- Аграрні реформи і промислова політика, єврейські погроми

Аграрна реформа Директорії

Директорія здійснила:

• Вилучення земель у поміщиків

• Термін і порядок розподілу земель не визначено

• Землі іноземців (в основному поляків) розподілу не підлягали.

• Прийнято рішення про компенсацію поміщикам за землю.

По причині критичного політичного та військового становища в республіці Директорії не вдалося налагодити управління економікою. Великі економічні втрати, яких зазнало господарство України в результаті першої світової війни та революційних подій, були катастрофічними. Значно знизився рівень видобутку вугілля. У 1918 році було видобуто 34,8 % вугілля порівняно з 1913, а в 1919 — лише 20,5 %. Загострювався паливний голод. Залізо-рудна і марганцева промисловість у 1919 році майже повністю припинила свою діяльність. Різко скоротила виробництво машинобудівна промисловість України. Істотно зменшилося виробництво цукру. В поганому становищі перебували й інші галузі харчової промисловості. Все це негативно відбивалося на матеріальному становищі населення, особливо міського. Тисячі робітників, рятуючись від голодної смерті, тікали з міст у село. Торгівля набула спотворених форм.

Цей період співпав з хвилею страшних єврейських погромів, що прокотилися по всій території, яка перебувала під владою Директорії. Ось що пише про один з численних тоді погромів Ю. Макаров у своїй книзі "Що треба знати про Україну" (Буенос Айрос. 1939 р.):

4 березня 1919 петлюрівський "отаман" Семесенко, 22 років від роду, віддав своїй "Запорізької Бригаді", який квартирував близько Проскурова, наказ винищити все єврейське населення в місті. У цьому наказі зазначалося, що спокою в країні не буде, поки там, залишиться хоч один єврей. 5 березня вся "бригада", з 500 п'яних розбійників, розділившись на три загони, з офіцерами на чолі, вступила в місто і почала бити євреїв. Вривалися в будинки і часто вирізували цілі сім'ї.

- Відносини з більшовистською Росією. Війна з червоною армією

13 листопада 1918р. Радянська Росія анулювала Брестську мирну угоду. Курс на світову революцію орієнтував більшовиків Росії на встановлення радянської влади на всій території колишньої Російської імперії і перш за все в Україні - багатому на матеріальні, природні й людські ресурси регіоні. 28 листопада створюється Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. Очолив його спочатку Г.П’ятаков, а згодом - Х.Раковський. З січня 1919р. радянські війська зайняли Харків, куди переїхав і Тимчасовий радянський уряд України. 6 січня Україну проголошено Українською Соціалістичною Радянською Республікою. Тривалі переговори Директорії з Москвою з метою припинити наступ Червоної Армії на Україну результатів не дали, тоді Директорія переорієнтувалась на союз з Антантою і 16 січня 1919р. офіційно оголосила війну Радянській Росії. Червона Армія продовжувала просуватися вглиб України. 27 січня був захоплений Катеринослав, 12 січня - Чернігів. 5 лютого, після кількаденних боїв між радянськими і петлюрівськими військами, радянські загони оволоділи Києвом. У міру заглиблення більшовицьких сил в Україну партизанські загони один за одним полишали Директорію й приєднувались до більшовиків. На бік більшовиків перейшли дивізія на чолі з отаманом Д.Терпилом (Зеленим), дивізія М.Григор'єва. До Червоної Армії пристав також відомий анархіст Н.Махно з великим повстанським формуванням. До червня, спираючись на загони отаманів, Червона Армія підпорядкувала собі велику частину України.