Семполовський Лев Людвигович

Семполовський Лев Людвигович (Леон) (* 4 квітня 1868, Крерове колишнього Познанського воєводства- 10 жовтня 1960), український селекціонер, доктор філософії та природничих наук.

1885 року закінчив Познанську гімназію, в 1885–1889 роках вивчав хімію і природничі науки в університетах Бреслау, Ростока та Берліна.

З 1890 року працює на цукрових заводах у Франції, займається селекцією цукрового буряка в Німеччині та Італії.

1898 року запрошений адміністрацією Уладівського цукрового заводу- сучасний Калинівський район, очолив Уладівську селекційну станцію, одночасно працював хіміком на заводі.

З 1930 року працював завідувачем бурякової секції та заступником директора Уладово-Люлинецької селекційно-насіннєвої станції.

Вважається основоположником вітчизняної селекції, одним з перших впровадив у селекційну практику гібридизацію.

За довгі роки своєї діяльності на станції вивів і впровадив 76 високопродуктивних сортів цукрових буряків (У1030, У1722, У1018 та ін.)та 1 сорт кормової моркви.

Нагороджений двома Великими Золотими медалями ВСГВ, медаллю «За доблесний труд у Великій вітчизняній війні», орденами Трудового Червоного Прапора (1948) і Леніна (1958).

1976 року відкрито музей історії Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції.

Шевченко Анатолій Михайлович

Анато́лій Миха́йлович Шевче́нко (14 січня 1939, с. Імені Л. М. Кагановича Луганської області) — український учений-аграрій у галузі селекції і насінництва зернових і бобових культур. Доктор сільськогосподарських наук (1983). Професор (1987). Академік Національної академії аграрних наук України (обрано 25 грудня 1990), завідувач кафедри садово-паркового господарства та екології Луганського національного університету.

Біографія

1961 року закінчив Луганський сільськогосподарський інститут.

Кандидатську дисертацію «Вихідний матеріал для селекції гороху та його використання в умовах Ворошиловградської області» захистив 1975 року в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції та генетики імені Василя Юр'єва. Там саме 1982 року отримав ступінь доктора сільськогосподарських наук за цикл праць «Виведення стійких до осипання сортів — новий етап у селекції гороху» ("дисертація" у формі наукової доповіді).

Працював у Луганському інституті агропромислового виробництва, Луганському сільськогосподарському інституті, Інститут рослиннства ім. В. Я. Юр'єва в Харкові (директор). Із серпня 2009 р. завідує кафедрою СПГ та екології Факультету природничих наук Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Наукова діяльність

За участю А. М. Шевченка розроблено генетичні основи та методику нового напрямку в селекції гороху — на поєднання комплексу господарсько-корисних якостей із стійкістю до висипання насіння, стійкістю до стовбуріння та вилягання рослин. Виведено та впроваджено у виробництво стійкі до висипання насіння, високоврожайні сорти гороху: Неосипаючий 1, Трудівник (у радянські роки був добре знаний як "Труженик"), Надійний, Первоцвіт, Тенакс, Напарник, Донбас, Кормовик, Комбайновий-1, Луганський, Степовик, Вінець, Овочеве диво, цінні за якістю зерна. Створено високоврожайні сорти інших зернобобових культур — Луганець (нут), Колорит (нут), Смачний (нут), Луганчанка (сочевиця), Ворошиловградська (озима вика), Орнамент (нут), Добробут (нут), а також нові сорти озимої пшениці та озимого тритикале та інші.

Анатолій Михайлович Шевченко опублікував понад 200 наукових праць, має 15 авторських свідоцтв.

Під керівництвом А. М. Шевченка захищено понад 10 кандидатських дисертацій (зокрема, О. П. Трунов, О. І. Денисенко, Т. С. Кірпічова, В. Ю. Скитський, В. М. Гелюх та ін.).