12. Необхідний продукт, Додатковий продукт

Необхідний продукт, частина суспільного продукту, виробленого працівниками матеріального виробництва, необхідна для нормального, з точки зору існуючих соціально-економічних умов, відтворення фізичних і духовних здібностей працівника і членів його сім'ї. Час, протягом якого виробляється Н. п., є необхідний робочий час, а праця, витрачена протягом цього часу, — необхідна праця .

Додатковий продукт, частина суспільного продукту, що створюється безпосередніми виробниками у сфері матеріального виробництва понад необхідного продукту . Час, протягом якого виробляється П. п., називається додатковим робочим часом, а праця, витрачена протягом цього часу, — додатковою працею .

13. Вир-во та проблема задоволення зрост. потреб.

Виробництво-процес ств матеріал і дух благ необх для задоволення потрб людини,для існування і розвитку су-ва.

Фактори в-ва:

Земля-базис в-ва.праця.капітал-засоби в-ва.здатність до підприємництва.інформація.наука.освіта.екологія.енергія.час.

З точки зору дії закону зростання потреб необхідно відрізняти такі три великі групи потреб: традиційні, або дійсні, нові і такі, що тільки-но зароджуються.

Під традиційними потребами такі, які стали для людей звичними, тобто нормативними. Для задоволення цих потреб виробництво виготовляє відповідну продукцію.

нові потреби, тобто потреби в таких матеріальних благах і послугах, які ще не стали звичними для більшості населення, які щойно усвідомлюються людьми як нові потреби. Оскільки виробництво і наука розвиваються, то створюються умови для освоєння в перспективі нових предметів споживання та засобів виробництва. На основі цього виникають абсолютно нові потреби.

14.Економічна система її сутність та структ. елементи.

Економічна система — це сукупність і взаємодія системиек відносин в-ва та розподілу, обміну іспоживання не залежно від історичного етапу розвитку.

Суб’єкти ек системи:

*домогосподарства(споживачі)

*п-ва(виробники)

*держава

елементів:

1.Продуктивні сили – це конкретна сукупність засобів і предметів праці, що складають матеріальну основу сусп. в-ва, працівників з притаманнимиім фіз. і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, методи організації та управління в-вом.

2.Ек відносини – виникають між членами суспільства з приводу в-ва, розподілу і споживання матеріальних і нематеріальних благ:

*техніко-ек відносини – з приводу створення і використання знарядь та предметів праці в процесі в-ва

*організаційно-ек відносини – з приводу організації в-ва.

*соц.-ек відносини – відносини власності на засоби в-ва і продукт праці.

3.Господарський механізм – це сукупність конкретних ек форм, методів та важелів регулювання ек діяльності сусп

15. Економічні відносини

Економічні відносини — відносини і зв’язки між людьми, що виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання вироблених благ. Продуктивні сили, виражаючи відношення суспільства до природи, не вичерпують зміст економічної системи. Вона завжди включає в себе і певну суспільну форму продуктивних сил, і спосіб організації економічної системи, які створює сукупність економічних відносин між людьми.

*техніко-ек відносини – з приводу створення і використання знарядь та предметів праці в процесі в-ва

*організаційно-ек відносини – з приводу організації в-ва.

*соц.-ек відносини – відносини власності на засоби в-ва і продукт праці

Створення продукту за всіх умов є суспільним процесом. Факти свідчать, що люди виробляють життєві блага не ізольовано один від одного, не поодинці, а об’єднуючись певним чином, спілкуючись один з одним і взаємодіючи.

Суспільне виробництво в широкому розумінні складається з власне виробництва, розподілу, обміну і споживання. Це чотири фази чи сфери суспільного виробництва.