2. Методологія – вчення про науковий метод пізнання. Поняття «методологія – метод – методика». Врахування особливостей педагогічних наук при виборі методів і методик дослідження

Методологія (від грецького «вчення про метод») – це наука, яка займається теоретичними проблемами шляхів і засобів наукового пізнання та закономірностей наукового дослідження як творчого процесу.

Головне завдання методології – вивчення тих засобів, шляхів і методів дослідження, за допомогою яких набуваються знання.

Поняття «методологія» складне.

На філософському рівні воно синтезує теоретичні основи найбільш доцільних і ефективних методів дослідження, обов’язкових для всіх наук. У більш вузькому значенні воно означає застосування засобів і методів пізнання в конкретних наукових дисциплінах, спрямованих на досягнення заздалегідь поставлених цілей.

Цілі можуть бути теоретичного, практичного та пізнавального характеру, які об’єднують безліч наукових проблем. Кожна проблема вимагає певних засобів і методів її дослідження.

Кожна наука має свої засоби і методи дослідження, але є й загальні для певної групи наукових досліджень засоби і методи дослідження (напр., діалектичний метод, метод формальної логіки та математики тощо).

Методологія наукового дослідження є не тільки і не стільки сукупністю окремих і загальних методів, але й керівною ланкою як у послідовному, логічно обґрунтованому виборі, так і в доцільному використанні методів наукового пізнання.

Образно висловлюючись, методологія – це генеральний шлях пізнання, а методи визначають, як цим шляхом іти.

Вибір методів дослідження залежить від особливостей галузі науки.

Педагогічні науки відрізняються неоднозначністю факторів, які впливають на досліджуване явище. Результати педагогічних досліджень можуть залежати не лише від об’єктивних, але й від суб’єктивних умов, а також від значної кількості неконтрольованих обставин (наповнюваність груп чи класів, розташування аудиторії, сторонні шуми, перше чи останнє у розкладі заняття тощо). Тому закономірності педагогічного впливу проявляються як тенденції, мають вірогідний характер. Закони методики формулюються як можливість виникнення певних явищ у певних умовах.

Тому сутністю досліджень у педагогіці та методиці є ретельний аналіз усіх типових зв’язків, виявлення типових умов, за яких ці зв’язки мають місце, точне визначення того класу явищ, між якими виникають встановлені зв’язки за таких умов.

Безцінну допомогу в здійсненні такого аналізу надає математика. Вона дозволяє відобразити всі зв’язки та відношення у цифрах і формулах. Математика застосовується не лише для обробки та презентації зібраного матеріалу, але поширюється й на теоретичний етап дослідження.

3. Фундаментальні й прикладні, комплексні й некомплексні наукові дослідження

Розрізняють три типи досліджень – фундаментальні, прикладні та методичні розробки.

Фундаментальні наукові дослідження спрямовані на вирішення загальних теоретичних питань науки, на створення теорій.

Прикладні наукові дослідження конкретизують та розробляють окремі елементи теорії.

Методичні розробки створюються науковцями для практичного застосування, наприклад, методичні розробки ваших викладачів до тем з практики усного та писемного мовлення, інших курсів.

У фундаментальних дослідженнях використовують переважно теоретичні методи, у практичних – експеримент, у прикладних – дослідну роботу. Водночас усі ці методи не можуть обійтись без аналізу, синтезу, співставлення.

Наукові дослідження можуть бути поділені й за способом їх організації. За цим критерієм виділяють комплексні і некомплексні дослідження.

Комплексні дослідження проводяться з особливо складних проблем, до розв’язання яких залучаються фахівці з різних галузей наук, які користуються своїми методами дослідження. Некомплексні дослідження проводяться в одній певній галузі науки. Саме до цього виду відносяться і власне методичні дослідження.