60

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Загальноуніверситетська кафедра світової літератури та культури

імені проф. О. Мішукова

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри

«____» _________ 20__ року

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ

1.4.4. ВСТУП ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

Напрям підготовки:

6.020303 Філологія (англійська мова та література)*. Спеціалізація: польська мова.

6.020303 Філологія (англійська, російська мова та література)*

6.020303 Філологія (російська, українська мова та література)*

6.020303 Філологія (російська, англійська мова та література)*

6.020303 Філологія (англійська, німецька мова та література)*

6.020303 Філологія (німецька, англійська мова та література)*

Факультет іноземної філології

2013 – 2014 навчальний рік

Анотації до лекцій з курсу «Вступ до літературознавства»

Лекції 1 - 2. Вступ. Літературознавство як наука. Літературознавство як одна з філологічних дисциплін. Характеристика кола питань, які вивчає літературознавство. Розподіл сучасного літературознавства на три провідні галузі: теорію літератури; історію літератури; літературну критику. Мета і завдання визначених галузей літературознавства. Теорія літератури як галузь, що досліджує, узагальнює і систематизує літературознавчі поняття. Історія літератури як галузь, що досліджує художню літературу в історичному аспекті від її зародження до сучасності. Розподіл історії літератури кожного народу на декілька періодів. Літературна критика як галузь, що дає ідейно-естетичну оцінку творам сучасності. Визначення літературною критикою місця як окремого твору так і спадщини письменника в літературному процесі епохи, розкриття позитивних і негативних рис художніх творів. Тісний зв'язок між теорією літератури, історією літератури і літературною критикою. Використання кожною з зазначених дисциплін здобутків двох інших. Допоміжні літературознавчі дисципліни. Літературна історіографія як допоміжна дисципліна, що займається дослідженням історії розвитку і накопичення знань з провідних літературознавчих дисциплін. Літературна бібліографія як галузь, що займається виявом, підрахунком та систематизацією друкованих творів художньої літератури і літературознавства. Текстологія як допоміжна літературознавча дисципліна, що досліджує і тлумачить художні тексти, щоб донести їх до читача у первісному, задуманому автором вигляді. Палеографія як дисципліна що вивчає писемні знаки, особливості написання літер в різні періоди розвитку мови того чи іншого народу, почерки, своєрідність паперу кожної епохи, художні прикраси-орнаменти та ін. Зв'язок літературознавства з іншими науковими дисциплінами.

Лекція 3. Література як мистецтво слова. Класифікації видів мистецтва за різними ознаками. Розподіл мистецтв на просторові, часові та синтетичні. Відмінність видів мистецтв за матеріалом, в якому виконані їх твори. Переваги і недоліки матеріалів різних видів мистецтв. Слово, як найбільш гнучкий матеріал. Література в широкому і вузькому розумінні терміна. Художня література як одна з форм суспільної свідомості.

Лекція 4. Літературно-художній образ. Визначення художнього образу. Структура літературно-художнього образу. Внутрішня специфіка структури літературно-художніх образів в залежності від родових ознак твору. Специфіка ліричних, епічних, драматичних образів. Класифікації літературно-художніх образів. Образи індивідуальні, характерні, типові, образи-мотиви, топоси, архетипи. Макрообрази і мікрообрази у творі. Специфіка образів автора і читача.

Лекції 5 - 6. Зміст і форма літературного твору. Змістовна організація літературного твору. Поняття «форми» і «змісту» у філософії і літературознавстві. Гармонія форми і змісту літературного твору. Художній твір як основна форма буття літератури. Структура літературно-художнього твору. Структура і елементи змістової організації літературно-художнього твору: 1) тема; головна і другорядні теми; зовнішня і внутрішня теми літературного твору; 2) проблема (проблематика) твору; 3) ідея; 4) фабула; залежність фабули від родової приналежності твору; 5) характер; типи характерів; узагальнені і індивідуальні характери; соціально-історичні і загальнолюдські характери; 6) пафос літературного твору; види пафосу.

Лекція 7. Структура художнього твору. Композиція літературного твору. Сюжетні і позасюжетні елементи твору. Визначення художнього образу, структура літературно-художнього образу, види літературно-художнього образу. Портрет в художньому творі. Образ-персонаж і прийоми його створення. Образ-інтер’єр і його функції у творі. Світ речей у літературному творі. Пейзаж в художньому творі, його види і функції. Оповідні інстанції: образ автора, оповідач, розповідач, ліричний герой. Час і простір у літературно-художньому творі. Властивості художнього часу й простору. Можливості художніх часу й простору в епосі, драмі й ліриці. Абстрактний і конкретний час і простір. Образи часу. Психологізм. Характерні ознаки психологізму. Можливості літературних родів для розкриття внутрішнього світу людини. Форми психологічного зображення. Основні прийоми психологічного зображення.

Лекція 8. Роди і жанри літератури. Епічний рід літератури. Поділ літератури на роди. Історія розвитку літературних родів. Поняття про жанр. Жанр і рід. Зміна жанрів в літературному процесі. Генезис і родові ознаки епосу. Основні епічні жанри.

Лекція 9. Ліричний рід літератури. Драматичний рід літератури. Міжродові і суміжні жанрові утворення. Генезис і родові ознаки лірики. Проблеми класифікації типів ліричних творів. Жанровий поділ лірики. Жанри ліро-епосу. Генезис і родові ознаки драми. Жанрові типи драми. Художньо документальні жанри літератури. Мемуари, щоденники, епістолярій, автобіографія та ін.

Лекції 10 - 11. Основи віршування. Вірш і проза. Уявлення про поетичну мову. Метрична система віршування: принципи, поняття стопи, розміру, основні віршовані розміри. Тонічне віршування. Силабічне віршування. Силабо-тонічне віршування, його особливості, розміри. Рима, види рим, типи римування. Строфа.

Лекції 12 - 13. Літературний розвиток. Поняття про літературний процес, його складові. Літературні напрямки і течії. Історична динаміка напрямків в літературі. Бароко, класицизм, сентименталізм як художні напрями. Романтизм і реалізм як художні методи і напрями. Модернізм. Символізм. Акмеїзм. Футуризм. Імажинізм. Експресіонізм. Імпресіонізм. Сюрреалізм. Екзистенціалізм. Соціалістичний реалізм.

Лекція 14. Сучасний літературний процес. Ознаки сучасного літературного процесу. Провідні літературні напрямки, жанри, стилі.