Абсолютно еластичний попит — це ситуація, за якої величина попиту зростає без зміни ціни, за попередньою ціною, а крива попиту розташована на графіку горизонтально, паралельно осі абсцисс.

Абсолютно нееластичний попит - що величина попиту залишається незмінною і незалежною від зміни ціни.

Абстрактна праця — це витрати людської енергії, частка затрат суспільної праці безвідносно до тієї конкретної форми, в якій вона здійснюється.

Адаптовані очікування споживачів - зміна споживчої психології. Часто виникає в результаті поширення інформації про майбутню потенційної інфляції. Підвищений попит на товари дозволяє підприємцям піднімати ціни на ці товари.

Адміністративно-командна економічна система – система управління економікою країни, в якій вирішальна роль належить адміністративно-командним методам і влада зосереджується в руках вищого бюрократичного апарату (партійного, радянського, господарського).

Акція —вид цінних паперів,придбання якого передбачаэ право власності на частку майна і прибутку п-ва акціонерн товариства.

Аналіз — це процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини.

Аукціо́н-спеціально організований і періодично діючий ринок продажу товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну

Ба́нк — кредитно-фінансова установа, яка зберігає кошти і капіталовкладення, надає кредити та здійснює послуги по фінансовим операціям.

Банківський кредит — надання банком у тимчасове користування частини власного або залученого капіталу — здійснюється у формі видачі позик, обліку векселів та ін.

Банківський прибуток — це різниця між сумою відсотків, стягнутих з позичальників, і сумою відсотків, що виплачуються вкладникам.

Банкноти - кредитні знаки грошей, безтерміновігрошовізобов'язання емісійного банку, виготовлені

з паперу або пластика

Біметалізм — це грошова система, в якій роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами — золотом і сріблом;

Брóкер ( – комісіонер) — посередник при укладанні угод між продавцем і покупцем, страхувальником і страховиком, судновласником іфрахтувальником.

Брокерські компанії – це брокерські фірми, контори, представництва, асоціації, які створені для спільного надання посередницьких послуг при проведенніторгових, біржових операцій

Валю́тний ри́нок — ринок, на якому гроші однієї країни використовують для купівлі валюти іншої країни.

Ва́ртість продукту— втілена й уречевлена в продукті суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язанісуспільним поділом праці і обміном товарами та послугами.

Ве́ксель (нім. Wechsel)— цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Виробництво - процес впливу людини на речовину природи вметою створення матеріальних благ і послуг, необхідних для розвиткусуспільства.

Відносно еластичний попит==еластичний попит

Вільна конкуренція – стан ринкового середовища, за якого окремі суб'єкти економічних відносин не можуть справляти вирішального впливу на встановлення рівня ринкової ціни або на обсяги продажу чи виробництва продукції, тобто на визначення основних параметрів господарської системи, що функціонує на ринкових засадах.

Власність – не річ, а відносини між людьми з приводу виробництва і відчуження – привласнення його результатів – матеріальних благ і послуг.

Власність спільних підприємств (СП) передбачає наявність власності у спільному володінні, яка управляється партнерами по СП. Кожен із партнерів робить свій внесок у створення підприємства, має право на отримання частки прибутку, адекватної внеску, а також на управління підприємством.

Внутрішньогалузева конкуренція - це боротьба між товаровиробниками однієї галузі за вигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою одержання надприбутку

Вторинний ринок є ринком, де відбувається купівля-продаж раніше випущених цінних паперів. 

Галопуючу інфляцію (річний ріст цін від 10 до 50%). Небезпечна для економіки, вимагає термінових антиінфляційних заходів. Переважає в країнах, що розвиваються.

Гіперінфляція - ситуація, коли ціни стрімко зростають разом із швидким знеціненням грошової одиниці.

Гіпотеза — це науково обґрунтоване припущення про можливі зв'язки, відносини, причини явищ. 

Господарський механізм — це сукупність організаційних структур і конкретних форм господарювання, методів управління та правових норм, за допомогою яких суспільство (держава) додержується об’єктивних вимог економічних законів з урахуванням конкретної ситуації в народному господарстві.

