2.7. Структурно-функціональна модель процесу формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців

Професійна зрілість є мало досліджуваним феноменом. Тільки деякі учені розглядають це поняття (Д. Стьюпер, Ю.П. Поваренков, В.В. Третьяченко, О.Р. Фонарьов та інші). За думкою Ю.П. Поваренкова, професійна зрілість є свідченням здібностей людини знаходити оптимальні співвідношення між соціальними та індивідуальними вимогами, здібностей до самодетермінації та професійного розвитку. Феномен соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців взагалі в науковій літературі ніколи не розглядався. Тому вважаємо за необхідне з’ясувати природу цього явища, його складові та критерії сформованості, змоделювати структурно-функціональну модель процесу його формування.

Науковцями вивчалися комунікативна компетентність (Завіниченко Н.Б.), саморегуляція мислення (Пов’якель Н.І.), властивість фасілітарних впливів (Кондрашихіна О.О.), професійна позиція (Подолянюк О.Л.), професійна свідомість (Самолова А.Г., Шевченко Н.Ф.), комунікативна здатність (Федотюк Т.І.) та інші складові соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців.

Процес формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців передбачає:

• розвиток особистісно-смислового ставлення студентів до професійних цінностей;

• формування і розвиток інтелектуальної культури;

• формування і розвиток професійної відповідальності, організованості, взаємодопомоги, навичок самовиховання;

• формування важливих для виконання професійних обов’язків якостей (наполегливості, терпимості, сумлінності, творчості, винахідливості, наснаги, натхнення та ін.).

• До мети і завдань формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців ми віднесли:

• формування в них бажання стати справжнім громадянином України; орієнтація на вільний вибір нових життєвих смислів;

• формування творчої свідомості, ініціативності студентів через включення їх у спеціально організовану практичну професійну діяльність;

• формування професійно-комунікативних здібностей, основ взаємодії у спілкуванні з різними людьми ;

• формування навичок етики професійної поведінки, що відповідає професійним нормам.

Під змістом і структурою соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців ми розуміємо реалізацію інтегративних навчальних програм у системі навчально-виховної роботи, що передбачають коло конкретних знань, умінь і навичок, спрямованих на розкриття професійного потенціалу майбутніх фахівців і формуються в процесі систематичного, цілеспрямованого впливу на кожного студента в суб’єкт-суб’єктній взаємодії.

Під формами формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців розуміється різновидність організації навчальної діяльності, способи вираження навчально-виховної роботи. Це не тільки лекція, практичне або лабораторне заняття, але і тренінг, дискусії, конкурси ідей, презентації проектів та інші інтерактивні форми взаємодії. Вони діляться на індивідуальні, групові та масові.

Під методами формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців розуміється взаємодія педагога й студентів, у процесі якої відбувається засвоєння професійних знань, умінь і навичок, використання нових методик, технологій.

Серед функцій педагогічної діяльності ми виділяємо діагностико-прогностичну, організаційну, координуючу та практичну, які реалізуються на двох рівнях педагогічного впливу: загально-професійному та особистісно (індивідуально)-професійному.

На загально-профілактичному рівні формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців сприяє цілісному формуванню Я-концепції. Однією з головних умов ефективності цієї діяльності є інтеграція зусиль педагогіки з зусиллями інших соціальних інституцій щодо матеріального, організаційного, правового забезпечення цих заходів.

Особистісно (індивідуально) профілактичний рівень формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців має чітко виражену антиспрямованість до всього, пов’язаного з негативною субкультурою відхилень у поведінці.

Традиційно вважається, що базовими принципами будь-якого психолого-педагогічного процесу є ті, що ґрунтуються на світоглядно-методологічних засадах сучасної науки, зокрема: науковості, доступності, системності, наскрізності, неперервності та практичної цілеспрямованості, інтегративності, динамічності й відкритості, плюралізму і дисперсності, принцип превентивності, а також принцип правдивості й довіри, особистісного та індивідуального підходів, адресності, зрозумілості, тактовності, діловитості. Процес формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців не є виключенням. Були виявлені основні підходи до його здійснення:

• діяльнісний підхід полягає в тому, щоб допомогти особистості майбутнього фахівця у власному професійному становленні та розвитку, її моральному, правовому і духовному самовдосконаленні;

• системний підхід передбачає цілісність у практичній діяльності, що спрямована на комплексну реалізацію професійних якостей;

• особистісно орієнтований підхід спрямовує на активізацію позитивних якостей особистості в процесі активної взаємодії суб’єктів професійної діяльності;

• ціннісно-змістовний підхід ґрунтується на загальнолюдських громадянських надбаннях національної та світової культур.

