Вихідні поняття теорії фізвиховання.
Теорія фізвиховання як наука і навчальна дисципліна оперує певними поняттями, які узагальнено віддзеркалюють суть явищ, що вивчаються нею. Основні поняття утворюють систему наукових знань. Концентрованим (коротким), логічно оформленим виразом змісту понять є визначення. Визначення передає найсуттєвіші ознаки, сторони, риси, призначення явища або предмета, його зв'язки з іншими явищами, закони розвитку.
"Фізична культура" - це "складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості" - відповідно до статті І Закону України "Про фізичну культуру і спорт".
Фізична культура - це важливий засіб підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру".
Фізичний розвиток - це природний процес поступового становлення та змін форми і функцій організму людини.
Протягом життя в розвитку можна виділити три фази:
етап бурхливого розвитку (дошкільний та молодший шкільний вік до 16 років);
етап відносної стабілізації - до 40 - 50 років;
етап "вікова еволюція" (зворотний розвиток), коли певні морфо функціональні властивості поступово регресують.
Передумовою фізичного розвитку є природні життєві сили (здібності), що передаються за спадковістю. Тому не кожна людина може досягти високих спортивних результатів, але кожний може розвинути себе фізично при умовах систематичних, цілеспрямованих занять фізичними вправами.
Фізичне виховання - це педагогічний процес, спрямований на удосконалення морфологічних, функціональних та морально-вольових якостей людини, озброєння її знаннями, вміннями та навичками для досягнення найкращих результатів у праці та захисті Вітчизни.
Фізичне виховання складається з двох частин: фізичної освіти, яка включає надбання людиною певних знань, умінь та навичок при виконанні фізичних вправ і умінь використовувати їх в житті.
Виховання фізичних якостей включає: підвищення результативності в силових і швидкісних появленнях, покращення витривалості і спритності.
Спорт - є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності (стаття І Закону України "Про фізичну культуру і спорт").
Структура теорії і методики фізичного виховання
Т
еорія
і методика фізвиховання
- це наука про загальні закономірності
фізичного удосконалення
людини.
з
агальні
основи
ТМФВ
різних вікових
контингентів
Т
МФВ
методика навчання методика виховання
певних фіз. якостей ТМФВ дитячого,
юнацького,
зрілого і похилого
віку,
чоловіків і
жінок
Теорія і методика головних
напрямків системи фіз. виховання
Методика загального
фізичного виховання Методика фіз.
виховання зі
спортивною
спрямованістю
методика фіз. вих. з професійною
спрямованістю
Система фізичного виховання - це історично обумовлений тип соціальної практики фізичного виховання, який включає науково-методичні, програмово-нормативні та організаційні основи, що забезпечують фізичне виховання громадян.
Мета системи фізвиховання - це формування фізично досконалої людини, всебічно підготовленої до творчої праці та захисту Батьківщини.
Ця мета може бути досягнення шляхом реалізації ряду конкретних завдань:
Виховні завдання націлені на всебічний і гармонійний розвиток особистості людини в поєднанні її духовних та фізичних сил.
Освітні завдання спрямовані на формування певних систем рухових умінь і навиків, необхідних для повноцінного життя людини, озброєння її спеціальними знаннями в галузі фізичної культури.
Оздоровчі завдання спрямовані на використання фізичних вправ для зміцнення здоров'я і підвищення працездатності людини.
В кожному суспільстві система фізвиховання має певну спрямованість або риси: народність, науковість і оздоровчу.
Народність зосереджена в масовості фізкультурного руху, в доступності занять фізичною культурою і спортом широким масам людей, в наявності народних і національних видів спорту та ігор.
Науковість забезпечується широким, різнобічним розвитком науково-дослідницької роботи в галузі фізичної культури і спорту, тісним зв'язком науки з практикою фізичного виховання, та зв'язком з медико-біологічними та педагогічними науками.
Оздоровча спрямованість полягає в тому, що вся робота з фізичної культури та спорту підпорядкована виконанню завдань, зміцнення здоров'я людини, розвитку в сих систем її організму.
Основні напрямки системи фізвиховання.
I. Загальне фізичне виховання спрямоване на зміцнення здоров'я і підтримку працездатності в учбовій або трудовій діяльності людини.
Відповідно з цим зміст фізвиховання орієнтовано на оволодіння життєво-необхідними руховими діями, узгоджений розвиток фізичних якостей. Загальне фізвиховання створює той обов'язковий мінімум фізичної підготовленості людини, який необхідний для нормальної життєдіяльності, для спеціалізації в любому виді професійної або спортивної діяльності. Воно здійснюється в дошкільних закладах, у школах на уроках фізвиховання, в секціях загальної фізпідготовки, в групах здоров'я.
II. Фізвиховання з професійною спрямованістю забезпечує той характер і рівень фізичної підготовленості, який необхідний людині в конкретному виді трудової або військової діяльності.
Фізичне виховання, спрямоване на підготовку людини до обраної професії прийнято називати фізичною підготовкою. Зміст фізпідготовки завжди обумовлений вимогами конкретного виду професійної діяльності. Тому і фізичні вправи підбираються такі, які б сприяли формуванню трудових умінь, відповідали умовам майбутньої трудової діяльності. Фізпідготовка здійснюється в спеціальних, середніх і вищих учбових закладах, у Армії і Флоті.
III. Фізвиховання зі спортивною спрямованістю забезпечує можливість спеціалізуватися в обраному виді фізичних вправ і досягти в них максимальних результатів.
Фізвиховання, спрямоване на підготовку до високих досягнень в обраному виді спорту, називають спортивним тренуванням. Спортивне тренування разом зі спортивною орієнтацією та відбором, теоретичними заняттями спортсмена, заходами відновлення складають спортивну підготовку. Вона здійснюється у відповідних ланках системи фізвиховання.
Всі три напрямки підпорядковуються єдиній меті і загальним завданням і принципам системи фізвиховання. В практиці фізвиховання всі направлення тісно переплітаються.