Висновки

Під час виконання курсової роботи щодо виконання ідентифікації ПНО, в якості якого розглядалося Науково-виробниче підприємство було проведено ідентифікацію цього об’єкта у відповідності до нормативно встановленої методики.

При проведенні ідентифікації встановлено, на об’єкті, що розглядається, маса небезпечних речовин 2-ої групи не перевищує їх норматив порогової маси для об’єктів підвищеної небезпеки. Таким чином, Науково-виробниче підприємство (склад №1, склад №2) не являється об’єктом підвищеної небезпеки.

За результатами ідентифікації Науково-виробничого підприємства складено повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1.

Література

1. Закон України Про об'єкти підвищеної небезпеки, 2001 р. Із змінами і доповненнями від 15. 05.травня 2003 року за N 762-IV.

2. Наказ МНС N 557 від 15.08.2007 р. Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях.

3. ПКМУ №990 від 21.09.2011. Про внесення змін до ПКМ №956 від 11.07.02 Про ідентифікацію та декларування об’єктів підвищеної небезпеки №956 від 11.07.02.

5. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ. Изд.: В 2-х кн../ А.Н.Баратов, А.Я. Корольченко, Г.Н. Кравчук и др.- М.: Химия. 1990. Кн. 1- 496 с. Кн.. 2 – 384 с.

6. Михайлюк О.П., Олійник В.В., Михайлюк А.О. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки: Навчально-методичний посібник.-Х.:УЦЗУ, 2007.-190 с.

21

Модульна робота 2 Визначення категорії приміщення.

1). Характеристика виробничого приміщення:

- довжина = 48 м; - ширина = 9 м; - висота = 6 м.

- коефіцієнт вільного об’єму приміщення К_в = 85 ;

- кратність обміну повітря аварійної вентиляції A_в = 5 ч^-1;

- температура повітря t_в = 19 C;

2). Характеристика речовини:

- найменування - н-бутан, C₄H₁₀; - молекулярна маса М = 58;

- нижня конц. межа розповсюдження полум’я φ_н = 1,8 %об.;

- константи рівняння Антуана: А = 6,00525; В = 968,098; С_а = 242,555;

- густина рідини ρ_р = 0,601 кгм^-3;

- кількість атомів в молекулі н-бутану: вуглецю n_C = 4;

водню n_H = 10; кисню n_O = 0; галоїдів .

- максимальний тиск вибуху P_max = 843 кПа.

3). Характеристика технологічного блоку:

- об’єм апарату V_ап = 10 м³; - надлишковий тиск в апараті P_p = 2.4 кгссм^-2;

- температура рідини в апараті t_р = 160 ⁰С; - подача насосу = 510^-3 м³с^-1;

вхідний трубопровід:

- довжина = 0,4 м; - діаметр = 70 мм;

вихідний трубопровід:

- довжина = 5 м; - діаметр = 70 мм;

- тривалість відключення засувок = 300 с;

- відстань від джерела виділення парів до підлоги приміщення м.

Розрахунок

Маса рідини, котра може поступити в приміщення із апарата і трубопроводів при аварії

кг.

Маса рідини, котра може додатково надійти до приміщення при роботі насосу

кг.

Загальна маса н-бутану, яка поступила до приміщення

кг.

Максимальна площа розливу

м².

Площа випаровування н-бутану

м².

Розрахункова температура рідини

⁰ С.

Тиск насичених парів

кПа.

Швидкість повітря

мс^-1;

Коефіцієнт , який враховує вплив швидкості та температури повітряного потоку на процес випаровування рідини дорівнює .

Інтенсивність випаровування

кгс^-1м^-2.

Час повного випаровування з площі полу розлитої рідини

с.

Розрахунковий час випаровування

с.

Маса рідини, яка буде акумульована в об’ємі приміщення

кг.

Густина парів н-бутану

кгм^-3.

Вільний об’єм приміщення

м³.

Робоча концентрація парів в приміщенні

% об.

Так як , то розрахуємо зони вибухонебезпечних концентрацій. Коефіцієнти для розрахунку зон

; ; ;

% об.;

% об.;

.

Радіус зони вибухонебезпечних концентрацій

м,

оскільки .

Висота зони вибухонебезпечних концентрацій

м.

так як , то висота циліндру зони вибухонебезпечних концентрацій

м.

Акумульована маса парів н-бутану, яка бере участь в утворенні реальних зон вибухонебезпечних концентрацій:

кг.

Коефіцієнт кисню в реакції горіння

.

Стехіометрична концентрація горючої речовини

% об.

Надлишковий тиск вибуху

кПа.

Висновок: Приміщення відноситься до категорії «В», не зважаючи на те, що в технологічному процесі обертається н-бутан, тому що при аварійній ситуації надлишковий тиск не перевищить 5 кПа.

Визначення категорії будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Найменування будівлі - склад зберігання канатів - загальний обє’м, 564 м³.

Характеристика окремих приміщень відділення

Найменування	Параметри небезпеки та захисту
приміщень	Категорія	Обє’м, м3
кладова ГММ	Б	24
такелажна	В	8
канатна	В	120
канатна (велика)	В	400
інструментальна	Д	12

Розрахунок

1. Знаходимо загальний об’єм приміщень в будівлі:

V_заг =24+8+120+400+12=564 м³

2. Розраховуємо 5% загального об’єму будівлі:

V_0,05 = 0,05 564=28,2 м³

3. Отриманий об’єм порівнюємо з об’ємом приміщення категорії А:

24 м³<28,2 м³ і робимо висновок про те, що будівля не відноситься до категорії А (згідно п . 8.2 НАПБ Б.03.002-2007)

4 Знаходимо об’єм приміщення категорій А+Б:

V_А+Б=24+0=24 м³

5. Розраховуємо, чи перевищує 5 % загального об’єму будівлі сумарний об’єм приміщень категорій А і Б: 24 м³ <28,2 м³ і робимо висновок про те, що будівля не відноситься до категорії Б (згідно п . 8.3 НАПБ Б.03.002-2007).

6. Знаходимо об’єм приміщення категорій А+Б+В:

24+8+120+400=552 м³.

7. Сумарний об’єм приміщень категорій А, Б і В перевищує 5 % загального об’єму будинку: 552 м³>28,2 м³.

Висновок: Будинок відноситься до категорії В тому, що одночасно виконуються дві умови:

- будинок або протипожежний відсік не відносять до категорій А або Б;

- сумарний об’єм приміщень категорій А, Б і В перевищує 5 % об’єму будинку.