
- •1. Виникнення та діяльність Української Центральної Ради. Перший Універсал уцр.
- •- Утворення Центральної ради. Перші дії українських політиків
- •- Політичний портрет м.Грушевського
- •- Соціальний склад Центральної ради
- •- Обставини прийняття Першого універсалу. Зміст документу
- •- Реакція Тимчаового уряду на прийняття Універсалу
- •2. Проголошення унр та перша війна з Радянського Росією. Третій Універсал уцр.
- •- Причини прийняття Третього універсалу, зміст універсалу
- •- Плани більшовиків. Інтервенція більшовиків в Україну
- •- Значення Третього універсалу: проголошення Української народної республіки
- •- Брест-литовські мирні переговори. Позиція української делегації
- •- Міжнародне визнання української делегації
- •- Значення Брест-литовських домовленостей
- •3. Внутрішня та зовнішня політика Гетьманату п.Скоропадського.
- •- Вторгнення німецький військ в Україну. Прихід п.Скоропадського до влади
- •- Соціальна база гетьманського режиму, адміністрація Гетьманату
- •- Окупаційний режим німецького командування і його особливості в економічній і політичній сферах. Соціальна база окупаційного режиму
- •- Діяльність уряду Скоропадського в аграрній сфері, в промисловості і торгівлі
- •- Культурні перетворення
- •- Зовнішня політика Гетьманату: відносини з німецьким командуванням, з Росією і країнами Європи
- •- Проголошення Акту федерації з Росією 14 листопада 1918 року та його наслідки
- •- Проголошення Директорії унр. Склад Директорії
- •- Аграрні реформи і промислова політика, єврейські погроми
- •- Відносини з більшовистською Росією. Війна з червоною армією
- •- Боротьба з Білою армією. Союз петлюри з Польшею
- •- Військова поразка Директорії, крах української державності
- •5. Внутрішня та зовнішня політика зунр.
- •- Політична криза в Австроугорській імперії
- •- Проголошення Західноукраїнської народної республіки (зунр). Органи управління зунр
- •- Економічна політика
- •- Польсько-українська війна. Дипломатична діяльність зунр
- •- Акт Злуки унр і зунр
- •- Поразка державності в Західній Україні
- Аграрні реформи і промислова політика, єврейські погроми
Аграрна реформа Директорії
Директорія здійснила:
• Вилучення земель у поміщиків
• Термін і порядок розподілу земель не визначено
• Землі іноземців (в основному поляків) розподілу не підлягали.
• Прийнято рішення про компенсацію поміщикам за землю.
По причині критичного політичного та військового становища в республіці Директорії не вдалося налагодити управління економікою. Великі економічні втрати, яких зазнало господарство України в результаті першої світової війни та революційних подій, були катастрофічними. Значно знизився рівень видобутку вугілля. У 1918 році було видобуто 34,8 % вугілля порівняно з 1913, а в 1919 — лише 20,5 %. Загострювався паливний голод. Залізо-рудна і марганцева промисловість у 1919 році майже повністю припинила свою діяльність. Різко скоротила виробництво машинобудівна промисловість України. Істотно зменшилося виробництво цукру. В поганому становищі перебували й інші галузі харчової промисловості. Все це негативно відбивалося на матеріальному становищі населення, особливо міського. Тисячі робітників, рятуючись від голодної смерті, тікали з міст у село. Торгівля набула спотворених форм.
Цей період співпав з хвилею страшних єврейських погромів, що прокотилися по всій території, яка перебувала під владою Директорії. Ось що пише про один з численних тоді погромів Ю. Макаров у своїй книзі "Що треба знати про Україну" (Буенос Айрос. 1939 р.):
4 березня 1919 петлюрівський "отаман" Семесенко, 22 років від роду, віддав своїй "Запорізької Бригаді", який квартирував близько Проскурова, наказ винищити все єврейське населення в місті. У цьому наказі зазначалося, що спокою в країні не буде, поки там, залишиться хоч один єврей. 5 березня вся "бригада", з 500 п'яних розбійників, розділившись на три загони, з офіцерами на чолі, вступила в місто і почала бити євреїв. Вривалися в будинки і часто вирізували цілі сім'ї.
- Відносини з більшовистською Росією. Війна з червоною армією
13 листопада 1918р. Радянська Росія анулювала Брестську мирну угоду. Курс на світову революцію орієнтував більшовиків Росії на встановлення радянської влади на всій території колишньої Російської імперії і перш за все в Україні - багатому на матеріальні, природні й людські ресурси регіоні. 28 листопада створюється Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. Очолив його спочатку Г.П’ятаков, а згодом - Х.Раковський. З січня 1919р. радянські війська зайняли Харків, куди переїхав і Тимчасовий радянський уряд України. 6 січня Україну проголошено Українською Соціалістичною Радянською Республікою. Тривалі переговори Директорії з Москвою з метою припинити наступ Червоної Армії на Україну результатів не дали, тоді Директорія переорієнтувалась на союз з Антантою і 16 січня 1919р. офіційно оголосила війну Радянській Росії. Червона Армія продовжувала просуватися вглиб України. 27 січня був захоплений Катеринослав, 12 січня - Чернігів. 5 лютого, після кількаденних боїв між радянськими і петлюрівськими військами, радянські загони оволоділи Києвом. У міру заглиблення більшовицьких сил в Україну партизанські загони один за одним полишали Директорію й приєднувались до більшовиків. На бік більшовиків перейшли дивізія на чолі з отаманом Д.Терпилом (Зеленим), дивізія М.Григор'єва. До Червоної Армії пристав також відомий анархіст Н.Махно з великим повстанським формуванням. До червня, спираючись на загони отаманів, Червона Армія підпорядкувала собі велику частину України.