Граничні витрати - це витрати, котрі додатково потрібні для виробництва кожної одиниці продукту понад визначений обсяг:

Гроші - це товар, який виконує функцію загального еквіваленту. Гроші - єдиний товар, цінність якого проявляється в той момент, коли ми від нього позбавляємось.

Грошова реформа - це цілеспрямовані перетворення, за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії, спрямовані на оздоровлення економіки, фінансів, грошового обігу тощо.

Грошова́ систе́ма — це визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування.

Грошови́й ри́нок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Дедукція — такий метод ви­вчення економічних явищ, коли нові знання про об’єкт здобувають шляхом переходу від загальних фактів до окремих висновків.

Демонетизація золота - поступовий процес втрати золотом своїх грошових функцій. Остаточно завершився в 1971-1976 роках c розпадом Бреттон-Вудської валютної системи - історично останньої міжнародної валютної системи, заснованої на золоті.

Державна власність— привласнення державою (як суб’єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об’єктів власності.

Державний кредит — грошові відносини, що виникають між державою та юридичними й фізичними особами у зв'язку з мобілізацією тимчасово вільних коштів у розпорядження органів державної влади та їхнім використанням на фінансування державних витрат.

Дефля́ція - (лат. deflare — здуваю)  — зменшення різними заходами фінансового і економічного характеру кількості наявних в обігу паперових грошей і нерозмінних банкнот, з метою підвищеня їх купівельної вартості, зменшення рівня товарних цін, боротьби з бюджетним дефіцитом і т. д. Як наслідок — зниження загального рівня цін протягом певного періоду часу. За своїм змістом і наслідками — протилежність інфляції.

Дилер — фізична особа або фірма, що займаються купівлею-продажем цінних паперів, валют, товарів і що діє від свого імені і за свій рахунок.

Діалектичний метод - Даний метод припускає розгляд явищ і процесів економічної системи не ізольовано, а у взаємозв’язку, і не в статиці, а в динаміці. При цьому джерелом розвитку виступають внутрішні суперечності.

Додатковий продукт, частина суспільного продукту, що створюється безпосередніми виробниками у сфері матеріального виробництва понад необхідного продукту .

Економікс - суспільна наука, яка описує і аналізує, якимчином суспільство при обмеженості ресурсів розподіляє їх з тим, щобзадовольнити свої потреби.

Економічна власність – глибинна сутність відносин власності, що характеризує відособлене присвоєння результатів економічної діяльності людей.

Економічна система – це об’єктивна єдність закономірно повязаних між собою явищ і процесів економічного життя.

Економічний експеримент — це штучне відтворення економічного явища або процесу з метою вивчення їх у найсприятливіших умовах та подальшого практичного змінювання.

Економічний закон ― це внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між економічними явищами і процесами, а також між протилежними сторонами окремих явищ і процесів, їх елементами і властивостями. 

Економічний інтерес - це мотив та стимул соціальних цілеспрямованих дій економічних суб'єктів з метою отримання певних результатів для задоволення різноманітних потреб.

Економічні відносини – відносини і звязки між людьми, що виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання вироблених благ.

Економічні категорії — це теоретичні, абстрактні, логічні поняття, котрі в узагальненому вигляді відображають основні, суттєві властивості економічних процесів та явищ і визначають характер науково-теоретичного мислення епохи (потреби, ціни, прибуток, власність і т. д.).

Економічні потреби - це частка суспільних потреб, це ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до ефективної діяльності з метою забезпечення як власного добробуту, так і добробуту своєї сім'ї.

Економічні принципи - це теоретичні узагальнення, зміст яких складають певні допущення, усереднення, котрі відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. їх функція полягає у відображенні взаємозвязків між економічними явищами та процесами, але менш стійкими і такими, що мають менш обов'язковий характер.

Еластичність - це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну.

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

«Електронні гроші» – це платіжний засіб, що існує тільки в електронному вигляді, тобто фактично у вигляді інформації, що міститься у спеціальних базах даних.

