-штабелери); засоби малої механізації (ручні вантажні візки, домкрати).

За періодичністю дії підйомно-транспортне обладнання поділяють на два види: машини безперервної дії (конвеєри, елеватори); машини циклічної (періодичної) дії (електричні навантажувачі, штабелери, вантажопідйомні крани, ліфти).

За родом перероблюваного вантажу виділяють обладнання для перевантаження тарно-штучних вантажів у ящиках, бочках, мішках (вантажопідйомні крани, електронавантажувачі, автонавантажувачі); обладнання для перекачування й транспортування трубопроводами наливних вантажів.

1. Розрахунок основних параметрів тягового органа і вибір електродвигуна

Розрахувати стручковий транспортер за такими вихідними даними:

1.Продуктивність Q = 3,2кг/с

2.Довжина транспортування L = 10м

3.Висота підйому вантажу Н = 1,6м

4.Швидкість стрічки V=0,65 м/с

5.Переміщюваний вантаж — буряк

6.Вивантаження через бункер, вивантаження — вільне, через кінцевий барабан

Послідовність розрахунку

1.1 Визначаємо кут нахилу транспортера

Як тяговий орган приймаємо прогумовану конвеєрну стрічку за ГОСТ 20-76.

Коефіцієнт тертя спокою буряку по прогумованій стрічці вибираємо за довідника s₀ = 55

Коефіцієнт тертя при русі S;

S=(0,7….0,9) S₀ =0,8 · 0,55 = 0,44

Але S tgp =0,44 , звідки р = 23⁰ 44¹¹ . різниця р-β=23⁰ 44 -11⁰ =13⁰ 44¹¹ ˃ 5⁰, тобто вантаж не буде скочуватись по стрічці вниз під дією сили власної ваги.

1.2 Визначення ширини стрічки.

Приймаємо транспортер плоско стрічковий. Ширина стрічки в цьому випадку визначається по формулі

В =

Де Q =3,2 кг/с

С =0,95 при =10…15⁰ ; Y= 750 кг/м³ щільність буряку , приймаємо Y =750.

= (0,4…0,5) ₀ для крейди кусками ₀= 35⁰ приймаємо ₀ =15⁰

В =

За ГОСТ 20-76 згідно стандарту приймаємо В =250мм , тип стрічки четвертий за номінальною міцністю тягових прокладок 100 Н/М, число прокладок Z =2

1.3 Розрахунок довжини бортів завантажувального пристрою

Визначаємо довжину бортів завантажувального пристрою:

L_v=

Приймаємо V₀=0 тоді

L_v=

Приймаємо Lv =13см

1.4 Розрахунок сили опору руху тягового органу

Розраховуємо силу опору руху тягового органу W₁, W₂, W₃ , W_4.

А) Сила опору, обумовлено розгоном вантажу:

W₁ = =

Б) сила опору переміщенню стрічки на прямолінійній роботі ділянці транспортера

W₂ =(q_гр+q_m) Lq ( w_s cos + sin )

Де

q_гр= = = 4,9 кг/m

Маса вантажу на 1м довжини стрічки транспортера

qm - маса стрічки 1м

qm = vBy

У цій формулі:

v-товщина стрічки, М;

В- ширина стрічки

У- 1100кг/м³-щільність прогумованого матеріалу.

Товщину стрічки визначаємо за формулою

V=Σv_пр.+ Σv_обv_1z+v_р+v_пр

Де v₁- 1,9мм – товщина однієї прокладки

z=2- числа прокладки

v_p=3,0мм – товщина обкладки з гуми марки С робочої поверхні;

v_пр=1,0мм товщина обкладки з гуми марки ц робочої поверхні:

тоді

v = 1,9 · 2 + 3 + 1 = 7,8мм

отже qм = 0,0078·0,4·1100=3,4кг/м

приймаємо ,що стрічка оперяється на прямі роликові опори на робочі і холості галузях. Коефіцієнт опору приймаємо W₅=0,08

тоді:

W₂=(4,9+7,8)·1,5·9,81·(0,08·cos )=31Н

Відстань між роликами на прямолінійній робочій ділянці, приймаємо 0,8мм; на холостій галузі – 1,5м; у зоні завантаження – 0,35м; а діаметр ролика Др – 108мм відповідно до розрахункових даних приймаємо гладкий ролик

Ролик Г - 108·500·16 ГОСТ 22646-77

Де Г – ролик гладкий

108 – зовнішній діаметр ролика, мм;

16 – довжина лиски в мм

500 – довжина ролика в мм

14 – довжина лиски в мм

У записці літерних позначень потрібно поставити дійсно розміри ролика

В) Сила опору на холостій вітці:

W₃=q_{т д}L(Ws cos B – sin B)

Стрічка опирається на ролики , відстань між якими дорівнює 1,5м Тоді:

W₃ = 3,2·9,81·1,5·(0,08·cos 11^{0 –} sin11⁰)=4,7H

В) Оскільки розвантаження вільне , через верхній барабан, то W₄=0. На рис.3. вказати числові значення всіх сил опору.