У структурі соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців були виявлені когнітивний, емоційно-вольовий і діяльнісний (поведінковий) компоненти.

Когнітивний компонент соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців були виявлені основні підходи визначає характер професійної та соціальної активності, опосередкованої як об’єктивними обставинами життєдіяльності, так і індивідуальними властивостями й характеристиками. Порушення когнітивного компоненту спотворює оцінки соціально-професійної ситуації, свого місця в ній. Такі порушення не можуть не позначитися на емоційно-вольовому і поведінковому рівнях соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців [Голуб Т. Л. Науково-дослідницька компонента університетської освіти в світлі Болонського процесу / Т. Л. Голуб // Вища освіта України : Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” / АПН України, Ін-т вищої освіти : [відп. ред. вип. І. П. Маноха]. – К. : Гнозис, 2010. – Додаток 4, том І (19). – 576 с.; Павлова Л. Д. Психологическое сопровождение личностно ориентированного обучения / Л. Д. Павлова– Луганск: Знание, 2006. – 400 с.; Методология и методы социально-педагогических исследований: науч.-метод. пособ. / Харченко С.Я., Кратинов Н.С., Чиж А.Н., Кратинова В.А. – Луганск: Альма матер, 2001. – 212 с.; Фонарев А.Р. Развитие личности в процессе профессионализации / А.Р. Фонарев // Вопросы психологи, 2004. ─ № 6. ─ С.72-83.].

Емоційно-вольовий рівень містить у собі переживання і почуття майбутнього фахівця, пов’язані з його взаємодією з соціальною дійсністю [Павлова Л. Д. Психологическое сопровождение личностно ориентированного обучения / Л. Д. Павлова– Луганск: Знание, 2006. – 400 с., с. 73]. Вади розвитку емоційно-вольового рівня у майбутніх фахівців безпосередньо впливають на адекватність сприйняття ними дійсності та виражаються у поведінкових відхиленнях.

Поведінковий компонент пов’язаний з попереднім і визначає готовність громадянина до професійних дій, спрямованих на підтримку і створення соціально-психологічних умов та існуючого суб’єктивно-особистісного стану, що забезпечують його комфортне життя та діяльність у суспільстві [Мальцева Т.Є. Навчальна діяльність як початковий етап формування соціально-професійної зрілості майбутніх соціальних працівників / Т.Є.Мальцева. // Духовність особистості : методологія, теорія, практика : збірник наукових праць / гл. ред. Г.П. Шевченко.  Вип. 6(47). Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 216 с., с. 51-60.].

Оскільки сучасна психолого-педагогічна теорія не розглядає категорію соціально-професійної зрілості взагалі, то, цілком логічно, не розроблено і критеріїв соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців, але наука розглядає окремі складові цього поняття, які характеризують професіоналізм (В. Третьяченко), ставлення особистості до суспільства, до себе та інших (А. Бєлкін, Р. Осипець, В. Яковлєв та ін.), активну життєву спрямованість особистості (Л. Божович). Оскільки ознаки соціально-професійної зрілості фахівців виражаються в їх професійній діяльності, то вони мають свої специфічні критерії: соціальний, професійний та зрілісний, по яких ми маємо судити про її сформованість в трудовій діяльності.

Аналіз сучасних соціально-психологічних досліджень (Г.М. Андреєва, В.В. Москаленко, Л.Е. Орбан-Лембрик, А.Л. Свенцицький, В.В. Третьяченко, І.М. Цимбалюк та ін.) дозволив виділити показники соціального критерію соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців: соціально-психологічна організованість; приналежність до професійної групи фахівців, соціально-професійна ідентичність; домінує діалогічна форма спілкування; комунікативна компетентність; спроможність здійснювати соціальну підтримку та проявляти почуття до інших; прояви диспозиційної толерантності; прояви соціальної взаємодії; сформованість професійної позиції; навички конструктивного подолання конфліктів; соціальна перцептивність; здатність надавати оцінку іншому; спостережливість, проникливість.