Емісія — вливання грошових коштів у грошовий потік (обіг). Державою використовується у разі недостачі грошових коштів в національному обігу або при заміні старої валюти.

Емпіричні методи – полягають у зібранні фактів, врахуванні всіх змін, що відбуваються з ними, в їх групуванні, математико-статистичній обробці.

Ефект доходу — це тільки ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. зрос­тання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів.

Ефект заміщення — це тільки ті зміни у спожи­ванні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари. Цей ефект спрацьовує однаково і щодо нормальних, і щодо неякісних това­рів.

Загальнонаукові і специфічні методи -  Загальнонаукові методи пізнання.  Ці методи досліджень дають можливість розкривати сутність економічних явищ і процесів, поглиблювати розуміння закономірностей розвитку економіки та їх особливостей на певних етапах, історичних періодах. Спеціальні методи пізнання.  До них належать: метод наукової абстракції, індукція і дедукція, принципи єдності логічного й історичного, статистичні спостереження, моделювання процесів, економіко-математичні методи і т. д. 

Закон безмежного зростання потреб є законом суспільного прогресу. Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну структури їх, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного до все більш і більш різнобічного, багатого життя.

Закон вартості — це закон, у відповідності до якого товари обмінюються на основі втіленої в них кількості суспільно необхідної праці.

Закон грошового обігу — загальний економічний закон, який визначає що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Закон знижувальної (спадної) продуктивності факторів виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між розширеним використанням одного з факторів виробництва (за незмінності всіх інших) і зростанням продукту, що на певному етапі починає знижуватися.

Закон попиту – це закон, який стверджує, що за незмінюваності всіх інших факторів зниження ціни зумовлює збільшення величини попиту.

Закон пропозиції — при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.Зростання величини пропозиції товару при збільшенні його ціни обумовлене в загальному випадку тією обставиною, що при незмінних витратах на одиницю товару із збільшенням ціни росте прибуток і виробникові (продавцеві) стає вигідним продати більше товару. Реальна картина на ринку складніша за цю просту схему, але виражена у ній тенденція має місце.

Засіб накопичення — це зростання аудиторії того самого засобу реклами, який виходить кілька разів.

Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу - це функція грошей, яка полягає в обслуговуванні погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.

Засоби виробництва - сукупність засобів і предметів праці, що їх використовують у процесі виробництва матеріальних благ. До засобів праці належать виробничі будівлі, споруди, устаткування, машини

Засоби праці – річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці з метою перетворення їх відповідно до своїх потреб. 

Збалансована інфляція - ціни різних товарів залишаються незмінними відносно один одного.

Змішана економіка (англ. mixed economy) — Економіка, у якій ряд рішень з розподілу ресурсів приймається приватними компаніями та господарствами,— а деякі приймаються урядом країни.

Індивідуальні витрати праці - це форма праці, при якій людина без участі інших людей створює блага для власного споживання. Класичним прикладом індивідуальної праці, до якого часто звертаються теоретики. Але є і більш поширені приклади індивідуальної праці, наприклад, праця в холостяцькому домашньому господарстві або на присадибній ділянці.

Індукція - це виведення економічних закономірностей і принципів із фактів реального життя на основі сходження від одиничного до загального.

Інфляція – це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національно грошової одиниці. Інфляція попиту - породжується надлишком сукупного попиту в порівнянні з реальним обсягом виробництва (дефіцит товару).

Інфляція пропозиції - (витрат) - зростання цін викликане збільшенням витрат виробництва в умовах недовикористаних виробничих ресурсів. Підвищення витрат на одиницю продукції скорочує обсяг пропонованої виробниками продукції при існуючому рівні цін.

Капіталістичне товарне виробництво - створює ринкову систему, для якої характерно те, що люди не обмежені у виборі роботи, водночас вони самі є об'єктом вибору роботодавців.

Кейнсіанство — це намагання примирити суспільство та ринок, поєднати суспільну користь із ринковою вигодою, компенсувати витрати ринку зусиллями суспільства. 

