
- •Збірка методичних матеріалів
- •Великі традиції
- •Принципи проведення Парламентських дебатів
- •Правила гри “Парламентські дебати”
- •1 Гравець першого Уряду
- •1 Гравець першої Опозиції
- •2 Гравець першого Уряду
- •2 Гравець першої Опозиції
- •1 Гравець другого Уряду
- •1 Гравець другої Опозиції
- •2 Гравець другого Уряду
- •2 Гравець другої Опозиції
- •Обов’язки гравців. Структура гри
- •Як побудувати переконливу промову
- •Поради для публічних виступів
- •Інформація про проект «Активізація молоді м.Херсон до боротьби проти корупції»
- •Список використаної літератури
- •Молодіжна організація «Нова генерація»
- •15 Хвилин на підготовку після оголошення теми.7 хвилин на виступ кожного гравця. Кожен гравець має право протягом гри висувати пункти інформації під час виступу опонента (15 секунд) 26
Як побудувати переконливу промову
Композиція промов
Композиція промови – це закономірна, вмотивована змістом, задумом структура виступу. Всі його складові взаємопов’язані і становлять єдине.
Елементарне розуміння промови – це переклад розташованих одне за одним речень, або змістовних частин власною мисленевою мовою. Отже, слухаючи, ми подумки стенографуємо уявний запис промови, а також коментуємо її. В уяві виникає стенограма – коментар: “Починає говорити ... повідомляє, про що говоритиме ... Мабуть, це цікаво ... переходить до основної теми ... пояснює ... розповідає ... , а це цікаво, треба записати ... нагадує посилається на відомого вченого ... відповідає на запитання ...”
Цей коментар виникає не випадково, а завдяки послідовному викладу змісту промови. Він перетворюється на своєрідні сигнали, що зумовлюють зв’язок складових виступу. Заплутаний, складний, безсистемний, непослідовний виклад сприймається важко і, як правило, не викликає зацікавленості.
Визначення цільової установки
Вибір теми визначення цільової установки є першою стадією підготовки промови. Кожна промова має висвітлювати тему, мати загальну і конкретну мету.
Тема – головне про що мовиться. Загальна мета – різновид реакцій, яку оратор намагається викликати у слухачів. Конкретна мета – безпосередній зміст промови.
Загальна мета – розважити, поінформувати, переконати, закликати до дії.
Інформаційна промова може бути розповіддю (рухом), описом (показати частини предмета), поясненням (яким є предмет у дії).
Переконуюча промова – забезпечує доведення або спростування логічними доводами певного положення.
Конкретна мета – визначає, що слухач має знати, відчувати і робити. Це головна ідея, або виклад теми. Вона визначає напрям аудиторії і самому ораторові.
Початок промови
Промова досвідченого оратора одразу захоплює слухачів. Такий ефективний вплив досягається мистецькою побудовою початку промови. Найчастіше промову починають з етикетних формул зі звернення, вітання: Шановні колеги ...; Пані та панове ...; Шановні товариші ...; Я радий/рада вас привітати...; Дозвольте відрекомендуватися ...; Я радий/рада добрій нагоді виступати перед вами ... тощо.
Відомий юрист О.Ф.Коні вважав; щоб виступ мав успіх, треба завоювати й утримати увагу аудиторії. Перший, відповідальний момент у промові – зацікавити слухачів. ”Увага всіх взагалі, - зазначав О.Ф. Коні, - збуджується простим, цікавим і близьким до того, що, мабуть, пережив і відчув кожен”. Отже, перші слова доповідача мають привернути слухачів, ”зачепити увагу”. Цих ”зачіплювальних гачків”, на думку О.Ф. Коні, може бути багато: щось із життя, щось несподіване, якийсь парадокс, якась дивина, неочікуване й розумне тощо. О.Ф.Коні наводить такий приклад. Доповідач планує розповісти про римського імператора Калігулу. Якщо оратор почне з того, що Калігула був сином Геріаніка Агрипини, повідомить коли той народився, розповість, як його виховували й де він жив, така промова не викличе належної емоційної реакції слухачів. Вона радше не зацікавить їх. Не приверне їхню увагу.
Так яким має бути початок промови, щоб активізувати увагу аудиторії? Коні пропонує такий початок: “У дитинстві я любив читати казки. З усіх казок найсильніше враження на мене справила одна (пауза): казка про людожера. Мені, маленькому, було дуже шкода тих дітей, що їх велетень – людожер ріже, немов поросят, величезним ножем, і кидає у великий казан.
Я боявся цього людожера. Коли в кімнаті сутеніло, думав, хоч би не потрапити йому на обід”.
Далі йдуть перехідні слова (дуже важливі) до Калігули й уже потім промова по суті: ”Скажіть, до чого тут людожер? А до того, що людожер у казці й Калігула ужитті – брати за жорстокість ”.
“Зачіплювальних гачків “існує чимало. Для початку радимо вам такі:
запитання (своїми запитаннями ви стимулюєте слухачів до відповіді , навіть якщо вони мовчать. Саме це вам і потрібно. Адже намагання відповісти означає, що слухачі вже почали співпрацювати з вами над темою – вони вже уважні);
гумористичне зауваження (налаштовує аудиторію на позитивне ставлення до вас, а отже, й др. того, що ви говорите);
приклад (живий приклад із життя завжди приверне увагу, бо нам завжди цікаво , що відбувається з іншими людьми);
вражаючий факт (незвичайний факт не залишить слухачів байдужими);
цитата (відоме ім’я, яскравий. сповнений значення вислів приверне увагу не гірше за інші способи).