7.2. Засади та принципи діяльності торговців цінними паперами

Діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадять торговці цінними паперами, які надають учасникам ринку фінансові послуги щодо купівлі-продажу фондових цінностей, розміщення цінних паперів на ринку та управління фінансовими вкладеншіми клієнтів. Реалізація зазначених послуг створює для учасників ринку певні переваги:

– можливість здійснення операгрй купівлі-продажу цінних паперів на біржовому та позабіржовому ринках (без участі посередників реалізація біржових та позабіржшнх операгрй є неможливою);

– забезпечення емітентам швидкого та ефективного розміщення цінних паперів і, як наслідок, залучення додаткових фінансових ресурсів;

– реалізацію інвесторами прибуткових фінансових вкладень;

– ефективне управління цінними паперами індивідуального інвестора в цілях забезпечення доходу, захисту вкладень від інфляційного знецінення та від інших чинників ризику;

– проведення операцій з цінними паперами на найвигідніших умовах.

Відповідно до законодавства України торговцями цінними паперами можуть виступати юридичні особи, для яких операції з цінними паперами є винятковим видом господарської діяльності, а також банки. Право на здійснення торгівлі цінними паперами можуть одержати акціонерні товариства, статутний капітал яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства. У статутному капіталі торговця цінними паперами частка іншого торговця не може перевищувати 10 відсотків.

Реалізація фінансових послуг забезпечується торговцями цінними паперами за допомогою проведення таких фінансових операцій:

– виконання замовлень клієнтів на купівлю цінних паперів;

– виконання замовлень клієнтів на продаж: цінних паперів;

– виконання замовлень юіієнтів на обмін цінних паперів;

– забезпечення розміщення випущених цінних паперів за договорами з емітентами;

– управління цінними паперами клієнтів протягом обумовленого терміну.

Реалізацію фінансових операцій, що пов’язані з торгівлею, обміном та управлінням цінними паперами, торговці можуть здійснювати на користь юридичних та фізичних осіб. Сума договору про управління цінними паперами одного клієнта – фізичної особи – не може бути меншою за 100 мінімальних заробітних плат на момент його укладення.

Поряд із забезпеченням реалізації основних видів фінансових послуг торговці мають право займатися окремими видами діяльності, пов'язаними з обігом цінних паперів, насамперед, діяльністю зберігача цінних паперів, реєстраторською діяльністю та наданням консультаційних послуг. У разі провадження торговцем діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів йому забороняється проводити будь-які операції з купівлі-продажу таких цінних паперів.

У процесі здійснення професійної діяльності на фондовому ринку торговці цінними паперами можуть виступати поручителями або гарантами виконання зобов'язань своїх клієнтів перед третіми особами, отримуючи за це додаткову винагороду.

Надання фінансових послуг клієнту торговець цінними паперами здійснює на підставі укладених в письмовій формі договору доручення, договору комісії або договору про управління цінними паперами. В договорі зазначаються: права і обов'язки торговця стосовно його клієнта, умови укладеного договору, порядок звітності торговця перед клієнтом, сума винагороди на користь торговця та умови її виплати.

При отриманні замовлення на продаж чи обмін іменних цінних паперів в обов'язки торговця входить встановлення особи клієнта та його повноважень щодо цих цінних паперів. Якщо зазначені цінні папери не зареєстровані на ім’я клієнта або клієнт не діє за дорученням власника цінних паперів, торговець не має права приймати від клієнта таке замовлення.

Діяльність торговця цінними паперами щодо виконання замовлень клієнтів на купівлю-продаж або обмін цінних паперів (брокерська діяльність) може здійснюватись за двома схемами:

– перша укладається договір на виконання разового замовлення;

– друга укладається договір на обслуговування клієнта на визначений термін часу.

Договір на виконання разового замовлення передбачає виконання торговцем операції певного виду з конкретними цінними паперами. За договором на обслуговування торговець приймає на себе зобов'язання протягом визначеного терміну забезпечувати виконання разових замовлень клієнтів.

Залежно від ціни виконання замовлення клієнтів на купівлю-продаж цінних паперів поділяються на ринкові, лімітні та буферні (стоп-замов-лення). Ринкові замовлення підлягають виконанню за найбільш вигідною поточною ціною. Лімітні замовлення містять обмеження ціни, зокрема, зазначається мінімальна ціна при продажу цінних паперів і максимальна ціна - при купівлі. Буферні замовлення містять наказ торговцю здійснити купівлю-продаж цінних паперів у той момент, коли їх ціна досягне певного рівня (буфера). Такі замовлення є формою страхування інвесторів від можливих збитків у періоди несприятливої ринкової кон’юнктури.

Залежно від терміну виконання замовлення клієнтів поділяються на відкриті і закриті. Відкриті накази діють до їх виконання або до відміни клієнтом, закриті – діють протягом визначеного терміт; після закінчення якого вони автоматично анулюються.

Замовлення клієнтів можуть містити і додаткові вказівки для торговців. Серед них:

– обулювлення про право торговця діяти на свій розсуд – дає право торговцю виконати договір або замовлення клієнта негайно або відкласти його виконання до більш сприятливої кон’юнктури;

– обулювлення «виконати або відмінити» – означає, що договір або замовлення повинно бути виконано негайно в повному обсязі, або не повинно виконуватись взагалі;

– обулювлення «виконати негайно або відмінити» означає, що договір або замовлення повинні бути виконані негайно навіть в неповному обсязі, а решта анульована;

– обумовлення «в момент відкриття» або «в момент закриття» – означає, що договір (замовлення) повинен бути виконаний в числі перших або в числі останніх після відкриття (закриття) операційного дня біржі;

– обумовлення «ціну не знижувати» або «ціну не підвищувати» означає, що ціна, визначена клієнтом не повинна коригуватись у разі виникнення непередбачених обставин.

