1.Соціальна проблематика твору й особисті якості журналіста.

Будь-яке журналістське твір має починатися із заголовка. «Заголовок - це половина успіху», - вважає Є. Чернікова. Моряки кажуть, що як корабель назвеш, так він і попливе. Іноді цей вислів можна застосувати і для журналістського твору.

Мета заголовка - вплив. У більшості випадків він робить вирішальний вплив на сприйняття тексту. Часто тільки через одного інтригуючого або сенсаційного заголовка люди купують номер газети. Заголовок - головна теза будь-якого матеріалу. Він виконує різні функції. У заголовка до інформаційного повідомлення, в більшості випадків представляє собою повне пропозицію, домінуючою, іноді єдиною є інформативна функція. У заголовку до публіцистичного тексту провідною завжди виявляється оцінна функція. У заголовку виражається авторська позиція. Газетний заголовок є втіленням лінійної стислості викладу. Тема бере на себе найважливіші функції тексту, характеризується різноманітністю структур. Він взаємопов'язаний з утриманням та жанровим рішенням газетного матеріалу, яке впливає на його вибір.

Так, цитати - найпопулярніші заголовки інтерв'ю, оскільки, поставлені в лапки, краще запам'ятовуються. Заголовок у формі питання більш характерний для аналітичних жанрів. Ігровий заголовок особливо яскраво демонструє творчий характер роботи над текстом. Це може бути перефразування, навмисне порушення граматики, заміна слова у відомому афоризмі, римований заголовок.

Основна думка публікації або сюжетна канва події можуть бути представлені в Ліді. Для залучення уваги читачів цю частину тексту зазвичай виділяють шрифтом. Функціональне призначення Ліда - залучення уваги аудиторії до інформації. З цією метою в одних випадках тільки згадується основна канва події, в інших - дається інтригуюча подробиця, в третіх - використовується яскрава деталь, в четвертих - задається риторичне питання і т. д. Зміст ліда залежить від характеру самого повідомлення і тих цілей, які ставить перед собою журналіст.

Багато журналістів, виходячи з традиційної журналістської теорії, зокрема і Максим Миколайович Кім, говорять, що лід характерний для інформаційних матеріалів. Але в житті ми практично в будь-якому журналістському творі зустрічаємо вступну частину матеріалу, яка привертає увагу читачів і плавно підводить до основних міркувань автора, тобто до основної частини. У ній журналіст розвиває, розгортає позначене в Ліді подія, свої думки на проблему, предмет, або дає більш докладний опис кого-небудь або чого-небудь.

2.Основні чинники створення структури майбутнього тексту.

Визначившись зі структурою, журналіст далі повинен вибрати яку з наявних композиційних форм, краще застосувати. Що винести в лід, як вибудувати основну частину і т. д. Ось, що про це говорить Горохів: «Елементи змісту упорядковуються у творі не тільки завдяки ідеї, синтезуючої багатовимірні зв'язки і відносини між фактом, думкою, проблемою і т. д. Ця упорядкованість досягається також і формальними засобами, серед яких чільне місце займає сюжет і композиція », а також фабула і архі тектоніка. Слово «композиція» походить від лат. з ompositio - складання, зв'язування. У журналістському творі можуть зв'язуватися події, розділені в часі і просторі; смислові блоки, що розкривають суть того чи іншого явища; різнорідні факти і спостереження, думки і оцінки людей і т. д. Однак мається на увазі не просте їх «скріплення», а таке поєднання різних змістовних компонентів, яке сприяло б створенню цілісного твору. Цілісність досягається єдністю художньої форми і змісту. Будь-яка композиційна форма - це відображення динаміки розвитку І становлення головної ідеї твору, заради якої воно пишеться. Тому всі його частини, їх кількісний і якісний баланс певним чином підпорядковуються логічному розкриттю основної авторської думки. «Композиція, - пише Є.П. Прохоров, - виявляється, перш за все, розташуванням у просторі твори осмислених автором подій, ситуацій та осіб в характерності їх взаємовідносин і руху ».