
- •Накопичення етнографічних знань і становлення науки.
- •Розвиток української етнології від другої половини хіх ст. До сьогодні.
- •Історико-етнографічне районування України.
- •Загальні риси етнографічних груп українського народу.
- •Етнічний склад населення в другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Сучасні етнічні процеси в Україні. Національні меншини.
- •Етнографічна історія Кримського півострову.
- •Великі етноси Криму.
- •Антропологічні дослідження українців.
- •Сучасні антропологічні типи українців.
- •Структура і функції громади. Молодіжні громади й ініціації.
- •Громадське самоврядування українців.
- •Звичаєві норми спілкування. Традиційна етика громадського життя. Традиції колективної взаємодопомоги.
- •Осередки громадського дозвілля. Колективні громадські трапези
- •Система спорідненості українців.
- •Статевовікова стратифікація.
- •Історичні типи і форми української сім’ї.
- •Структура і функції сім’ї. Розлучення.
- •Селянський двір.
- •Українська хата та інтер’єр.
- •Господарські будівлі та виробничі споруди.
- •Будівлі громадського центру.
- •Вівчарство та скотарство українців.
- •Птахівництво та бджільництво українців.
- •Мисливство, рибальство та збиральництво українців.
- •Чумацтво, лісорубство, виробництво вугілля, виготовлення драниці та гонту українців.
- •Загальні відомості про промисли і ремесла українців.
- •Художні промисли українців: ткацтво, килимарство, вишивка, в’язання, художнє плетіння, писанкарство.
- •Художня обробка шкіри, деревообробництво, гончарство, гутництво, художній метал.
- •Водний транспорт.
- •Сухопутні шляхи сполучення і транспорт українців.
- •Повсякденне харчування українців. Харчові заборони й обмеження українців.
- •Обрядово-ритуальна їжа українців.
- •Етапи формування календарно-побутової обрядності українців.
- •Українська обрядовість зимового циклу.
- •Зустріч весни. Українська обрядовість весняного циклу.
- •Літні звичаї та обряди українців.
- •Українській осінній цикл народного календаря.
- •Народження дитини та обряди перших років життя.
- •Дівування й парубкування. Дошлюбне спілкування української молоді.
- •Шлюбні звичаї українців.
- •Похоронні та поминальні обряди українців. Голосіння.
- •Загальні відомості про одяг українців.
- •Найдавніший одяг на теренах України.
- •Вбрання України-Русі х – хііі ст.
- •Український народний стрій хіv – хvііі ст..
- •Регіональні риси традиційного вбрання українців хіх – на початку хх ст.
- •Традиційний український дитячий одяг.
- •Весільне вбрання українців.
- •Класифікація, типи й види головних уборів українців.
- •Світогляд українського народу.
- •Особливості української міфології.
- •Український Олімп.
- •Поняття про духів, демонів, демонологію.
- •Народний календар. Метеорологія.
- •Медицина і ветеринарія.
- •Метрологія, математика.
- •Етноботаніка і зоологія. Грунтознавство.
- •Космогонія і астрономія.
- •Жанри українського дитячого фольклору.
- •Етнопедагогіка – національна система виховання дітей.
- •Складники національної системи виховання.
- •Народні музичні інструменти.
- •Пісенний фольклор і музичне мистецтво.
- •Українські етнографічні музеї під відкритим небом.
- •4. Львовский этнографический музей под открытым небом
- •5. Черновицкий музей под открытым небом
- •6. Закарпатский музей народной архитектуры и быта
- •7. Музей народной архитектуры, быта и детского творчества в селе Прелестное
Обрядово-ритуальна їжа українців.
Среди семейно - бытовой обрядности украинского одно из важных мест занимала в прошлом и занимает еще родильная. Большинство обрядов, выполнявшихся во время празднования этого важного для каждой семьи события, обязательно сопровождал хлеб, мучные изделия и так называемая бабки
каша. Так, согласно древней традиции, еще в конце XIX в. в некоторых регионах Левобережной Украины на семьи»баба»-повитуха или»пупоризка»(которая принимала роды), специально ада для роженицы хлеба, а на Гуцульщине - колачикы. Особая роль в семьях (крестинах) отводилась каши - блюде на яйцах и масле, которую готовила также бабка пупоризка и приносила ее в горшке к роженице в дом. Здесь все присутствующие торговались за нее, чего, по обычаю, добивался крестный отец ребенка. Он и разбивал этот горшок об угол стола, а ту часть каши, оставалась в его руках, клал на стол, чтобы съесть: немного мать младенца, остальные - гости.
При посещении роженицы замужние женщины тоже приносили хлеб или хлебные изделия (блины, пироги и др..), А также яйца, мед, компот или фрукты для компота, чтобы таким образом помочь ей поскорее»стать на ноги".
Обязательным атрибутом украинской весииля были также различные изделия из муки, прежде каравай.
Выпекали каравай из лучших сортов муки, преимущественно из пшеничной, добавляя в тесто яйца, масло. Сверху украшали его изготовленными из муки шишками, голубками, жаворонками, утками, цветочками и другими изделиями, а также украшали зеленью барвинка, цветом и ягодами калины, красными лентами, иногда - ветвями плодовых деревьев, оплетенных тестом и т.д..
Гуцулы и бойки обязательно жарили для молодой пары двое куриных яиц, а свадебные кухарки некоторых районов Среднего Поднепровья готовили для нее лапшу с курицей. Кур дарили молодым гости на территории Северной Буковины. Здесь же отварными курами угощали крестных и свадебных родителей молодых.
Широко использовался в свадебной обрядности украинского мед. В частности, после церковного брака (венчание) им смазывали молодым уста -»чтобы жизнь была сладкой и богатой в любви на долгие годы».
Поминальный обед после погребения покойника, а также во время чествования его памяти на девятый, сороковой день и годовщину сопровождала тоже специальная обрядовая блюдо – кутью, канун.
Традиционно это была пресная каша из пшеничной или ячменной крупы, которую остужал и заливали медовой сытой. Каждый из присутствующих на поминках потреблял три ложки этого блюда, приговаривая:»Ему (то есть покойнику. - М. С.) царство небесное и земля пухом, а нам еще прожить».
в середине XIX в. существовал обычай печь на поминки кныши - небольшие ржаные или пшеничные хлеба из муки мелкого помола. В некоторых регионах Украины кныши раздавали в поминальные дни нищим. При захоронении холостого
парня или незамужней девушки их одевали в праздничный (свадебный) одежда, пекли до этого печального события каравай и шишки (калачи и т.п.), то есть так же, как и на свадьбу.
Вторую обязательную блюдо святовечирньои трапезы составлял компот, которым преимущественно завершали ужин. Среди этих праздничных блюд важное место отводилось и чеснока как атропейному средству. Обрядовым хлебом украинского на сочельник издавна был керечун (карачун, кныш, лежебока), который выпекали из пшеничной, реже из ржаной или ячменной муки.
Из праздников зимнего календарного цикла богатым был святовечирний (предрождественский) стол, на который подавали от девяти до 12, местами на территории Северной Буковины - до 17 пресных блюд. Ключевое место среди них занимала кутья,