Основними показниками професійного критерію соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців є головні показники професійної діяльності. У психологічній науці цими показниками прийнято вважати активність, самостійність, професійну продуктивність та професійну ідентичність (Ю.П. Поваренков, В.В. Третьяченко, О.Р. Фонарьов). В.В. Третьяченко та А.Р. Фонаревим виділені критерії професіоналізму, на основі яких були виділені його показники, що впливають на соціально-професійну зрілість фахівців: продуктивність діяльності в умовах її оптимальної інтенсивності та напруженості; професійна зрілість (точність та надійність діяльності, професійні кваліфікованість, придатність та компетентність, готовність до праці); володіння сучасними змістом і засобами вирішення професійних завдань; розвиненість особистісно-ділових та професійно-важливих якостей; мотивація досягнення та мотиваційна приналежність до професії; спроможність розвитку суб’єкта як суб’єкта праці (професійне самовизначення); сформованість стилю життя особистості та оформленість її індивідуального стилю діяльності; професійна відповідальність (низька залежність від зовнішніх чинників, організованість та стабільність високих показників діяльності); прагнення до збереження та розвитку традицій організації [Фонарев А.Р. Развитие личности в процессе профессионализации / А.Р. Фонарев // Вопросы психологи, 2004.  № 6.  С.72-83.; Психология человека от рождения до смерти / под ред. А.А. Реана. ─ СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. ─ 651 с.; С. 470-471.].

Особливу увагу треба приділити показнику, який відображає соціально-професійну зрілість майбутніх фахівців ─ це спрямованість на досягнення позитивних соціально значущих цілей. Отже, професійними показниками соціально-професійної зрілості фахівців є активність в самостійній продуктивній професійній діяльності за умов сформованості професійної ідентичності та відповідності критерію професіоналізму, спрямована на досягнення позитивних соціально значущих цілей.

Показники критерію зрілості (зрілісні показники) особистості вивчали учені різних напрямків психологічної науки (А. Адлер, Б.Г. Ананьєв, М.В. Гамезо, Г.В. Оллпорт, Л.Е. Орбан-Лембрик, Л.М. Орлова, О.О. Петрова, Є.Б. Старовойтенко, О. Штепа, Ю.В. Рябко та інші). Головною ознакою зрілості є усвідомлення людиною відповідальності та прагнення неї (Є.Б. Старовойтенко). Аналіз та зіставлення показників зрілості дозволили виділити такі зрілісні показники соціально-професійної зрілості фахівців: широкі межі «Я» особистості, «Я-концепція» (наявність цільної життєвої філософії); емоційна зрілість(чуття гумору); інтелектуальна зрілість (здатність до саморозвитку та самопізнання); соціальна зрілість(соціальний інтерес, здатність до теплих, серцевих соціальних відношень, почуття громадянського обов’язку); професійна зрілість (реалістичність сприйняття, самосприйняття, досвіду та домагань, мотивація досягнення).

Визначені показники соціального, професійного та зрілісного критеріїв соціально-професійної зрілості фахівців з урахуванням особливостей їх ознак, передбачають наявність таких професійно-важливих умінь майбутніх фахівців, які свідчать про їх соціально-професійну зрілість: уміння правильно сприймати людину (спостережливість, швидка орієнтація в ситуації); уміння розуміти внутрішні якості та особливості людини (інтуїція); уміння співчувати (емпатія, повага); уміння аналізувати свою поведінку (рефлексія); уміння керувати собою та процесом спілкування [Бачманова Н.В. К вопросу о профессиональных способностях психолога / Н.В.Бачманова, Н.А. Стафурина // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы / отв. ред. А.А. Крылов, Н.В. Кузьмина. – Вып. 5. – Л., 1985. – 198 с., с. 91].

Ці уміння дозволили визначити основні первинні риси, що визначають соціально-професійну зрілість фахівців: доброзичливість (F А); конкретне мислення (F В); емоційна стійкість (F С); домінантність (F Е); обов’язковість (F G); самостійність (F Q2); самоконтроль (F Q3) [Cattel R.B. Personality and learning theory: The structure of personality in its environment (Vol. 1). – New York: Academic Press, 2000., с. 34].

Виділені риси особистості впливають на характер функціонування, формування та наявність соціальних, професійних та зрілісних критеріїв соціально-професійної зрілості фахівців, визначаючи характеристики її активності, самостійності, професійної продуктивності та професійної ідентичності.

Визначені критерії, особливості, ознаки, показники та риси соціально-професійної зрілості фахівців пов’язані з процесом професіоналізації, тобто навчання у вищому навчальному закладі.

При визначенні критеріїв та показників сформованості соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців, ми керувалися сучасними вимогами часу. На рисунку 2.1 зображено модель структури соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців.

Отже, розробка структурно-функціональної моделі процесу формування соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців залучила до аналізу психолого-педагогічної літератури і дозволила розкрити його сутність. Цей процес визначається нами як відповідна система, що охоплює заходи щодо конкретизації мети, завдань, змісту роботи; визначення структури та вибір оптимальних форм і методів її організації, а також визначення критеріїв, показників і рівнів сформованості. Таку систему, на нашу думку, цілком можна вважати цілісною. Це має не лише теоретичне, але й практичне значення, оскільки орієнтує професорсько-викладацький склад вузу на комплексний, а не лише функціональний соціально-психологічний аналіз реального процесу, допомагає розробити єдину систему його здійснення.

Література до другого розділу

1. Закон України «Про авторське право і суміжні права» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page.

2. Бачманова Н.В. К вопросу о профессиональных способностях психолога / Н.В.Бачманова, Н.А. Стафурина // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы / отв. ред. А.А. Крылов, Н.В. Кузьмина. – Вып. 5. – Л., 1985. – 198 с.

3. Бабак К. В. Суб’єктний вимір професійного розвитку особистості / Костянтин Валерійович Бабак // Освіта регіону : Університет «Україна» Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН).  2010.  №1.  С. 102.

4. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологи / В.П. Беспалько.  М.: Педагогика, 1989.  С. 34-45.

5. Бєлєнька Г.В. Інтерактивні прийоми викладання навчальної дисципліни у вищій школі / Г.В. Бєлєнька. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001. – 118 с.

6. Бибрих Р.Р. Мотивация и целеобразование в поведении с закономерным и случайным исходом / Р.Р.Бибрих, А.Б.Орлов // Вопросы психологии. – 1985. – №1. – С. 167-174.

7. Вахштайн В.С. Основные тенденции государственной политики в сфере высшего образования в странах ОЭСР / В. С. Вахштайн, Б. С. Железов, Т. А. Мешкова // Вопросы образования. – 2005. – № 2. – с. 2-16.

8. Вербець В. Формування та реалізація духовно-творчого потенціалу // Соціальна психологія / В.Вербець – 2004. – № 3 (5). – С. 150-162.

9. Вільхова Тетяна Олександрівна Становлення суб'єктності студента університету / Тетяна Олександрівна Вільхова : Автореф. … дис.. докт. пед.. наук : 13.00.01 - загальна педагогіка, історія педагогіки та освіти.  Оренбург, 2007.

10. Всеукраїнська громадська організація «Український фонд «Здоров’я» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: _{http://www.healthfund.com.ua/ua/news/zdorovya-u-faktakh.html}

11. Выготский Л.С. Избранные педагогические исследования / Л.С. Выготский.  М. : Изд-во АПН СССР, 1956.  320 с.

12. Высоцкий Д.Е. Правовые формы обьектов инновационной деятельности / Д.Е. Высоцкий. – Донецк: Вебер, 2007. – 118 с.

13. Герега Т. Інтерактивні методи на уроках / Т.Герега // Завуч.  2004.  № 7.  С.9-13.

14. Годкевич Л. Інтерактивні технології / Л. Годкевич // Завуч.  2004.  № 6.  С.9-10.

15. Голуб Т. Л. Науково-дослідницька компонента університетської освіти в світлі Болонського процесу / Т. Л. Голуб // Вища освіта України : Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» / АПН України, Ін-т вищої освіти : [відп. ред. вип. І. П. Маноха]. – К. : Гнозис, 2010. – Додаток 4, том І (19). – 576 с.

16. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: [навч. посібник] / І.М. Дичківська.  К.: Академвидав, 2004.  352 с.

17. Євтушевський В. Становлення і розвиток інновацій у вищій школі / В.Євтушевський, О.Шаповалова // Вища освіта України.  2006. – №2. – С. 62-66.

18. Земцова М.І. Пути компенсации слепоты в процессе познавательной и трудовой деятельности / М.И. Земцова. - М., 1956. – 420 с.

19. Інформаційно-методичний бюлетень Української Асоціації соціальних педагогів та спеціалістів із соціальної роботи. – Донецьк, 1992. – №1.

20. Информационные и коммуникационныетехнологии в подготовкепреподавателей. Руководство по планированию / [А.Л. Семёнов, Н. Аллен, Д.И. Андерсон и др.]: под ред. А.Л. Семёнова. – DivisionofHigherEducation, ЮНЕСКО.– 2005. – 284 с.

21. Кадемія М. Інтерактивні технології навчання дітей із вадами слуху в ПТНЗ / М.Кадемія, Л.Шевченко / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua.

22. Калошин В. Ф. Самоактуалізація викладача / В. Ф. Калошин // Практична психологія та соціальна робота.  2000.  №1.  С.7-9.

23. Камынин А. Тифло +компьютер: первые шаги / [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http//www.tiflocomp.ru/docs/first_step.php.

24. Капська А.Й. Соціальна робота: [технологічний аспект ] / А.Й. Капська  // Социальная работа. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 352 с.

25. Капська А.Й. Соціальна робота: технологічний аспект / А.Й.Капська // Социальная работа. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 352 с.

26. Кларин М.Б. Инновации в мировой педагогике / М.Б. Кларин.  М.. 1998.  180 с.

27. Коберник Г. Виховний та розвивальний потенціал інтерактивних технологій навчання / Г. Коберник // Школа.  2006.  № 6.  С.40-45.

28. Колков В.В. Методологические аспекты формирования теории работы / В.В. Колков // Работник социальной службы.  1997.  № 1(1).  С.15., с. 72-86.

29. Комар О. Викладання за інтерактивними технологіями / О. Комар // Рідна школа.  2006.  № 10.  С. 48-51.

30. Кордун З.М. Некоторыепримерысовременныхассистирующихтехнологий / З.М. Кордун // Дефектология. – 2004. – N 6. – С. 61–66.

31. Косова Е. А. Место информационно-коммуникационных технологий в обучении детей с нарушением зрения [Электронный ресурс] / Е. А. Косова // Електронне наукове фахове видання „Народна освіта”. - 2010. - № 2 (11). - Режим доступа: http://www.narodnaosvita.kiev.ua.

32. Криворучко Н.І. Iнноваційні педагогічні технології під час професійної підготовки майбутніх фахівців [Рубрика: Соціум. Наука. Культурa, Педагогіка / Дев’ята Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Науковий потенціал 2013»] / Н.І. Криворучко, К.І.Криворучко.  [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://intkonf.org/krivoruchko.

33. Луганська обласна молодіжна громадської організації «Асоціація молодих інвалідів - Схід» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: _{http://www.ami.org.ua.}

34. Мальцева Т.Є. Нові підходи до формування професійної компетентності у майбутніх соціальних працівників / Т.Є. Мальцева // Наукові праці Донецького національного технічного університету. – Донецьк, 2011. – № 10(193). – С. 239-242.

35. Мальцева Т.Є. Cуб’єктність діяльності в концепції соціальної роботи / Т.Є.Мальцева. – Луганськ : Альма-матер, 2011. – 112 с.

36. Мальцева Т.Є. Навчальна діяльність як початковий етап формування соціально-професійної зрілості майбутніх соціальних працівників / Т.Є.Мальцева. // Духовність особистості : методологія, теорія, практика : збірник наукових праць / гл. ред. Г.П. Шевченко.  Вип. 6(47). Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 216 с.

37. Мальцева Т.Є. Сучасні психолого-педагогічні підходи до процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою: [науково-методичний посібник] / Т.Є.Мальцева. – Луганськ : Альма-матер, 2008. – 224 с.

38. Марчук Т.Ф. Шляхи розвитку мислення у глухих дітей // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. – К.: Університет «Україна», 2004. – 448 с.

39. Матушанский Г.У. Основные характеристики психолого-педагогической подготовки и переподготовки преподавателя высшей школы на современном этапе / Г.У.Матушанский, Ю.В. Цвенгер // Психологическая наука и образование. – 2001. – №2. – С. 26-31.

40. Методология и методы социально-педагогических исследований: науч.-метод. пособ. / [Харченко С.Я., Кратинов Н.С., Чиж А.Н., Кратинова В.А.] – Луганск: Альма матер, 2001. – 212 с.

41. Методическая разработка уроков компьютерной грамотности для учеников с проблемами зрения : [пособие для тренеров] / сост. : С.Е. Ракачёв, М.П. Минаева ; общественная организация «Луганскоеобластное отделение Украинской библиотечной ассоциации». – Луганск :ФЛП Бугаёв Максим Владимирович. – 168 с.

42. Методы повышения эффективности обучения и воспитания взрослых глухих : сб. ст. / под ред. А.П. Гозовой. – Л., 1977.

43. Метыженко А.И. Компьютерная клавиатура для слепых // Доступность информации – ключ к образованию. Материалы Всероссийской научно-практической конференции незрячих специалистов. Книга 2.– Н. Новгород: НИСОЦ, 2002. – С. 27 – 36.

44. Міжрегіональний центр професійної медико-фізичної та соціальної реабілітації інвалідів /Довідник центрів професійної реабілітації інвалідів. Луганська область / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gutszn.

45. Мороз О. Г. Педагогіка і психологія вищої школи: навчальний посібник/ [О.Г.Мороз, О.С.Падалка, В.І. Юрченко / за ред. О. Г. Мороза].  К.:НПУ, 2003.  267 с.

46. Органайзер для слепых с брайлевским дисплеем и многоязычным речевым выводом / [Электронный ресурс]. Режим доступа.– http://www.tibsev.org/products/Pronto.htm.

47. Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах» (№ 1/9-306 від 06.06.05р.) / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://ua-info.biz/legal/basept/ua-smtfxe.htm.

48. Освітні технології / за ред. О. М. Пєхоти.  К., 2001.  255 с.

49. Павлова Л.Д. Психологическое сопровождение личностно ориентированного обучения / Л.Д. Павлова. – Луганск: Знание, 2006. – 400с.

50. Первин Л. Психология личности: теория и исследования / Л.Первин, О.Джон. – М., 2000.  С. 91-93.

51. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті.: навчальний посібник/ за ред. С. П. Бондар.  Рівне, 2003.  200 с.

52. Пожидаев М. Дистрибутив со вспомогательными технологиями ALT Linux Homeros Friend: первуй опыт / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://linux.tiflocomp.su/docs/homeros_first_experience. php.

53. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О.Пометун, Л.Пироженко.  К., 2002.  136 с.

54. Пометун О. Що таке «інтеракція» і навіщо вона потрібна у навчанні / О. Пометун // Завуч.  2005.  № 25.  С. 6-10.

55. Пономарьова Г.Ф. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ на заняттях із педагогіки / Г.Ф. Пономарьова, І.О. Степанець. – Харків: ФО-П Шейніна О.В., 2010.

56. Порецкий И. Б.Краткий обзорпрограммных средств для работы в системе LINUX без зрительного контроля / Доступность информации - ключ к образованию. Материалы Всероссийской научно-практической конференции незрячих специалистов. Книга 2. /[Электронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.kamerata.org/nashi-publikacii/materialy-konferencij.

57. Портнова О. Використання сучасних педагогічних технологій / О.Портнова // Позашкілля.  2007.  № 1.  С. 10-11.

58. Проблеми освіти: [наук.-метод. зб.]. – К. : Наук.-метод. центр вищої освіти, 2001. – Вип. 24.  С. 68-96.

59. Программное обеспечение для сканирования и чтения OpenBook 9.0 / [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.smartaids.ru/sighting_loss/291/2680.

60. Программа экранного доступа «АРЕВ» с ПК / [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.smartaids.ru/sighting_loss/291/2758/.

61. Ракачёв С.Е. Прозреть помогают Интернет-технологии //Луганская правда, 12 ноября 2011г. - № 126. – С. 3

62. Речевые технологии / Программы для незрячих» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sakrament.com.

63. Рубинштейн С.Я. Бытие и сознание. Человек и мир / С.Я. Рубинштейн – СПб. : Питер, 2003. – 812 с.

64. Садова Т.А. Активізація пізнавальної діяльності студентів як умова підвищення якості навчального процесу / Т.А. Садова // Наука і освіта.  2008.  №1-2.  С. 98-103.

65. Свиридюк О. Інтерактивні технології у навчально-виховному процесі / О.Свиридюк // Директор школи.  2006.  № 47.  С. 6-9.

66. Скляр П.П. Гуманістичні аспекти пошуку ефективності сучасної освіти : [монографія] / П.П.Скляр, Т.О. Уманська. – Луганськ : вид-во СНУ ім. В.Даля, 2012. – 216 с.

67. Солдатенко М.М. Теорія і практика самостійної пізнавальної діяльності / М.М. Солдатенко.  К., 2006.

68. Социальная работа: введение в профессиональную деятельность: учебное пособие / отв. ред. А.А. Козлов. – М.: КНОРУС, 2005. – 368 с.

69. Соціальна робота в Україні: перші кроки / за ред. Володимира Полтавця − К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000. − С. 16.

70. Теоия социальной работы: теория и практика: учеб. пособие / отв. ред. проф. Е.И. Холостова, проф. А.С. Сорвина. – М.: ИНФРА, 2003. – 427 с..

71. Терепищий С.О. Стандартизація вищої освіти (спроба філософського аналізу): [монографія] / С.О. Терепищий. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – 197с.− С.17.

72. Ткаченко В. Вчитись – справжнє мистецтво / В.Ткаченко  // Освіта: . навчально-методичний журнал. – 2004. – №5. – С. 37-45.

73. Ткачук Л. Сучасні освітні технології в активізації пізнавальної діяльності студентів педагогічних університетів / Л.Ткачук // Вісник Львівського університету. Серія Педагогічна.  2009.  Вип. 25, Ч. 2.  С. 3-10.

74. Тукачев Ю.А. Образовательные и профессиональные стандарты: поиск теоретико-методологических оснований / Ю.А. Тукачев // Психология профессионально-образовательного пространства личности: сб. науч. ст. / науч. ред. д. пс. н., профессор Н.С. Глуханюк– Екатеринбург, 2003. – С. 142-148.

75. Тулашвілі Ю.Й. Розвиток методики використання інформаційних технологій для професійної підготовки осіб з порушеннями зору // Вісник Національної академії оборони. - № 2 (15). – 2010. – С. 97 – 105. – Режим доступу: http://ito.vspu.net/upload. – c.103.

76. Фонарев А.Р. Развитие личности в процессе профессионализации / А.Р. Фонарев // Вопросы психологи, 2004. ─ № 6. ─ С.72-83.

77. Фрейджер Р. Личность: теории, эксперименты, упражнения / Р.Фрейджер, Дж. Фейдимен. – СПб.  М., 2001.  216 с.

78. Харламов И.Ф. Педагогика: [учебник] / И.Ф. Харламов.  6-е изд.  Минск, 2000. – 560 с.

79. Хекхаузен Ф. Мотивация и деятельность / Ф.Хекхаузен. – М. 1986. – С. 14-27.

80. Хекхаузен Ф. Мотивация и деятельность / Ф.Хекхаузен. – М. 1986. – С. 14-27.

81. Холл К. Теории личности / К. Холл, Г.Линдсей. – М., 1997.  412 c.

82. Хто ж займається в Україні розпізнаванням та синтезом мовлення? / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.speech.com.ua/ukraine.html.

83. Хьелл Л. Теории личности / Л.Хьелл, Д.Зиглер. – СПб., 1997.

84. Циба В. Алгоритм життєвого шляху успішної творчої особистості / В. Циба // Соціальна психологія. – 2006. – № 2 (16). – C. 3-15.

85. Циба В. Т. Параметри особистості / В.Т. Циба // Соціальна психологія. – 2005. – №3. – С. 3-7.

86. Циба В. Т. Соціологія особистості: системний підхід / В.Т. Циба. – Київ, 2000. С.19-22.

87. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе / Д.В. Чернилевский.  М., 2002.

88. Черних В.В. Особливості формування інформаційно-комунікаційних компетентностей учнів з вадами слуху / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua.

89. Чорний А. Колядування з Розмовлялькою / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.h.ua/story/173991.

90. Шахиджанян В.В. Соло на пишущей машинке / В.В.Шахиджанян. – М.: 1991. – 137с.

91. Шацкий С.Т. Изучение жизни и участие в ней / [С.Т. Шацкий  Избранные педагогические произведения]. – М. : Учпедгиз, 1968. – С. 293-300.

92. Шацкий С.Т. Изучение жизни и участие в ней / [С.Т. Шацкий  Избранные педагогические произведения]. – М. : Учпедгиз, 1968. – С. 293-300.

93. Швецов В.И.Компьютерные тифлотехнологии в социальной интеграции лиц с глубокими нарушениями зрения. Учебное пособие / В.И.Швецов, М.А.Рощина – Нижний Новгород: Изд-во Нижегородского госуниверситета, 2007. - 154 с., c. 39 – 47.

94. Шевченко Г.П. Актуальные проблемы духовного развития личности / Г.П. Шевченко // Духовность личности на современном этапе развития цивилизации : материалы междунар. науч.-практ. конф. – Донецк, 2003. – С. 40-47.