Класична інфляція - спостерігалася в минулому – від часу її виникнення із запровадженням грошей аж до середини 30-х років ХХ ст. Характерною рисою класичної інфляції було те, що вона була епізодичною – тривала кілька років і переходила у дефляцію – зниження загального рівня цін.

Коефіцієнт еластичності - це числовий показник, що показує процентну зміну одної змінної в результаті одновідсоткового зміни іншої змінної. Еластичність може змінюватися від нуля до нескінченності.

Колективна власність – привласнення об'єктів власності (засобів виробництва, цінних паперів, патентів, ліцензій тощо) колективом фізичних або юридичних осіб.

Комерційний кредит — це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності.

Комунальна власність – є самостійною формою публічної власності, відокремленою від державної власності. Комунальна власність - це майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді

Конкретна праця — це доцільна, свідома, організована діяльність людей, cпрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей.

Конкуренція - це боротьба між приватними товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів; за капіталізму - боротьба між капіталістами за одержання найвищого прибутку.

Кооперативна власність — різновид колективної власності, яка утворюється за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ними продукції, доходів, отриманих від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу.

Корисність продукту (здатність задовольняти потреби) різна для різних людей і являє собою суб’єктивне поняття. Корисність - U (Utility) - це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг.

Креди́т — кошти й матеріальні цінності, що надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під відсоток.

Кредитний ринок - це специфічна сфера економічних відносин, де об'єктом операцій виступає наданий на певних умовах у позику капітал.

Крива́ виробни́чих можли́востей — залежність, що графічно ілюструє можливості одночасного виробництва двох продуктів з урахуванням обмеженості ресурсів, що витрачаються на виробництво цих продуктів.

Лізинг — це довгострокова оренда машин і обладнання, видача обладнання напрокат/

Макроекономіка - це розділ економічної теорії, що вивчає закономірності функціонування національної економіки окремої країни у процесі використання обмежених ресурсів для задоволення безмежних потреб шляхом виробництва, купівлі-продажу і споживання економічних благ.

Масштаб цін — це засіб та спосіб вимірювання вартості товару в грошових одиницях. В умовах металевого обігу та золотого стандарту масштаб цін виражає кількість металу, срібла, золота, яка відповідає одній грошовій одиниці.

Метод — це сукупність прийомів, способів, принципів, за допомогою яких визначаються шляхи досягнення певної мети, розв'язання конкретного завдання.

Метод аналогії-дає змогу встановитивідношення еквівалентності (відповідності, схожості) між двома системами, що розглядаються, за деякими ознаками.

Метод логічного та історичного підходу. Логічний метод тісно пов'язаний з історичним, оскільки звільняє оцінку історичного розвитку від випадковостей, невластивих цьому процесові. Як правило, логічний метод дослідження застосовують для розгляду більш зрілих економічних відносин..

Методи конкурентної боротьби - відомо, що одна про­дукція може мати різну якість на різних підприємствах. Причиною цього є в основному порушення технології ви­робництва. Крім технологічної дисципліни, тут можливе використання технічних новинок, які становлять комерційну таємницю.

Міжгалузева конкуренція - це конкуренція між виробниками, які діють у різних галузях економіки. Така конкуренція відбувається здебільшого на базі використання різними галузями спільних ресурсів. найбільшою нормою прибутку.

Міжнародний кредит — форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб'єкти різних країн.

Мікроекономіка — це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб'єктів. Ними можуть бути окремі споживачі, робіт­ники, вкладники капіталу, фірми тощо. З одного бо­ку, вона пояснює, як і чому приймають рішення окремі господарюючі суб'єкти, а з іншого — вивчає взаємодію суб'єктів у процесі утворення більших структур — галузевих ринків.

Мінова вартість - це властивість товару обмінюватися у відомих пропорціях на інші товари. Хоча в окремих актах обміну ці пропорції можуть носити випадковий характер, у цілому вони диктуються визначеними закономірностями.

Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Монетари́зм — економічна теорія, за якою кількість грошей в обігу є визначальним фактором формування господарської кон'юнктури та існує прямий зв'язок між зміною маси грошей в обігу та величиною валового й національного продуктів.

Монометалі́зм — це форма саморегульованої грошової системи, у якій роль грошей виконує один грошовий метал. Банкноти підлягали обміну на цей грошовий метал.

Монополізований ринок – це ринок на якому один крупний виробник зосереджує у своїх руках усю або первину масу виробленої продукції.

Монополістична конкуренція - тип ринкової структури недосконалої конкуренції. Це найпоширеніший тип ринку, найбільш близький до досконалої конкуренції.

Натуральне виробництво — це тип господарства, в якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість..

Нееластичний попит — попит, який під впливом незначної зміни ціни на певний товар чи послуги майже не змінюється

Незбалансована інфляція - ціни різних товарів змінюються по відношенню один до одного в різних пропорціях.

Немонополізованому ринку існує багато продавців, кожний з яких окремо неспроможний впливати на процес ціноутворення. На цьому ринку у розвинутих країнах світу діє найбільше господарюючих суб'єктів.

Необхідний продукт - це частина, чистого продукту, яка використовується для відтворення і розвитку робочої сили, зайнятої у сфері матеріального виробництва, тобто для підтримання працездатності, включаючи і підготовку нового покоління працівників, які заміщують тих, хто втратив працездатність

 Непрогнозована інфляція - стає для населення несподіванкою, так як фактичний темп зростання рівня цін перевищує очікуваний.

Нецінова конкуренція - це засіб конкурентної боротьби, суть якого полягає не в зниженні ціни на продукцію, а в поліпшенні її якості, рекламі та сервісному обслуговуванні.

Обмін (економіка), взаємний обмін діяльністю між людьми, що виявляється безпосередньо або у формі обміну продуктами праці.

Олігополістична конкуренція — виникає, коли однорідну продукцію (або близькі субститути) продають декілька (два-три) продавців.

Олігополістичного ринку - Як правило на олігополістичних ринках домінує від двох до десяти фірм, на які припадає половина чи більше загального обсягу продажів продукту. На таких ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому часовому масштабі одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку.

Олігопо́лія - структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива.

Опціо́н— стандартний документ, який засвідчує право придбати або продати цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Організаційно-економічні відносини – відносини, які виникають у процесі організації виробництва, розподілу, обміну і споживання, в управлінні цими процесами.Безпосередньо виникають між керівниками різних ланок суспільного виробництва і найманими працівниками, в процесі маркетингової діяльності, планування тощо.

Оренда – це передача свого майна іншій особі у тимчасове (строкове) володіння та користування.

Особиста власність. Це всі дрібні речі особистого користування та продукти: зубна щітка, костюм, овочі (як куплені за гроші, так і вирощені на дачі для власного споживання). Особиста власність відрізняється від всіх інших форм власності тим, що своєму власнику не дає прибутку, вона тільки використовується, вона не створена для наживи.

Первинний ринок цінних паперів — це ринок, що обслуговує випуск (емісію) і первинне розміщення цінних паперів. На такому ринку учасниками завжди виступають емітенти та інвестори.

Перехресна еластичність - це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару.

Платоспроможний попит — попит покупців на товари і послуги, забезпечений грошовими засобами. П. п. залежить від співвідношення матеріального і нематеріального виробництва, між промисловістю і сільським господарством, між групою „А" і групою "Б", між цивільною та військовою сферами економіки; від структури сукупного суспільного продукту; розміру та характеру розподілу національного доходу та інших факторів.

Повзучу інфляцію (зростання цін менш 10% у рік). Західні економісти розглядають її як елемент нормального розвитку економіки, так як, на їхню думку, незначна інфляція (супроводжувана відповідним зростанням грошової маси) здатна за певних умов стимулювати розвиток виробництва, модернізацію його структури.

Попит – це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу.

Потреба - це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.

Право володіння — це передбачена законом можли­вість фактичного утримання речі у сфері господарювання, фізичного її утримання, можливість власника впливати на річ.