- •1. Виникнення та діяльність Української Центральної Ради. Перший Універсал уцр.
- •- Утворення Центральної ради. Перші дії українських політиків
- •- Політичний портрет м.Грушевського
- •- Соціальний склад Центральної ради
- •- Обставини прийняття Першого універсалу. Зміст документу
- •- Реакція Тимчаового уряду на прийняття Універсалу
- •2. Проголошення унр та перша війна з Радянського Росією. Третій Універсал уцр.
- •- Причини прийняття Третього універсалу, зміст універсалу
- •- Плани більшовиків. Інтервенція більшовиків в Україну
- •- Значення Третього універсалу: проголошення Української народної республіки
- •- Брест-литовські мирні переговори. Позиція української делегації
- •- Міжнародне визнання української делегації
- •- Значення Брест-литовських домовленостей
- •3. Внутрішня та зовнішня політика Гетьманату п.Скоропадського.
- •- Вторгнення німецький військ в Україну. Прихід п.Скоропадського до влади
- •- Соціальна база гетьманського режиму, адміністрація Гетьманату
- •- Окупаційний режим німецького командування і його особливості в економічній і політичній сферах. Соціальна база окупаційного режиму
- •- Діяльність уряду Скоропадського в аграрній сфері, в промисловості і торгівлі
- •- Культурні перетворення
- •- Зовнішня політика Гетьманату: відносини з німецьким командуванням, з Росією і країнами Європи
- •- Проголошення Акту федерації з Росією 14 листопада 1918 року та його наслідки
- •- Проголошення Директорії унр. Склад Директорії
- •- Аграрні реформи і промислова політика, єврейські погроми
- •- Відносини з більшовистською Росією. Війна з червоною армією
- •- Боротьба з Білою армією. Союз петлюри з Польшею
- •- Військова поразка Директорії, крах української державності
- •5. Внутрішня та зовнішня політика зунр.
- •- Політична криза в Австроугорській імперії
- •- Проголошення Західноукраїнської народної республіки (зунр). Органи управління зунр
- •- Економічна політика
- •- Польсько-українська війна. Дипломатична діяльність зунр
- •- Акт Злуки унр і зунр
- •- Поразка державності в Західній Україні
- Плани більшовиків. Інтервенція більшовиків в Україну
Бі іьшовики в основному зосереджувалися в промислових центрах Росії і на Україні мали мізерний вплив: у 1918 р. їх налічувалося тут якихось 4—-5 тис., .голов- ним чином у Донбасі. Відтак, серед понад 2 млн робітників України прибічники біль- шовиків складали крихітний відсоток. Для порівняння: самі лише українські соціал- революціонери в цей час мали понад 300 тис. членів. До того ж оскільки більшо- вицька програма була в основному звернена до пролетаріату, серед якого українці були слабко представлені, вона мало їх приваблювала. Промислові робітники України були переважно росіянами та євреями й складали 75 % членів партії. Відтак, за сло- вами радянського історика Миколи Попова, «більшовики на Україні були партією росіян і русифікованого пролетаріату».Як і більшість росіян на Україні, більшовики вороже поставилися до українського руху. Як марксисти, вони побоювалися, що цей рух підірве єдність робітничого кла- су; як представники панівної меншості, вони відчували загрозу нещодавно покірної більшості, що мобілізувалася; і як. мешканці міста, вони з презирством дивилися на рух, котрий спирався на селянство. Для одного з провідних більшовиків Християна Раковського проблематичним було визнати навіть сам факт існування українського народу.
Певних успіхів більшовицька політика досягла серед малосвідомих селянських мас, які за демагогічними обіцянками соціальної справедливості не могли бачити їхніх дійсних планів щодо України. Ця пропаганда знайшла прихильників також серед анархізованої частини війська. Саме тому Центральна Рада швидко почала втрачати соціальну базу. Особливо прискорено цей процес відбувався в містах, де більшовицька агітація була ефективною серед населення неукраїнського походження або зрусифікованого українства.Проте такі більшовицькі методи не могли дати негайного результату. Тому Раднарком вирішив силою зброї «поставити на коліна» Центральну Раду і український народ, якому лицемірно обіцяв незалежність без обмеження та безумовно. Розпочалася перша російська більшовицька інтервенція в Україну.
- Значення Третього універсалу: проголошення Української народної республіки
Історичне значення прийняття Українською Центральною Радою III Універсалу і проголошення Української Народної Республіки полягало, насамперед, у такому:
- український народ вийшов на історичну арену як самостійний творець власної історії, здатний на створення своєї незалежної держави;
- був підірваний раніше недоторканний принцип «єдиної і неподільної» Росії, що сприяло національно-визвольній, антиімперській боротьбі інших народів;
- відстоювання українською владою ідеалів демократичних свобод стояло на шляху зміцнення тоталітаризму в Росії;
- велике значення для багатонаціональних Європи і Росії мало визначення шляхів справедливого вирішення проблем національних меншин в УНР;
- історичний досвід українського державного будівництва став основою для відтворення і зміцнення української державності в 1990-ті pp.
20 листопада 1917 р. Центральна Рада пішла ще на рішучіший крок. Вона закріпила свою перемогу, видавши Третій універсал, яким проголосила створення Української Народної Республіки. В ньому наголошувалося «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не отділяючись від Республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів».