7.5. Спільне інвестування як вид фінансової послуги

Спільне інвестування являє діяльність, що здійснюється в інтересах і за рахунок засновників та учасників корпоративних та пайових інвестиційних фондів шляхом випуску цінних паперів фондів та вкладення акумульованих коштів інвесторів у ефективні фінансові інструменти з метою одержання прибутку. Діяльність зі спільного інвестування забезпечується корпоративними інвестиційними фондами та компаніями з управління активами, що надають послуги ІСІ.

Споживачами фінансових послуг зі спільного інвестування є учасники пайових та корпоративних інвестиційних фондів. Останні шляхом придбання акцій корпоративного ІСІ або інвестиційних сертифікатів пайового ІСІ передають посередникам капітал для спільного вкладення у фінансові активи з метою зберігання та примноження. Таким чином, фінансові ризики, що пов'язані зі здійсненням фінансових інвестицій, передаються учасниками фондів фінансовим посередникам за винагороду. Спільний капітал, одержаний внаслідок розміщення цінних паперів ІСІ, спрямовується інститутом спільного інвестування або компанією з управління його активами на формування портфеля фінансових активів.

Фінансові послуги зі спільного інвестування надаються юридичним і фізичним особам. Такі послуги пропонуються тим учасникам ринку, які з різних причин не бажають здійснювати фінансові вкладення самостійно.

Вибір інституту спільного інвестування здійснюється громадянами та юридичними особами самостійно, виходячи з обраних ними інвестиційних цілей.

Диверсифіковані інвестиційні фонди приваблюють тих інвесторів, які мають намір одержувати невеликий, але стабільний дохід, і при цьому убезпечити себе від втрати заощаджень.

Недиверсифіковані (венчурні) фонди реалізують агресивну стратегію фінансового інвестування і тому підійдуть тим власникам заощаджень, які мають на меті одержання значних прибутків за високого рівня фінансового ризику. Венчурні фонди створюються на визначений термін часу, тому повернути вкладені у спільне інвестування кошти інвестори зможуть лише після ліквідації або реорганізації таких фондів. Діяльність венчурних фондів націлена на обмежене коло інвесторів від яких вимагають здійснення крупних інвестицій.

Інвестори, що націлені здійснювати фінансові вкладення протягом нетривалого періоду і в разі потреби повернути інвестовані кошти, оберуть для спільного інвестування відкриті та інтервальні фонди. Відкриті та інтервальні ІСІ можуть бути тільки диверсифікованого типу, тому вони в найбільшій мірі зможуть забезпечити реалізацію таких інвестиційних цілей, як ліквідність та безпека вкладень.

Основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності інституту спільного інвестування визначаються в його інвестиційній декларації, яка затверджується засновниками корпоративного інвестиційного фонду або компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду.

Громадяни України мають право бути учасниками тільки диверсифікованих фондів, юридичні особи – учасниками диверсифікованих і недиверсифікованих фондів.

Законодавством України визначені особливості діяльності корпоративних та пайових інвестиційних фондів щодо реалізації спільного інвестування.

Корпоративний інвестиційний фонд, як відкрите акціонерне товариство, здійснює свою діяльність лише за умови, якщо не менше 70 відсотків середньорічної вартості активів, акумульованих ним, вкладені у цінні папери. Корпоративний ІСІ не має права відмовитися від викупу акцій, що емітовані ним, здійснювати розміщення акцій за ціною нижчою ніж номінальна або понад оголошену кількість. Такий фонд повинен припинити свою діяльність якщо внаслідок викупу акцій вартість його активів стала меншою, ніж початковий розмір статутного капіталу фонду.

Управління активами корпоративного інвестиційного фонду на підставі договору здійснює обрана ним компанія з управління активами.

Створення пайового інвестиційного фонду, формування його активів та управління ними забезпечує компанія з управління активами. З метою акумуляції коштів інвесторів компанія з управління активами здійснює випуск інвестиційних сертифікатів пайового фонду і організовує їх публічне розміщення на ринку. Строк розміщення інвестиційних сертифікатів фонду не обмежується.

Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду на сучасному етапі не може бути меншим 1250 мінімальних заробітних плат. Зазначений обсяг активів повинен бути сформованим компанією з управління активами протягом шести місяців з моменту організації фонду.

Припинення діяльності пайового інвестиційного фонду відбувається у випадку неможливості заміни компанії, що здійснює управління фондом, анулювання ліцензії, виданої зберігачу. що здійснює зберігання активів фонду, не укладення протягом 30-ти календарних днів договору з новим зберігачем та закінчення строку, на який був створений фонд.

Ефект від участі в спільному інвестуванні для учасників інвестиційних фондів може проявитися у таких перевагах:

1) прирості вкладених коштів інвесторів, що виникне у випадку викупу фондом емітованих цінних паперів за вищою ціною ніж ціна їх придбання;

2) одержанні дивідендів учасниками недиверсифікованих фондів;

3) збереженні заощаджень учасників фондів та захисті їх від інфляційного знецінення;

4) забезпеченні вищої прибутковості вкладень в порівнянні з прибутковістю традиційних фінансових інструментів.

За станом на кінець 2005 року інститути спільного інвестування проводили свою діяльність у семи областях України, найбільша їх кількість була зосереджена у Київській області.

Загальна вартість активів ІСІ (крім венчурних фондів) на кінець 2005 року складала 448,81 млн. грн., сума чистих активів - 400,2 млн. грн. Середня вартість чистих активів одного інвестиційного фонду у цей період становила 10,26 млн. грн.

Формування спільного капіталу інвестиційних фондів забезпечено за рахунок випуску та розміщення 135 млн. одиниць цінних паперів ІСІ. Загальна вартість чистих активів ІСІ в розрахунку на один цінний папір у 2005 році складала 0,26 млн. грн., тоді як його номінальна вартість -0,17 млн. грн. Серед цінних паперів інститутів спільного інвестування, що знаходились в обігу у цей період часу, 83,17 % розміщені серед фізичних осіб, 16,83 % - серед юридичних осіб.

Вкладення коштів у придбання цінних паперів інститутів спільного інвестування на сьогодні має певні переваги та недоліки у порівнянні з банківськими депозитами. До переваг слід віднести:

1) значно вищу прибутковість інвестицій. За інформацією Української асоціації інвестиційного бізнесу середня доходність вкладень в інститути спільного інвестування у 2005 році склала 59 %, в той час як доходність за гривневими депозитами банків знаходилась в межах 11– 16 %.

Серед видів інститутів спільного інвестування розподіл доходності вкладень у 2005 році був таким: відкриті фонди – 38 %; інтервальні фонди – 19%; закриті фонди – 35 %; венчурні фонди – 62 %.

2) вищу ліквідність вкладень у відкриті та інтервальні фонди. Відкритий фонд здійснює викуп своїх цінних паперів на вимогу учасників фонду у будь-який момент часу, інтервальний - протягом обумовленого строку, але не рідше одного разу на рік. Повернення коштів, вкладених в інститути спільного інвестування, не позбавляє учасників цих фондів нарахованого прибутку, як у випадку дострокового закриття банківського депозиту; адже викуп цінних паперів фондів здійснюється за ціною, що включає одержані прибутки.

Недоліками вкладень коштів в інститути спільного інвестування в порівнянні з банківськими депозитами є:

– велика номінальна вартість цінних паперів ІСІ, що обмежує коло вкладників інвесторами з середнім та високим рівнем доходів;

– відсутність гарантій з боку держави щодо повернення коштів учасників фондів;

– наперед невизначена прибутковість вкладень в цінні папери фондів;

– оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від інвестицій в ІСІ, в той час як доходи громадян за банківськими депозитами звільнені від оподаткування до 2010 року;

– нерозвинутість механізмів продажу цінних паперів інститутів спільного інвестування на відкритому ринку.

Незважаючи на зазначені проблеми, активи інститутів спільного інвестування у 2005 році зросли на 215 % в порівнянні з попереднім роком, тоді як активи банків – на 58 %, а небанківських фінансових установ – на 13 %. Це свідчить про зростання інтересу заощаджувачів до спільного інвестування коштів та про високі темпи нарощування активів цими інвестиційними посередниками.