Торговець цінними паперами зобов’язаний виконувати доручення клієнтів на найвигідніших для них умовах.

Діяльність торговця цінними паперами базується на таких принципах:

– реалізація фінансових операцій в інтересах кпієнта;

– попередження клієнтів (крім випадків володіння інформацією, що становить комерційну таємницю) про ризики конкретної угоди з цінними паперами;

– узгодження з клієнтом рівня можливого ризику щодо виконання операцій купіелі-продажу або обміну цінних паперів;

– надання клієнту інформації щодо курсів цінних паперів;

– виконання договорів та замовлень клїєнтіву порядку їх надходження;

– першочергове виконання операцій клієнта, а вже потім власних операцій з такими ж цінними паперами;

– негайне повідомлення клієнта про неможливість виконання його замовлення на найвигідніших умовах за наявності власної зацікавленості торговця у таких операціях.

На наступний робочий день після проведення операцій з цінними паперами на виконання договору або замовлення клієнта торговець зобов’язаний повідомити клієнта про здійснення операції письмово, а також іншим способом, якщо це обумовлено в договорі, зазначивши при цьому:

1) ціну купівлі чи продажу цінних паперів;

2) розмір винагороди, що належить сплатити клієнту за виконання операції;

3) вартість розрахунково-клірингових та інших послуг, що відшкодовуються за рахунок клієнта;

4) чи були цінні папери, придбані для клієнта, у власності торговця.

Нормативними документами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку передбачено, що клієнт повинен провести розрахунки з торговцем у термін, що становить 10 днів. На одинадцятий день торговець повинен заблокувати рахунки клієнта до моменту здійснення розрахунків на виконання договору або замовлення клієнта.

Торговці цінними паперами ведуть облік цінних паперів, грошових коштів окремо для кожного клієнта та окремо від цінних паперів, грошових коштів та майна, що перебувають у власності торговців цінними паперами.

Для провадження діяльності з управління цінними паперами грошові кошти клієнта зараховуються на окремий поточний рахунок торговця цінними паперами у банку окремо від власних коштів торговця, коштів інших клієнтів та відповідно до договору про управління цінними паперами.

Зазначені кошти торговець спрямовує на придбання ефективних цінних паперів у власність клієнтів для забезпечення необхідного рівня прибутковості, надійності та ліквідності фінансових інвестицій. За результатами проведених операцій торговець звітує перед клієнтами про використання їх грошових коштів. Договором про управління цінними паперами може бути передбачений розподіл між сторонами прибутку, одержаного торговцем цінними паперами від використання грошових коштів клієнта.

У своїй професійній діяльності торговці цінними паперами не мають права:

– розголошувати комерційну таємницю клієнтів, за винятком подання такої інформації на вимогу уповноважених державних органів у відповідності з законодавством;

– здійснювати операції на користь клієнта без його письмового замовлення;

– запевняти клієнтів у беззаперечному одержанні доходу від проведення операції з цінними паперами;

– використовувати грошові кошти та цінні папери клієнтів для здійснення власних операцій;

– задовольняти вимоги кредиторів за рахунок цінних паперів та грошових коштів, що належать клієнтам;

– здійснювати операції з ціннішії паперами клієнтів не в інтересах клієнтів, а виключно з метою отримання винагороди;

– здійснювати обмін одних цінних паперів на інші, якщо в процедурі обміну задіяними є цінні папери, що емітовані торговцем;

– надавати фінансові кредити і здійснювати залучення коштів та майна фізичних та юридичних осіб, якщо це не пов’язано зі здійсненням брокерської діяльності, андеррайтингу та управління цінними паперами клієнтів.

Відповідно до законодавства торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю цінними паперами власного випуску та акціями того емітента, в якому він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі, більшому за 5 % статутного капіталу.

Для зменшення ризиків в діяльності торговців цінними паперами визначені вимоги щодо їх ліквідності. Зокрема, при здійсненні торговцем цінними паперами брокерської діяльності вартість його зобов’язань не може перевищувати п’ятикратного розміру його статутного капіталу. При одночасному здійсненні торговцем андерраитингу, дилерської та брокерської діяльності вартість угод, укладених торговцем з іншими торговцями, але не виконаних на даний момент часу (відкриті позиції), не може перевищувати десятикратного розміру власного статутного капіталу торговця. Продажна ціна цінних паперів, що є у власності торговця, який здійснює андеррайтинг одночасно з дилерською або брокерською діяльністю, а також вартість відкритих позицій, разом взятих, одночасно не можуть перевищувати п’ятнадцятикратного розміру статутного капіталу торговця.

У 2005 році загальний обсяг виконаних торговцями договорів з цінними паперами становив 403, 8 млрд. грн., серед яких договори на суму 203,99 млрд. грн. (50,5 %) були виконані за дорученням клієнтів. Переважна частина договорів була здійснена з акціями -179,79 млрд. грн. (44,5 %) та з векселями - 133,12 млрд. грн. (33 %). Решта – здійснювалась з облігаціями підприємств, державними облігаціями, ощадними сертифікатами банків та депозитними сертифікатами НБУ. В структурі клієнтів торговців цінними паперами у 2005 році резиденти займали 75 %, нерезиденти - 25 %.

Анулювання ліцензії торговця цінними паперами на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку може бути здійснено у випадку порушення торговцем вимог законодавства щодо ліквідності, укладання угод з використанням відомостей, що становлять комерційну таємницю, порушення порядку випуску цінних паперів, здійснення торгівлі цінними паперами іноземних емітентів без індивідуальної ліцензії НБУ, порушення чинного антимонопольного та податкового законодавства тощо.