95. Ямницький В. Психологічні чинники розвитку життєтворчої активності / В.Ямницький // Наука й освіта. – Спецвипуск «Психологія особистості: досвід минулого – погляд у майбутнє».  № 6-7.  Одеса, 2004.  С. 333-336.

96. Allan J. Principles of Assistive Technology for Students with Visual Impairments/ Jim Allan// [A Center for Educational Services for All Blind and Visually Impaired Students in Texas Web site (TSBVI, http://www.tsbvi.edu)].- December 20, 2006.– Аccessible from: http://www.tsbvi.edu/technology/principles.htm.

97. Basic and applied psychologies in practices of leadingscintific schools : Realities and Perspectives : Collection of articles/ Materials of international scientific and practical Conference (2012/12/21-22) [text] Editorial Board / Makiyivka : MIENI -Institution Is Certified by Internetional Education Society. London, Great Britain.  2012.  202 р.

98. BouchardD. The motor development of sighted children and children with moderate low visionaged 8 – 13 / D. Bouchard and S. Tutreault // Journal of Visual imparentment & Blindness. – September 2000. – Volume 94. – Р. 564-573.

99. Desktop Operating System Market Share/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://marketshare.hitslnk.com.

100. Vision Rehabilitation, Assessment, Intervention and Outcomes / [C. Stuen, A. Arditi, A. & Horovitzoth.]. – Lisse, The Netherlands : Swetsand Zeitlinger Publishers, 2000. – 952 p.

101. JAWS for Windows Screen Reading Software / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.freedomscientific.com/products/fs/jaws-product-page.asp.

102. Cattel R.B. Personality and learning theory: The structure of personality in its environment (Vol. 1). – New York: Academic Press, 2000., с. 34.

103. Maslow, A.H., Toward a Psychology of Being, 2nd ed., New York: Van Nostrand Reinhold, 1968.

104. Official Kali Mirrors / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kali.org/downloads.

105. Sonar GNU/Linux/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sourceforge.net/projects/sonargnulinux.

СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНА ЗРІЛІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Компоненти

Когнітивний

Мотиваційний

Діяльнісно-поведінковий

Критерії

Соціальний

Професійний

Зрілісний

Показники

Особистісна зрілість -відповідальність, -децентрація, - глибина переживань, - життєва філософія, -толерантність, -автономність, -контактність, самоприйняття, -креативність, -синергічність.

Когнітивний: - професійні знання; - інтелектуальна сфера особистості

Професійно-ціннісний: -термільнальні цінності; - мотивація до професійно-навчальної діяльності; -професійно-ділова спрямованість.

Діяльнісно-поведінковий: - самоактуалізація; - комунікативні та організаторські схильності.

Емоційно-поведінковий: - спрямованість емоційних реакцій на вирішення конфліктних ситуацій.

Соціально-адаптаційний: - адаптивність; - стрессостійкість; - інтернальність-екстернальність особистості

Ознаки

Соціальні - соціально-психологічна організованість; - приналежність до професійної групи фахівців, соціально-професійна ідентичність; - домінує діалогічна форма спілкування; - комунікативна компетентність; - спроможність здійснювати соціальну підтримку та проявляти почуття до інших; прояви диспозиційної толерантності; прояви соціальної взаємодії; сформованість професійної позиції; навички конструктивного подолання конфліктів; соціальна перцептивність; здатність надавати оцінку іншому; спостережливість, проникливість

Професійні активність, самостійність, професійна продуктивність та професійна ідентичність, творчість, ініціативність, здатність до самовдосконалення

Зрілісні широкі межі «Я» особистості, «Я-концепція» (наявність цільної життєвої філософії); - емоційна зрілість(чуття гумору); - інтелектуальна зрілість (здатність до саморозвитку та самопізнання); - соціальна зрілість(соціальний інтерес, здатність до теплих, серцевих соціальних відносин, почуття громадянського обов’язку); - професійна зрілість(реалістичність сприйняття, самосприйняття, досвіду та домагань, мотивація досягнення)

Риси: відповідальність, децентрація, глибина переживань, життєва філософія, толерантність, автономність, контактність, самоприйняття, креативність, синергічність

Рівні сформованості

Високий

Середній

Низький

Рис. 2.1. Модель соціально-професійної зрілості майбутніх фахівців

Розділ ІІІ.